Очільниця Royal Canin Марина Бойко: Наш найстрашніший конкурент, якого ми поки не можемо здолати, це – їжа зі столу

Royal Canin − один із світових новаторів у сфері науково-обґрунтованого здорового харчування для котів та собак.

Заснована ветеринарним лікарем в 1968 році, компанія має 50-річний досвід в розробці збалансованих раціонів для тварин з різними потребами.

В умовах світової пандемії коронавірусної хвороби усі фабрики Royal Canin продовжують виробництво, продукція постачається в Україну.

Нині кожен власник має можливість і надалі спокійно піклуватися про свого улюбленця, адже відсутні свідчення, що домашні тварини можуть передавати коронавірусну інфекцію людям.

В Україні коти і собаки матимуть доступ до спеціального і звичайного корму – зоомагазинам і ветеринарним клінікам працювати дозволено рішенням Кабінету міністрів, за умови наявності у працівників засобів індивідуального захисту та дотримання належних санітарних і протиепідемічних заходів.

На своєму сайті Royal Canin розмістила порадник із підтримання здоров'я домашніх тварин під час епідемії коронавірусу та запустила "гарячу лінію" – 0 800 210 001 – для будь-яких запитань щодо котів і собак.

"Українська правда. Життя" вирішила поговорити про харчування тварин з генеральною директоркою Royal Canin Україна Мариною Бойко.

А ще вона перша жінка, яка зайняла цю посаду в країні.

Марина Бойко, генеральна директорка Royal Canin Україна

– Марино, уявіть, я – саме та людина, яка взагалі нічого не знає про Royal Canin, окрім назви бренду та того, що це – харчування для тварин.

Що б ви вважали за необхідне повідомити про вас?

– Ми – це бренд, який ставить здоров'я тварини в основу всього, що робить.

І це, повірте, не просто слова. У нас зараз в асортименті більше 400-х видів харчування для домашніх тварин. І кожна пачка орієнтується на потреби певної тварини або породи. Виходячи з віку, ваги, стану здоров'я і так далі.

Тобто, якщо ви хочете, щоб ваша тварина отримувала від їжі усе необхідне для підтримки здоров’я – краще підбирати збалансовані раціони з огляду на її потреби.

– Наскільки серйозна конкуренція на ринку харчування для тварин?

– Конкуренція серйозна, є міжнародні гравці, є локальні виробники.

Але наш найстрашніший конкурент, якого ми поки не можемо здолати, це – їжа зі столу.

Та їжа, яку їдять самі люди і вважають за необхідне годувати нею котів чи собак. Хоча тварина – це не людина, в неї – абсолютно інші потреби.

Ми в компанії оперуємо таким поняттям як calories coverage. Якщо брати за основу 100% калорій, які має споживати тварина протягом дня чи року, то у нас в країні лише близько 10% вона отримує з готових кормів.

В той час як у Франції, США, Німеччині, Швейцарії цей рівень сягає майже 100%.

– Тобто, лише близько 10% власників правильно годують своїх тварин?

– Так, як не прикро таке констатувати.

Є власники, які годують свою собаку гречаною кашею і туди додають трохи кормів. І вважають, що все добре. Подумаєш, каша!

Але ж корми з мінералами і вітамінами собака отримує. Мізер, правда, але ж краще, ніж нічого. От такий підхід.

– Ну, він якраз зрозумілий. Потрібно уточнити, що годувати тварин як тварин ми взагалі почали після розвалу Радянського Союзу.

– Навіть ще пізніше.

Якщо у Франції категорія їжі для домашніх тварин з’явилась понад 50 років тому – нашому бренду трохи більше 50 років, то в Україну все зайшло приблизно 20 років назад, не більше.

Тому тут, у нас, так мало знань на цю тему.

– А скільки часу повинно пройти, щоб з'явилась, сформувалась звичка не лише відповідального ставлення до тварин взагалі, а і відповідального харчування зокрема?

– Це якраз і є наша місія – формулювати і формувати таку звичку, якщо ми хочемо, щоб тварини були здоровими.

Кішка, яку підгодовують зі столу і яка живе на вулиці, проживає в середньому 5-7 років. А якщо господар буде годувати збалансованим кормом, то життя домашньої тварин можна значно збільшити.

Правильним харчуванням ми продовжуємо життя нашим улюбленцям. Люди вже це про себе зрозуміли. Років 25 на таке знадобилось, думаю.

Власне, десь стільки або більше має піти на звичку правильно годувати домашніх улюбленців. До того ж, частину шляху ми вже пройшли все-таки.

Марина Бойко: Правильним харчуванням ми продовжуємо життя нашим улюбленцям

– Але, якщо чесно, у вас доволі таки прагматична мета.

Будь-який бізнес – це гроші перш за все. Тому збільшення сегменту кормів для тварин – це збільшення вашого прибутку. Місія прекрасна – і це чудово.

Але ви ж заробляєте гроші і всі ваші намагання диктуються саме цим, правда ж?

– Бізнес заробляє гроші – чи є сенс це приховувати?

Але хіба не важливо, як саме, яким чином бізнес заробляє гроші?

Для мене важливо мати впевненість в продукті. І важливо працювати в компанії, яка має місію.

Тобто для бізнесу і для нас, хто працює в ньому, важливо, що ми не просто маємо прибуток, але й робимо гарні речі для суспільства, країни та тварин. А це такий внесок, щоб світ ставав кращим. Ось це дуже важливо.

Компанії, у яких є місія, за дослідженнями, на 30% успішніші аніж ті, які її не мають.

– От ми і перейшли до важливої і не дуже проговореної в нашому соціумі теми – про філософію бізнесу.

– Не проговорено, бо складно. Не всі готові. Не всі розуміють доцільність. Ми теж могли запустити лінійку кормів, заробити грошей і через якийсь час перестати існувати.

Всередині свого портфелю ми маємо багато різних рішень. І коли дивишся на прибуток, то дуже добре розумієш, що для успішності бізнесу, деякі виробничі лінійки варто закрити. Бо вони не прибуткові й ніколи не будуть такими. Але вони рятують життя. В буквальному сенсі.

Наприклад, у нас є спеціальне молоко для крихітних кошенят в ситуації, якщо мама-кішка втратила лактацію. Воно потрібне кошенятам тиждень-другий. Воно не так часто купується, тому що це рідкісний випадок.

Чи вигідно нам його виробляти і продавати?

Бізнесово – ні. Враховуючи нашу місію і наші цінності – безперечно. Ми на цьому молоці точно нічого не заробляємо.

У нас є декілька таких продуктів, які революційні, вони рятують життя тварин і покращують його якість. І коли ти маєш в асортименті такі позиції, ти зовсім інакше ведеш діалог з тими ж ветеринарами. І вони зовсім по-іншому ставляться до твоєї роботи. Вони значно більше довіряють нам. А це в бізнесі надзвичайно важливо.

– І це точно створює лояльність до бренду.

– Так. Бо якщо споживач з нами сам знайомиться, то є велика вірогідність, що він залишиться з нами на все життя.

Здебільшого, від нас йдуть або не приходять до нас, якщо нас не знають або мало знають. Коли вже користуються послугами наших конкурентів і коли нас перемагає їжа зі столу.

Зараз є багато собак, які селективно виведені, у них проблеми з травленням і для них якісний і правильний корм – питання життя і смерті.

Деякі генетичні захворювання можуть проявлятись не одразу, а через кілька поколінь. Ми це теж беремо до уваги, щоб запропонувати готові рішення і для таких випадків, тому в цьому плані у нас нема конкурентів.

– Хворих собак треба лікувати, корм – це ж не ліки.

– Це не ліки, але це велика складова того, щоб тварина була здоровою.

У нас є своя історія з цього приводу. Жан Катарі, французький ветеринар, який створив наш бренд, помітив, що, коли лікував вівчарку і слідкував за правильним харчуванням, то собака швидше одужала.

Ми говоримо про те, що лікування неможливе без здорового харчування. Звісно, коли тварина у критичному стані, то її лікують. Але життя продовжують не лише ліки, а і правильна їжа.

У нас є раціон Anallergenic – це для тварин, які страждають від алергії. Здається, що зайві забаганки. Але ті, хто стикався з проблемою, знають, як тварина, чухаючись, роздирає себе до крові, мучиться пухирями і страждає.

Тому ми і кажемо, що у нас є своя філософія бізнесу і ми точно покращуємо життя.

– Я читала, що ваша компанія проводить багато лабораторних досліджень. Де фізично все це відбувається?

– У Франції. А виробництво – в декількох країнах.

В Україну ми постачаємо продукти з Австрії, Франції та Польщі. Через Польшу зараз найбільше.

Всі наші фабрики мають єдину виробничу модель. Навіть візуально дуже схожі. І, звісно, з точки зору стандарту якості абсолютно однакові.

Фабрика Royal Canin у Польщі. Фото Delo.ua

– Я хотіла запитати і розумію, що без відповіді на це питання ми точно не обійдемося. Скажіть, а лабораторні дослідження, це ж все тестування на тваринах?

Зараз у світі дуже гостро підіймається тема біоетичних стандартів. Тварини ж не можуть сказати, як вони себе почувають, коли проводяться різні аналізи, дослідження.

– Коли на ринку з'являються ліки для людини, то клінічні випробування проводяться на людях.

Натомість, у нас є центри – один у Франції, другий у США, де живуть тварини у дуже гарних умовах, за ними доглядає спеціально навчений персонал. Потім будь-яку тварину можна забрати додому і багато людей користуються такою нагодою.

Що з цими тваринами відбувається в наших центрах?

Перш за все, за тваринами спостерігають, щоб краще зрозуміти їхню поведінку та природу.

У процесі спостережень, наприклад, ми зрозуміли, що персидським котам може бути незручно ковтати корм через специфічну будову щелепи і спеціально для них створили крокету мигдалеподібної форми для зручнішого ковтання.

Окрім того, ми спостерігаємо за тим, до якого корму підходять коти та собаки в першу чергу і таким чином тестуємо смакову привабливість корму для тварин конкретних порід.

Привабливість корму для тварин залежить від декількох факторів. На це впливають запах крокет, їхній смак, легкість розгризання, форма, текстура і розмір.

Ми також проводимо тест на засвоюваність корму. Тварина годується кормом, потім беруться аналізи фекалій, щоб розуміти, яка засвоюваність та ефективність у того чи іншого раціону.

Ми зараз входимо до партнерства клінічних випробувань. Це дуже схоже, як люди тестують ліки. Лише у нас – ветеринарні клініки. Наш товар для тварин, тому його не можна тестувати на муляжах.

Ми запрошуємо наших партнерів кілька разів на рік для різноманітних перевірок умов та середовища. Також у будь-кого є можливість приїхати і самим подивитися. В тому числі і з України.

Наші нові співробітники туди теж їдуть. Я, коли вперше потрапила в такий центр, була дуже вражена умовами. Тому що вони справді достойні.

Продукція тестується на тваринах так: вони годуються кормом, а потім беруться аналізи фекалій. Фото Delo.ua

− А які виклики стоять зараз перед вашою компанією?

− Найголовніше і найтриваліше у часі − утримання наших споживачів. І їх варто ідентифікувати точніше.

У нас є, наприклад, заводчики. Це – наші партнери. Разом із заводчиками ми просуваємо ініціативу з відповідального розведення тварин.

У світі існують золоті стандарти в розведенні. Україна тут не відрізняється від інших країн – скрізь є більш відповідальні і менш відповідальні підходи до розведення тварин.

Тим, хто займаються розведенням, дуже важливо вибирати генетичну лінію для того, щоб народжувалися тварини з мінімізованими генетичними захворюваннями.

А як інколи буває?

Розповім на прикладі. Моя подруга недавно забрала з притулку породисте цуценя. Його туди відніс заводчик, тому що він вирішив, що з ним щось не так і вибракував його. Добре, що це щеня знайшло свій будинок.

Якщо ми говоримо про відповідальне розведення, то це якраз про те, аби таких випадків не було. І це теж про філософію бізнесу взагалі, і про нашу місію зокрема.

Ми ділимося своїми знаннями з партнерами. Проводимо семінари і конференції, організовуємо індивідуальні зустрічі і консультування. Ми маємо такий стандарт: якщо у заводчиків з’являється новий власник тварини, ми безкоштовно поширюємо стартовий набір для кошеняти чи цуценяти.

Партнерство часом складне. В країні багато хто починає займатися розведенням тварин після якогось іншого бізнесу, який у них не пішов. І відсутність досвіду, освіти можуть викликати купу проблем.

Ми спілкуємося з професійними асоціаціями на цю тему. Це – великий і відповідальний шмат роботи.

− Певне, з ветеринарами простіше – це ж ліцензована діяльність?

− З ветеринарами простіше, але там є інші виклики.

У нас взагалі досить мала кількість ветеринарів. Держзамовлення і комерційні курси на цю спеціальність не дуже численні. А в самих інститутах і університетах дуже мало приділяють часу вивченню непродуктивних тварин (котів та собак).

Ветеринари багато вивчають про велику та малу рогату худобу. Лише нещодавно почали з'являтися модулі про домашніх тварин. Але програма все одно з великим акцентом на продуктивних тварин.

Колеги в нашій компанії розповідають, що коли ветеринарів навчають на великій рогатій худобі, то там головним принципом є той, за яким краще, доцільніше забити тварину, а не лікувати її.

З таким менталітетом ветеринарним лікарям дуже складно прийти працювати в клініку, де до улюбленця відносяться, як до члена сім'ї.

Але з іншого боку, саме серед ветеринарів я зустрічала дуже багато пристрасних людей, які неймовірно люблять свою справу. Я іноді навіть дозволяю собі жарт про те, що лікар моєї кішки набагато чутливіший і емпатичніший, аніж деякі лікарі у клініці, куди я звертаюсь за потреби.

Я знаю багатьох ветеринарних лікарів, які лікують в борг або безкоштовно тварин, котрих їм досить часто підкидають. Там досить високий рівень соціальної відповідальності.

Наприклад, у нас є одна їх найбільших мережевих ветеринарних клінік в Києві, і вони хотіли б далі розвивати кількість своїх закладів. Але вони обмежені в кількості персоналу, тому що його не вистачає!

Це означає, що в країні немає розуміння, скільки і яких фахівців нам потрібно, де і за якими програмами їх готувати і так далі.

Все це – величезні виклики для бізнесу, який соціально відповідальний і має на меті покращання умов для домашніх тварин.

Тому що, і це теж не секрет, у нас велика кількість власників не водять своїх тварин до ветеринарів, не роблять їм щеплення, не лікують, якщо ті хворіють.

У нас і досі превалює такий підхід: я сам собі лікар, і свою тварину теж сам вилікую. Але якщо людина може сказати, де і що болить, то тварини – ні. Їхній організм схильний приховувати хворобу. Якщо людина вже бачить хворобу, то, як правило, це вже важка стадія.

Тому ми і опікуємося різними важливими ініціативами, на кшалт "Обстеж кота від носа до хвоста" − просто щоб ідентифікувати, здорова ця тварина чи ні. Тому що, якщо ідентифікувати хворобу на ранній стадії, тварина може продовжити жити собі і родині на втіху.

Ми маємо невтішні цифри – 80% власників тварин взагалі ніколи, жодного разу, не зверталися зі своїми тваринами до ветеринарів.

В Європі взагалі не розуміють, як таке може бути − для них це нонсенс.

Тому ми маємо ще і таку місію – освітній напрямок для всіх, хто має домашніх тварин. Ми намагаємося займатися просвітництвом в кожній точці контакту, де ми стикаємося або з партнерами, або з потенційними клієнтами.

Співробітники Royal Canin шукають можливості прилаштувати собак в сім’ї

− А якщо охарактеризувати стан домашніх тварин в Україні, то який він?

− Зараз він кращий, аніж був раніше.

Знаєте, ми бачимо який зараз тренд, і він мене дуже радує. Наприклад, якщо дивитися з точки зору продажів кормів, то у нас росте сегмент кормів для домашніх тварин, яким 7 і більше років.

Тобто, збільшується кількість зрілих котів, назвемо це так, і власники готові купувати для них спеціалізоване харчування. І це дуже хороший показник.

Це говорить про дбайливе ставлення до тварин з одного боку і, певне, ще і про те, що у світі зростає рівень стресу. А якраз домашні тварини приносять гармонію в таких випадках.

Я бачила одне із досліджень про те, що тварини приймають діток такими, які вони є.

Тварини ж не критикують нас, правда? Тварини – це про абсолютну любов, якої, на жаль, часто не вистачає. Дітям не вистачає, людям похилого віку, для яких кішки чи собаки стають членами родини.

Ми зараз на порозі нового тренду у світі, коли спершу заводять домашніх тварин, а тоді вже – дітей. Або лише тварин. Аргументують це тим, що тварини допомагають зберігати фізичне і емоційне здоров’я.

Я спілкувалася з колегами із Грузії. Вони розповідають, що у них, коли захворіла тварина, її лікування коштує, в середньому, 100 доларів. А нова тваринка – 30 доларів.

Ви вже здогадалися, що роблять безвідповідальні власники?

Правильно, викидають на вулицю хвору тваринку і купують собі нову. У нас наче немає таких масових випадків. Ми рухаємося в бік відповідального ставлення.

− На вулицях наших міст все ще багато бездомних кішок і собак. Волонтери і активісти часто організовують різні акції, щоб нагодувати тварин. Ваша компанія якось долучається до співпраці?

− Ми співпрацюємо з декількома притулками. Мені здається, тут теж сталися позитивні зміни. Все зараз виглядає інакше, аніж 5 років тому.

Зустріти бездомну собаку зараз в Києві − це нечасте явище. І бездомних собак я бачу з чіпами.

Ми співпрацюємо і з притулками, і з розплідниками. Започаткували цікаву ініціативу: запросили один з притулків в офіс, працівники притулку зробили профайли тварин, які у них живуть: фото, ім’я, опис звичок собаки, що вона любить, а що ні. І співробітники нашого офісу шукають можливості прилаштувати собак в сім’ї.

З боку компанії ми допомагаємо, якщо потрібно, запасом корму або надаємо послуги свого копірайтера, який напише в Instagram оголошення. Це крута ініціатива. Вона дуже добре нам зайшла. Подивимось скоро на підсумки.

До речі, в наших притулках зараз досить серйозні вимоги до тих людей, які хочуть стати власниками безпритульної тварини. Я б, напевно, не пройшла (посміхається – прим авт.). Тому що розумію, що потрібно міняти сітки на вікнах. Я живу на другому поверсі, але там потрібні спеціальні сітки на вікна, щоб кіт не вистрибнув. Я задумалася, до речі, що треба їх поставити.

Але мене радує, наскільки залучені люди працюють в притулках. Радує їхнє світосприйняття. Бо тварина – це не забаганка, а величезна відповідальність.

− У мене зараз виникає дуже логічне питання, яке виникне у багатьох людей, що читатимуть наше інтерв’ю.

У нас в країні є багато категорій людей, які живуть тяжко і погано. А ви тут з тваринами носитесь. Ви їх рятуєте, а в цей час купа стареньких просять милостиню.

− Ми в тому бізнесі, в якому ми є.

І ми в своєму бізнесі, як можемо, намагаємося поліпшити життя і тварин, і людей. Ми знаємо, що здорова тварина − це велика радість для тієї ж бабусі, яка самотньо десь живе.

Ми не можемо допомогти всій планеті, ми не можемо допомогти всім людям в Україні, але в тій мірі, в якій ми можемо зробити життя кращим, ми робимо.

Насправді це маніпуляційні протиставлення. Ми весь час говоримо, що нам потрібно вирішити спочатку всі питання з людьми. Але це паралельні процеси. Є така фраза: "Те, як людина ставиться до тварин, показує, наскільки вона взагалі людина". Тобто ставлення до тварин проявляє наш характер, нашу відповідальність. І виховує нас насправді.

Ми на 100% ділова компанія, розвиваємо бізнес, платимо податки, створюємо робочі місця, продаємо продукт, який хтось далі продає. З цього боку ми робимо значний внесок в розвиток нашої країни.

– Я от думаю, що для того, щоб працювати в Royal Canin, треба любити, певне, котів чи собак?

– Я і котолюбка, і собаколюбка, якщо можна так сказати.

У Royal Canin я працюю понад рік. Але моїй кішці 6 років, а собаці – 3.

До цього я була клієнткою Royal Canin. У мене породні тварини, і мені було легко обрати корм – кішка моєї породи зображена на упаковці Royal Canin.

До того, як опинитися в цій компанії, я пропрацювала 10 років в компанії Mars. Пересуваючись всередині компанії по кар’єрним щаблям. А Royal Canin став наступною позицією, яку я хотіла. І яку отримала.

Марина Бойко: Те, як людина ставиться до тварин, показує, наскільки вона взагалі людина

– Жінки на керівних посадах – зараз у світі це стає трендом. І цей тренд, хоч і поволі, але приходить до нас.

Можете сказати, в чому специфіка так званого жіночого керівництва? Чи немає ніякої специфіки?

– Ми називаємо це різноманіттям, бо компанія ставить собі за мету мати більше різних співробітників.

Ми розуміємо, що так компанія буде більш стійкою, і буде мати можливості справлятися з викликами, які постають перед нею. Я знаю, що коли в компанії є чоловіки і жінки, без різких перекосів, то такі команди працюють набагато ефективніше.

Особисто я шукаю баланс між кількістю чоловіків і жінок. Тут, в Україні, у нас працюють 80 співробітників і маємо трохи більше жінок.

Але важливо те, що ми завжди обираємо за професіоналізмом та лідерськими компетенціями, а не через гендер.

– Так всі кажуть. Але ж стереотипи все одно домінують, чи ні?

І перед очима не так багато успішних прикладів. Коли жінки очолюють великі корпорації і мають гарні успіхи.

– У нас точно є такі можливості – ризикувати.

Бо якщо ти керуєш, то за цим стоять непрості речі: управління всім бізнесом, вміння приймати рішення в кризових ситуаціях, велика відповідальність за співробітників і за їхні сім’ї, готовність до постійних викликів, вміння не тільки повірити в себе, а й інвестувати свою енергію, час.

Марина Бойко: В Україні в Royal Canin працюють 80 співробітників і маємо трохи більше жінок

– А ви вмієте тримати баланс як керівниця?

– Балансу не існує. Не знаю жодного на своїй позиції − ні жінку, ні чоловіка, які би утримали його ідеально.

Бувають перекоси. Як правило, в бік роботи, на 99%. Добре, що приходить розуміння, що потрібно відновлюватися, перемикатися. Бо з позиції керівника чи керівниці, ти маєш багато спілкуватися з людьми, багато працювати, постійно приймати складні рішення, вчитися. Тому я сама для себе прийняла рішення мати простір, який би допомагав мені відновлюватися.

Щоправда, критичні ситуації бувають не часто. Але коли вони бувають, то доводиться мобілізуватися і тоді точно не до балансу.

– А які кризи у вас бувають? Корми, харчування, бізнес розвивається, гарна репутація….

– Якось у нас зупинився весь імпорт з Польщі, а це був основний канал постачання товару в Україну. Африканська чума свиней, пам’ятаєте?

А це означало, що немає чого продавати. Ми не змогли продавати новий товар, а реалізовували залишки, перенаправляючи їх в залежності від потреб.

Це велике навантаження і ситуація стабілізувалась лише за півтора місяці. Це довго. Бо в цей час не вистачало кормів, які були критично важливими для тварин.

У нас чотири місяцч пішло на відновлення. Так, це був справжній челендж з купою нюансів і важливої командної роботи. Але ми справилися.

– Як ви можете себе охарактеризувати? Ви – яка?

– У мене завжди нормальний настрій. І навіть зранку (посміхається – прим. авт.).

Я намагаюся спілкуватися з усіма співробітниками в рівній мірі. Дехто готовий відкриватися, дехто ні – люди різні і я завжди це враховую. Мені цікаві люди взагалі, а ті, з ким я працюю, цікавіші в кілька разів.

Мені важливий клімат в організації. Мені здається, що у мене самодостатня та лідерська команда, всі співробітники самостійні в своїй роботі.

Я відкрита. Буваю жорсткою. Особливо в моментах, коли не виконуються домовленості. Або через ставлення до роботи. Я не люблю безвідповідальності. Ти можеш зробити помилку, ми її виправимо разом. Але коли ти робиш помилки постійно, то це свідчить про твоє ставлення до роботи.

Я точно орієнтована на клієнта. У мене досить великий досвід роботи в компанії Mars − я довгий час пропрацювала з національними клієнтами, і мені завжди важливо розуміти, чого хоче клієнт та споживач. Наші співробітники − це теж наші клієнти. Лише внутрішні.

− Я знаю, що у вас гарний та приємний офіс, такий, знаєте, мімімішний.

А які умови у вас створені для співробітників?

− Так, у нас справді створені хороші умови для ефективної роботи. Ми пишаємося тим, що рівень лояльності наших працівників є надзвичайно високим...

У нас є можливість привести свою тварину в офіс. Сьогодні у нас, наприклад, був лабрадор.

У нас є можливість працювати з дому. Якщо потрібна концентрація і щоб нічого зайве не відволікало, ми допускаємо роботу з дому.

Також у нас гнучкий графік, тобто співробітник сам управляє своїм часом самостійно. Хтось любить приїжджати на роботу о 7 ранку, а комусь зручніше працювати до пізнього вечора. Все будується на довірі.

В нашій корпорації глобально піклуються про здоров’я. Два місяці проводили Healthy Fridays, де розповідалось про здоров’я. Запрошували дієтологів, фітнес-експертів, фахівців з центру ментального здоров'я, вони проводили лекції для співробітників.

Ми заохочуємо працівників брати участь у спортивних заходах, зокрема, "Марафон під каштанами".

Також є Family Day, коли запрошуємо співробітників разом з їхніми сім'ями. Як правило, ми виїжджаємо кудись на один день, спілкуємося і відпочиваємо. Намагаємося відзначати кожне досягнення.

Ну і у нас дуже смачна кава, зефірки. Це все створює комфорт і створює гарний настрій на роботу.

− Як заохочуєте своїх співробітників?

− У нас є щоквартальне визнання досягнень, де кожен співробітник може номінувати свого колегу за якісь досягнення.

Ми нагороджуємо співробітника тим, про що вони мріють. Одна працівниця дуже хотіла собі парфуми, але сама собі не придбала б їх. Хтось хотів камеру, хтось подарунковий сертифікат для ремонту.

У нас є медична страховка, доступ до тренінгів, де можна отримати важливі для роботи і життя навички.

− Марино, а ви думали над тим куди ви будете рухатися далі, після цієї посади?

Яке ви плануєте собі життя після Royal Canin?

− Я б хотіла залишитися поки тут, у мене є можливість руху далі в корпорації, на інші ринки. Можливо, в інші країни.

Але поки про це говорити завчасно. Я лише рік на посаді. І я раз на місяць кажу, що тільки зараз почала розуміти цей бізнес краще.

Якось я мала зустріч з нашим CEO, він на той момент в компанії був трохи більше 4 років, а я − трохи більше 2 місяців. І я йому чесно сказала, що я все ще не розумію всього бізнесу. Він посміхнувся і відповів: я зі своїм 18-річним бекграундом у відділі продажів, теж кожного дня маю відкриття, я переймаюсь, чи можна застосувати це чи варто спробувати інше, чи бути гнучким чи навпаки, традиційним?

Так, є, певно якийсь більш стандартизований бізнес. Але точно не наш.

Ми не на безлюдному острові. У нас тісний взаємозв'язок із заводчиками, спеціалізованим трейдом, їхніми клієнтами − усе це не схоже на звичайну, стандартну модель. Тому є чому вчитися і тут для мене є дуже багато роботи.

− А ким ви хотіли бути, коли планували майбутню професію?

− Дипломатом. Я вчилась в Дніпропетровську, на факультеті міжнародно-економічних відносин. І мріяла бути дипломатом, тому що тоді, у ті радянські часи, це давало можливість їздити за кордон.

Для мене це була недосяжна мрія. Насправді, тут, на цій роботі, моя мрія практично реалізована.

− Ми часто зараз говоримо про те, що молодим людям не вистачає рольових моделей для наслідування.

Чи мали ви, чи маєте перед очима когось, хто вас щиро захоплює?

− У мене є досить багато людей, чиїми окремими рисами я захоплююсь. А от про захоплення в цілому тяжко сказати. Мене дуже мотивує і захоплює результат.

Річард Бренсон, наприклад, мене захоплює з точки зору результатів, яких він досягає.

Для мене цікаві і важливі ті люди, які прогресивніші, ніж їхні сучасники, візіонери, ті, що створюють середовища, абсолютно нові платформи, які з нічого запускають бізнеси. Але я б не назвала це захопленням.

Для мене, в більшій мірі, важливо бачити перед очима приклад людей, у яких виходить щось краще, аніж у мене. Це стимулює мене у моєму розвитку. Я намагаюся весь час чомусь вчитися. Це мій ресурс.

Марина Бойко: Раз на місяць кажу, що тільки зараз почала розуміти цей бізнес краще

− А що вас надихає і дає крила?

− Точно надихає існування якогось челенджу і те, що ми його вирішуємо.

Надихає, коли я бачу, як моя команда або співробітник в команді стають кращими, прогресують.

− І ви не боїтеся внутрішньої конкуренції?

− Вже ні. Але я проходила цей страх.

Пам'ятаю, як мені було страшно брати в команду людей сильніших, аніж я. Але брала. Боялася втрати авторитету. Але я вчасно зрозуміла, що я не можу бути фахівцем у всьому.

Сила якраз в поєднані різних енергій і знань. Тому не варто боятися брати в команду людей сильних в тому, в чому ти сама не сильна.

Я особисто ніколи не перетиналася з авторитарним стилем управління. На щастя. Я працювала і зараз працюю в команді людей, які мають різний досвід і різну компетенцію.

У нас все досить відкрито. Я навіть не можу сказати, що у нас є якась чітка субординація. Більшою мірою це колаборація, спілкування. І в такому вигляді є можливість знаходити найкращі варіанти вирішення завдань чи проблем, якщо вони виникають.

− Що ви собі не можете дозволити?

− Кричати або виходити з себе емоційно.

− Можна отримати від вас якісь поради для тих, хто мріє про кар’єру керівниці чи керівника?

− Давайте спробую. Перше − потрібно перебувати в постійному розвитку.

Друге – брати на себе на будь-якій позиції більше зобов'язань.

Третє − дуже важливо мати гарний рівень впевненості в собі.

Четверте − дуже потрібні комунікативні навички.

П’яте − гнучкість.

Все це в комплексі, на мій погляд, допомагає і керувати, і просто якісно працювати.

Зоя Казанжи, спеціально для УП.Життя

Всі фото надані героїнею публікації

Вас також може зацікавити:

Які святкові смаколики можуть бути отруйними для тварин? Пояснює лікар

Ваша косметика убила кроликів і не лише: про тести на тваринах та гуманний вибір

Вони не тільки м'ясо: 20 світлин, які змусять вас задуматися про роль тварини в житті людини

11 кімнатних рослин, які можуть бути отруйними для людей та тварин. ФОТО

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.