Дифтерія та правець. Симптоми, лікування, вакцина. ФОТО

30278
27 листопада 2018
  • Дифтерія (застаріле дифтерит, дифтерия)
  • Правець (столбняк, лат. tetanus)
  • Вакцинація проти дифтерії та правця: нащо, коли, кому потрібно робити
  • Календар щеплень.

У березні 2019 року весь світ згадав про таку давно забуту хворобу як правець.

А все тому, що у США вперше за 30 років діагностували випадок правця у дитини 6 років, повідомляє Центр з контролю та профілактики захворювань (CDC). 

Малюк подряпав собі лоба, коли грався на фермі. Дитина не мала жодних щеплень.

Хлопчик захворів у 2017 році, його лікування тривало вкрай довго і тільки у 2019 році експерти CDC підрахували, що:

  • 47 днів дитина провела у реанімаційному відділенні.
  • Усього дитина провела в лікарні 74 дні, 17 з яких – це реабілітація.
  • Витрати на лікування становили $811, 929 і це не враховуючи витрати на транспортування, реабілітацію та післялікарняні потреби.

Через 6 днів після цього у дитини з’явились класичні симптоми правця: спазм м’язів щелепи (дитина хотіла пити, але не могла ковтати), судоми кінцівок та вигин тіла у вигляді арки.

Батьки викликали "швидку" лише коли у дитини почалися проблеми з диханням. Після одужання батьки все одно відмовились вакцинувати дитину, хоча хвороба не надає тривалого імунітету.

Ця історія може бути дуже показовою для України, адже у нас є проблеми з вакцинацією.

Щеплення проти правця робиться однією вакциною з дифтерією.   

За найсвіжішими даними (за 10 місяців 2018 року), у нас було зареєстровано 9 випадків захворювання на дифтерію (серед них 3 дітей та 6 дорослих) та 17 випадків захворювання на правець (5 дітей та 12 дорослих). Єдиний надійний захист від цих хвороб – вакцинація.

Пояснюємо, що за хвороби правець та дифтерія, і чому дорослим треба повторно вакцинуватися від них.

ПРАВЕЦЬ

Правець – це захворювання, яке вражає центральну нервову систему та проявляється через судоми на тлі постійного напруження скелетних м'язів.

 Немовля, вражене правцем. Через хворобу у людей судомить м'язи. Фото Вікіпедія 

Збудник і передача інфекції

Хвороба передається при контакті зі спорами бактерій Clostridium tetani, які живуть у ґрунті та кишковому тракті тварин.

Можна інфікуватися правцем при потраплянні бруду у рану або поріз, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини.

 Фото Depositphotos/katerynakon

Обробка рани антисептиками не може знешкодити бактерії.

Після того, к людина перехворіє на правець у неї не формується імунітет, тож без вакцинації вона може захворіти знову.

Від людини до людини це захворювання не передається.

Симптоми можуть з’явитися з 3 по 21 день після зараження.

Симптоми

  • Стиснення щелеп
  • М'язові спазми - часто в шлунку
  • Болісна напруга у всьому тілі
  • Проблеми з ковтанням
  • "Витріщання" очей
  • Головний біль
  • Лихоманка та надмірне потовиділення
  • Зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття
  • Неконтрольоване/мимовільне скорочення мускулатури голосових зв'язок (ларингоспазм)
  • Ламкість кісток
  • Ускладнення дихання

Ускладнення, які може викликати правець:

  • Закупорка головної або однієї з дрібних гілок легеневої артерії  згустком крові, що потрапив з інших частин тіла через кровообіг
  • Пневмонія, легенева інфекція
  • Правець, як і дифтерія, може призвести до смерті.

 Лікування

При появі перших симптомів, негайно звертайтеся до лікаря.

За відсутності медичної допомоги ймовірність смерті майже стовідсоткова. Навіть із медичною допомогою ризики смерті від правця досить високі – від 10 до 70% залежно від лікування, віку постраждалої людини і її загального стану здоров’я.

Лікування правця проводиться у реанімаційному відділенні. Перші дії лікарів спрямовані на зниження частоти судом та підтримання життєдіяльності. Потім – боротьбу з токсинами, які виробляють бактерії.

Якщо лікування тривале, до нього можуть додавати антибіотики, щоб запобігти пневмонії.  

Правець – вакцинокерована хвороба. На відміну від багатьох інших інфекційних хвороб, захворювання на правець не надає людині імунітет. Єдиний захист проти нього – вакцинація.

Чому вакцинація надає тривалий імунітет , а хвороба – ні

За словами дитячого імунолога Федіра Лапія, токсин, який виробляють бактерії правця, настільки сильний , що достатньо зовсім невеликої кількості, щоб вбити людину.

Але ця мізерна кількість не є достатньою, щоб імунітет сформував антитіла до хвороби.

Навіть якщо імунітет буде набутий в результаті хвороби, він буде дуже обмежений у часі.

У вакцині є висока для стимуляції імунітету кількість неактивованого токсину –  анатоксину, що не призводить до захворювання.

Що робити, якщо поранився, але не щеплений

Звернутись до травмпункту. Вакцинуватись якнайшвидше.

Педіатр Ірина Шимон стверджує:

"Якщо у вас є всі щеплення, і після останнього пройшло не більше 5-ти років - вакцинація не потрібна.

Якщо ж ви не володієте інформацією (загублена картка, переїхали в інше місто) – вакцинуватись необхідно.

Навіть якщо ви вже були щеплені, це абсолютно безпечно.

Так само доведеться вакцинуватись, якщо у вас зроблено не всі щеплення або після останнього щеплення пройшло більше 5-ти років. Інколи необхідне ще й введення протиправцевого імуноглобуліну".

ДИФТЕРІЯ

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом та призводить до запалення переважно слизових оболонок ротоглотки, загальною інтоксикацією й ураженням серцево-судинної та нервової систем.

 Такі плівки на горлі можуть перешкоджати диханню. Про перебіг хвороби, якщо вражена ротоглотка, можна почитати тут. Фото Вікіпедія 

Збудник і передача інфекції

Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія). Вона стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1% розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину.

 Фото Depositphotos/imagepointfr

Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій коринебактерії, яка виділяє токсигенні штами збудника.

Хоча дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, також можна заразитися через предмети побуту (посуд, іграшки).

Симптоми

Дифтерія — вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені особи.

Те, як протікатиме захворювання залежить від того, наскільки поширився вірус, ступеня токсикозу, перекриття дихальних шляхів, ускладнень та супутніх хвороб.

Серед основних симптомів:

  • біль у горлі,
  • підвищена температура, лихоманка,
  • набряк слизової оболонки ротоглотки,
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
  • набряк шиї,
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Ускладнення починаються тоді, коли токсин палички потрапляє у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники та нервова система.

Ускладнення від дифтерії можуть включати:

  • блокування дихальних шляхів,
  • інфекційно-токсичний шок,
  • пошкодження серцевого м'яза (міокардит),
  • ураження нервової системи,
  • нефрозонефрит,
  • легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Лікування дифтерії

Хворих на дифтерію одразу ж госпіталізуть. Ні в якому разі не можна намагатися лікувати її вдома самотужки – це може призвести до летальних наслідків.

 Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Особливо небезпечна дифтерія ротоглотки. Вона може призвести до набряку горла й просто перекрити дихання.

Хворих на дифтерію поміщають у інфекційний стаціонар. Під час лікування пацієнту вводять антитоксичну протидифтерійну сироватку.

Водночас хворому проводять терапію, спрямовані на усунення інтоксикації, вводять антибактеріальні препарати, зокрема й антибіотики.

ВАКЦИНАЦІЯ

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії та правця і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих.

Вакцини проти дифтерії та правцю вводять вперше у дитячому віці. Проте імунітет проти них не зберігається на все життя. Тому періодично необхідне повторне введення вакцин – ревакцинація.

Діти отримують щеплення в 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 16 років, а дорослі – кожні 10 років. Такий інтервал у дорослому віці зумовлений тим, що імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років.

Тож першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.

 

Вакцинацію в комунальних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно.

Якщо ви раніше ніколи не вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.

В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена, яку застосовують для дорослих. Переглянути залишок вакцин у вашому регіоні можна тут

Під час останньої епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.

Тому міністерство рекомендує якнайшвидше зробити необхідні щеплення проти дифтерії дітям і дорослим.

– Якісна і безпечна вакцина є в усіх регіонах України, і надається безоплатно як для дітей, так і для дорослих. Водночас, рівень вакцинації проти дифтерії залишається низьким – лише половина українських дітей отримала захист третьою дозою вакцини АКДП у віці 18 міс. минулого року, і менше половини дорослих, – йдеться у повідомленні відомства.

Для дорослих та дітей застосовують різні вакцини. 

Для дітей централізовано закуповують вакцину проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП (з цільноклітинним кашлюковим компонентом, що дає найкращий захист).

Є вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.

– Звертаємо увагу лікарів: будь-який підозрілий випадок захворювання є показанням для госпіталізації до інфекційних стаціонарів і призначення відповідного лікування, не чекаючи результатів лабораторного дослідження, – додають у МОЗ.

powered by lun.ua