Недієва реабілітація: чому електрофорез, масаж, магніт неефективні – пояснює лікар

Реабілітація буває активною (де пацієнт робить вправи, щоб відновити функцію кінцівки) та пасивною (наприклад, на електрофорезі чи масажі).

Чому пасивну реабілітацію називають недієвою, пояснила лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Катерина Зінов’єва у коментарі для "УП.Життя".

"Фізична терапія та ерготерапія є активною доказовою реабілітацією. Вона передбачає роботу з пацієнтом: відновлення руху, навичок самообслуговування, функціонування кінцівок або певних м'язів. Тобто цілий комплекс, який дозволить пацієнту максимально адаптувався та пристосуватися до життя після травми", – зазначає фахівчиня.

Електрофорез, ультразвук, магнітотерапія, масажі, Дарсонваль є прикладами пасивної реабілітації. Її можуть використовувати як додатковий метод.

Фото: microgen/Depositphotos

Наприклад, парафінотерапію можуть застосовувати для розслаблення спастики (підвищений тонус м'язів – ред.), а функціональну електростимуляцію використовують для розслаблення або навпаки збільшення сили м'яза.

При переломах можуть призначати лімфодренажний масаж, щоб зменшити набряк. Але потім має бути стадія активної реабілітації, де пацієнт разом з фізичним терапевтом або ерготерапевтом буде працювати над розробкою контрактур (обмеження рухливості в суглобі – ред.), гнучкістю, силою в м'язах тощо.

"Дуже часто в тих фізіотерапевтичних кабінетах, які лишилися, є підміна понять: апаратну терапію називають реабілітацією, хоча насправді це не так. Наприклад, пацієнтам з болем у спині прописують курс електрофорезу або магнітотерапії замість того, щоб протестувати м'язи – які слабші, які спазмовані", – пояснює лікарка фізичної та реабілітаційної медицини.

Катерина Зінов’єва додає, що зустрічала відділення апаратної фізіотерапії за кордоном в багатьох реабілітаційних центрах. Але цей метод призначають не частіше, ніж раз в 1-2 тижні.

"Є пацієнти, яким важко постійно працювати фізично, їм треба десь там відпочинок. Щоб вони не думали, що прийшли і нічого не роблять – їх відправляють на апаратну фізіотерапію для психологічної підтримки. Якщо людині від того стає краще і вона готова йти та робити вправи, значить ефект плацебо від апаратної терапії спрацював на нашу користь", – каже спеціалістка.

Лікарка зазначає, що в її практиці були випадки, коли пацієнти казали – нам сказали прийти до вас на реабілітацію, треба магнітотерапію. І коли ці люди чули, що тут такого немає – є лише індивідуально підібрані комплекси вправ, вони розверталися та йшли.

"Не може магніт вернути силу м'яза або врівноважити силу правої і лівої сторони, змінити побутові звички людей. Це під силу тільки активній реабілітації з командою фахівців.

Була пацієнтка, яка казала: якщо немає ніяких апаратів, то значить і реабілітації теж, а тоді зробила висновок, що ми їй не допоможемо", – зі сміхом згадує Катерина Зінов’єва.

Читайте також: "Ноги мої назад несіть". Як 24-річний військовий з потрійною ампутацією вчиться жити

Вона зазначає, що активна реабілітація – це є індивідуальна робота, а не загальна схема.

"Фахівці працюють над ціллю пацієнта, виходячи з його можливостей. Якщо пацієнт після інсульту, черепно-мозкової травми чи після перелому ноги лежить в ліжку, то спершу треба навчити його перевертатися в ліжку, сідати, діставати предмети з тумбочки – тобто навчати основ самообслуговування. Ці знання здобуваються не на заняттях з лікувальної фізкультури", – пояснює фахівчиня.

Катерина Зінов’єва радить не соромитись та питати у фахівця з реабілітації про його освіту, адже фізичним терапевтом може стати бакалавр будь-якої спеціальності.

Фахівець перед тим, як розпочинати активну реабілітацію, має звернути увагу на стан пацієнта – тиск, температуру, наявність запального процесу або активного гоєння ран чи переломів. Це необхідно для максимального комфорту та користі процесу відновлення.

Нагадаємо, що від 1 грудня в Україні змінили ліцензійні умови надання послуг з реабілітації. Відтепер діятиме лише індивідуальний план і не буде жодних недоказових методів.

Читайте також: Дружина сказала: "Відрощуй ноги". Як почувається перший в Україні пацієнт з протезами, вживленими в кістку