Медреформа 2020: чого чекати усім лікарям, лікарням і пацієнтам. Відповідає Павло Ковтонюк

Коли критикують медреформу, зазвичай кричать, що нічого не змінилося і стало лише гірше.

Одна з причин такого обурення – частина українців досі не розрізняє "первинку" (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), де реформа почалася і триває, і "вторинку" (вузькі фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.

Але почнуть. За законом "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", з 1 січня 2020 року усі медзаклади України мають перейти на нову систему.

Що буде з зарплатами лікарів, куди підуть найперше гроші, чи буде скорочення лікарень і яке, за що пацієнту доведеться платити, а що йому покриє держава – на ці питання "Українській правді. Життя" відповідає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Павло Ковтонюк, фото надане прес-службою МОЗ

***

– Загалом модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку, – пояснює Ковтонюк.

На вході буде знак, чи є договір з Національною службою здоров’я. Якщо є, ми побачимо перелік послуг, які зможемо отримати в цій лікарні за кошти НСЗУ.

Не все буде безоплатним. Окремі медичні і немедичні послуги будуть платними.

– Що увійде в програму медгарантій?

– Усі послуги, від яких залежить життя. Не можемо не включати послуги, неотримання яких призведе до серйозних наслідків для здоров’я.

Бо інакше людину все одно госпіталізують, але для держави це буде коштувати дорожче.

Остаточно програма медичних гарантій формується разом з бюджетом на наступний рік, тому я зараз не іду в конкретику.

Бюджетний процес навіть не почався. Є напрацювання, але не озвучуватиму, щоб потім не казали, що пообіцяли і нема.

poemsuk/Depositphotos

Не буде покрита, наприклад, планова стоматологія для дорослих. Чи оздоровлення, коли ми хочемо пройти курс масажів, бо часто болить спина.

– Які напрямки будуть пріоритетними і фінансуватись за вищим тарифом?

Фокус на ті медичні послуги, вкладаючи в які особливі зусилля і кошти, ми отримуємо найбільший результат для здоров’я нас як країни.

Інша річ – стандарти лікування для серйозних послуг: інфаркт або інсульт, наприклад. Готуючи договори з медзакладами на наступний рік, нам відкриваються очі на деякі речі.

Наприклад, в одній області 20 лікарень прозвітувало, що лікують інсульт. Але тільки у 5-х є комп’ютерний томограф.

Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа – крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа.

poemsuk/Depositphotos

Ось про що мають думати головні лікарі і місцева влада як власники лікарень. Хоча є такі, які в політику вдаряються і ставлять під загрозу фінансування своїх лікарень і зарплати своїх лікарів на наступний рік.

– Платитимуть лікарні чи поліклініці не за кожен візит до лікаря, а за пролікований випадок, як і обіцяли?

– В цілому, так. Оплачуватимемо результат.

– Між сімейними лікарями і вузькими фахівцями на місцях є конфлікти. Лікарі "вторинки" ображені, що в них 3-5 тисяч зарплати, а в сімейних лікарів – 15. Наприклад, така ситуація є в Южноукраїнську. Що буде з зарплатами медиків у лікарнях і поліклініках?

– Ви праві, є напруга між вторинною і первинною допомогою.

Це наслідок того, що реформа запроваджується поетапно. Ми не могли все почати в один день. Це було фізично неможливо.

Лікарні не були готові, не були перетворені на підприємства. Електронної системи не було. А без неї ми нічого не починаємо, бо хочемо, щоб все було прозоро і автоматизовано, без рішень чиновників.

Лікарні заходять в реформу у 2020 році. Там проблем назбиралося більше.

Те, через що ми жаліємося на нашу медицину, зазвичай зосереджене в лікарнях.

Реформа там займе більше часу, буде складніше. Думаю, не рік, а кілька. Але лікарні, які будуть найбільше готові, відчують результат швидше. Тому закликаю всіх медиків зосередитись на підготовці до наступного року.

poemsuk/Depositphotos

– З сімейними лікарями зрозуміліше: зарплата залежить від кількості людей, які підписали декларації. Це стабільні гроші щомісяця.

Але як прогнозувати зарплату вузьким фахівцям? Ви ж не можете знати, що у 200 людей буде інфаркт кожного місяця...

– Є страх: коли переходиш на оплату послуги, в кінці місяця не знаєш, скільки матимеш. Це необгрунтовані побоювання. Медицина – найстабільніша з можливих галузей.

Якщо немає епідемії, і якщо дивитися не на день, а на рік, то кількість інфарктів, інсультів, зламаних ніг... приблизно однакова. Тому лікарня зможе спрогнозувати, скільки пацієнтів буде і яких.

Починаємо збирати дані. В одній області проаналізували усі хірургічні відділення. В середньому лише 39% випадків, через які люди в ці відділення потрапляють, потребують операцій.

60% пацієнтів там не роблять операцій. А є хірургічні відділення, де хірургічні операції займають тільки 12% роботи. Таким варто задуматися.

– Програма медгарантій має стартувати 1 січня 2020. За вашими прогнозами, скільки медзакладів встигнуть до цього часу підготуватися?

Довідка УП: Щоб з 2020 року медзаклад зміг отримати фінансування від держави, він повинен стати комунальним неприбутковим підприємством (КНП). Таке рішення ухвалює місцева влада, яка і володіє конкретними лікарнями і поліклініками. Далі лікарня чи поліклініка укладає договір з НСЗУ.

– Думаю, більшість. Різниця буде не в кількості закладів, а в кількості послуг.

Коли ви прийдете в лікарню чи поліклініку, треба буде дивитись, на які саме послуги програма медгарантій тут поширюється.

Наприклад, інсульти в цій лікарні могли лікувати раніше. Але якщо тут немає потрібного обладнання, НСЗУ не буде там закуповувати ці послуги.

Це вже відповідальність власника, місцевої влади, чи приймати в цю лікарню хворого з інсультом, де не нададуть сучасної допомоги.

poemsuk/Depositphotos

– Уявімо: облцентр повільно рухається і не закуповує потрібне обладнання для лікування інсультів. Куди "швидка" має людину везти?

– Якщо такі медзаклади не зайдуть в реформу, це буде означати, що там все буде працювати, як і працювало. Зараз же якось вони пацієнтів туди возять.

НСЗУ реалізує певні гарантії сучасної меддопопоги, не платить за абишо.

Ми дізнаємось, в яких лікарнях конкретної області достатньо високі стандарти лікування, щоб НСЗУ заплатила їм хороший тариф.

Люди будуть знати: якщо я поїду туди, там мені зробить стентування на сучасному апараті кваліфікований лікар, і шанси вижити дуже високі. А тут немає договору з НСЗУ, отже, я подумаю, чи є сенс туди звертатися.

– А якщо вибору немає? Є тільки одна лікарня?

– Тоді це буде незручна правда. Виявляється, ця будівля називається лікарнею, туди завжди госпіталізовували людей, але вони не лікують за елементарними стандартами.

Чому б не запитати про це свого мера? Чому він стільки років це терпів?

"Ласкаво просимо в реальний світ". Це буде десь неприємно, але дуже корисно для нашої медицини. Нема іншого шляху, окрім як подивитись на себе в дзеркало і визнати, що є отакі проблеми і їх вирішувати.

poemsuk/Depositphotos

– Регіони готуються по-різному до змін. Харківська область готова на 80%, а Закарпаття – на 10%.

Знаю про ситуацію з сімейними лікарями, які ходили на сесії міськради і вимагали їх автономізувати, щоб вони без грошей не лишилися. В результаті все одно спізнились і весь січень медики сиділи без зарплати.

Тобто якщо місцева влада до 2020 року не проведе підготовчу роботу, лікарі і пацієнти опиняться в заручниках...

– Ми поспілкувалися з усіма головними лікарями, представниками рад і мерій, комунікували два завдання: перетворення на КНП і комп’ютеризація, щоб укласти договір з НСЗУ.

Якщо сімейну медицину місцева влада ще може кілька місяців поутримувати, то обллікарню, як Херсон хоче ризикнути… Думаю, їм не сподобається.

Тому всіх максимально мобілізуємо. Ті області, які до цього підходять професійно, не сумніваюся, там буде все добре. Проблеми завжди з тими областями, які включають політику.

– Соцмережами розходиться страх про масові скорочення лікарів, закриття лікарень через реформу і так далі.

Зрозуміло, що частину лікарень та відділень дійсно треба оптимізовувати.

Чи говорите ви з місцевою владою і головними лікарями, щоб вони уже перепрофільовували медиків, яких забагато, на реабілітацію, наприклад, якої майже нема.

– Говоримо, і не один рік. Грамотні головні лікарі і власники медзакладів вже це роблять, багато хто уже зробив.

Вони налаштували свої лікарні відповідно до запиту, який є в населення. Мати хірургічне відділення без потреб в хірургічній допомозі, чи пологове відділення в смт, де живуть одні пенсіонери, не варто.

Не всі нас чують. Власників, головних лікарів навчить нова система. У них ще є час підготуватися.

Щоб робили послуги, які потрібні їхнім пацієнтам. Тобто – робили свою роботу.

poemsuk/Depositphotos

– Наприклад, є роздутий штат хірургічного відділення. Куди ці медики підуть?

– Працювати туди, де є на них попит. Ми часто бачимо, що лікарів не стільки забагато, скільки вони розподілені нерівномірно. Там, де їх треба, їх немає. Буде перетік. У цьому нічого поганого немає.

Це буде корисно, бо в місцях, де недостатньо медиків, може, нарешті, з’явиться лікар.

– Де місце екстреної меддопомоги у програмі медгарантій?

– У фундаменті. Щоб отримати допомогу за програмою медичних гарантій, у пацієнта є два шляхи.

1) планово, за направленням сімейного лікаря, інших направлень

2) виклик екстреної допомоги при невідкладному стані

Екстрена допомога теж готується до укладання договорів з НСЗУ.

Є нарікання, що не приїхала до мене "швидка", оце медреформа! Але медреформа ще не торкалася екстреної допомоги, ми не міняли правила виклику "швидкої".

Якщо вам дуже погано, чи ситуація невідкладна – викликайте "швидку". Не думайте ні про які правила. Не чекайте сімейного лікаря абощо.

– Як в новій системі фінансуватиметься "швидка"?

– "Швидкій" не можна платити за кількість виїздів. Ми ж не платимо поліції залежно від того, скільки разів вона на крадіжку виїхала.

Це служба порятунку. Вона має бути на 100% готова будь-коли. Вона утримується, щоб бути в повній готовності. Оплачувати цю готовність буде НСЗУ.

poemsuk/Depositphotos

***

– Наскільки я розумію зі спілкування і спостереження за регіонами, вони ще часом самі не знають, що мають робити зі своїм майном.

Чекають, коли прийде "зверху" методичка, яка скаже, що робити. Один головний лікар розводив руками і питав мене: "Чому ніхто не каже, що робити з моїми 70-ма ФАПами?".

– Наша медицина зараз там, де була польська, естонська, болгарська медицина в 95-96х роках. Коли головних лікарів призначали не для того, щоб вони приймали рішення, а щоб виконували інструкції.

В новій системі, коли треба самостійно приймати рішення, багато хто розгублений. Вони не погані люди, ні. Просто з ними роками практикували іншу модель поведінки. Іншого шляху, ніж час, ніж адаптація до нової системи, нема.

Є міста, від яких ми навпаки зараз чуємо запит: "Ми вже готові. Коли ви почнете?". А в багатьох місцях досі чекають вказівки.

Ми не пишем методички по тих рішеннях, які медзаклади мають приймати самі. А по технічних – пишемо.

– Чи є у МОЗ рекомендації, якими мають бути головні лікарі в лікарнях і поліклініках? Яку освіту, кваліфікацію мають мати?

Якщо лікарню очолить людина, яка ніколи не управляла, а була, наприклад, заступником головного лікаря з медчастини, вона може хотіти щось змінити, але це буде важко...

– Ви праві. Головні лікарі, керівництво лікарні – це менеджери, вони будуть ключовими фігурами. Від них буде надзвичайно багато залежати. Тому рекомендую їм якнайскоріше заповнювати пробіли в управлінських знаннях.

Не боятися визнавати того, що ти чогось не знаєш. Це нормально.

Система зараз запроваджується така, в якій ми ніколи не працювали. Ми всі робимо її вперше: я, Національна служба здоров’я… Ми як країна робимо це вперше.

Ми всі можемо помилятися. Всі мають визнати, що повинні вчитися. Краще вчитися на своїх помилках, ніж їх боятися. Маємо їздити, дивитися, де краще, питати своїх колег Усім головним лікарям пропоную отримувати управлінську освіту хоча б курсами.

– Які уроки ви винесли для себе по змінах по первинці, які врахуєте надалі?

– На первинці ми точно недооцінили наших людей і лікарів. Думали, вони набагато гірше будуть відгукуватись на зміни. Готувалися до набагато скромніших сценаріїв.

poemsuk/Depositphotos

Другий урок – в комунікаціях. Зрозуміли, що розказувати наперед – не дуже хороша ідея. Ми побачили, що людина готова сприймати інформацію, тільки коли зустрілася з цим на практиці.

Найбільший запит на спілкування був тоді, коли щось починали. Почали укладати декларації – всім стало цікаво. Почалися "Доступні ліки" з електронними рецептами – те саме.

***

– Враховуючи вибори і зміну влади в країні, наскільки сильною є впевненість МОЗ у тому, що реформа інших рівнів почнеться 1 січня 2020 року?

– МОЗ на це дивиться так. Наступний уряд і парламент тепер відповідальні за те, щоб медреформа була завершена. Дуже важливо перенести її на вторинний рівень, бо лікарі її там чекають. Їм неприємно бути осторонь.

Я б радив робити це якогомога швидше і безкомпромісніше. Це як вирвати зуб: різко, спочатку поболить, але потім буде велике полегшення.

Одна з наших головних ідей – вивести питання медицини з політики: з МОЗ, з обласних і районних рад від чиновників у технічну площину.

НСЗУ – це технічні професіонали, не політики. У них є ІТ, дані і підготовка. Вони реалізують ці зміни. В 2020 році основна роль буде їхня.

Ключовим завданням наступного уряду і парламенту буде зберегти незалежність НСЗУ від політиків. І дати можливість розвиватися електронній системі охорони здоров’я.

Є правило, написане на досвіді реформ в інших країнах. Їх має робити мінімум два уряди поспіль, тоді вони будуть успішними.

– Чи є у вас консультації з новою командою? Вибори президента були в квітні, тепер "Слуга народу" набрала більшість…

– У червні ми мали зустріч з президентом і його командою, всіма його заступниками. Зустріч була довга, здається, нам вдалося окреслити елементи усіх змін.

Хоча це не пряма відповідальність президента, але одна з ключових реформ в країні.

– У коментарях люди часто питають, чи залишиться "команда Супрун". Які настрої в міністерстві?

– Працювати до фінального свистка. Для нас дуже важливо довести наші проекти і передати їх в такому стані, щоб з ними можна було працювати. Ми на цьому зосереджені.

Коли ми сюди приходили, була катастрофа. Тому це для нас – питання принципу. Після фінального свистка говоритемо про інші питання.

– Чи піде частина команди Уляни Супрун з МОЗ, коли буде новий міністр?

– Відповідь на це питання будемо знати, коли буде новий уряд.

– Чи є у вас припущення, хто може стати наступним міністром охорони здоров’я?

– Не знаю. Зараз в України є унікальне вікно можливостей, пов’язане з тим, що, маючи однопартійну більшість, можна сформувати технократичний уряд.

Зараз не треба домовлятися, ділити портфелі, можна запросити професіоналів. Це може бути проривним для країни. Я бажав би саме такого сценарію.

Ірина Андрейців, УП

Історії про прогресивних сімейних лікарів:

• Амбулаторія як цукерочка: як лікарка перевернула медицину в селі з ніг на голову

• На сімейних лікарях економити не вигідно. Чому в Южноукраїнську вони їздять до пацієнтів на таксі

• Тут лікарі звільняються, щоб стати приватними: як і навіщо змінюється медицина Світловодська

• Не виїхали за кордон, бо з’явились можливості тут: історія родини сімейних лікарів на Львівщині

• Цікавіша за кіно: історія сімейного лікаря з Франківщини, що встиг попрацювати в Африці, Казахстані і Росії

• Пандуси, Wi-fi та електрокардіографи у кожному кабінеті – як медреформа змінила лікарню у Червонограді

Також корисно знати:

• Медреформа 2019: права пацієнта, куди скаржитись на порушення, і що впливає на зарплату медиків