Як досліджують ПЛР-тести на коронавірус. ФОТОекскурсія лабораторією
Центр легеневого здоров’я у Львові, більш відомий як туберкульозна лікарня, є одним з опорних закладів, де лікують хворих на коронавірус.
Він розташований на окраїні міста і добратися громадським транспортом, особливо ввечері, туди доволі складно.
Тож перед брамою до лікарні, як і раніше у докорантинний час, припарковано багато авто.
Перших пацієнтів з коронавірусом центр розпочав приймати у квітні. У лікарню везуть хворих з ускладненнями та гострими пневмоніями.
У травні, коли кількість хворих на Львівщині почала різко зростати і обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я, який досліджує ПЛР-зразки зі всіх лікарських установ регіону, не встигав опрацьовувати тести, у центрі легеневого здоров’я розгорнули лабораторію для дослідження коронавірусу в своїх пацієнтів.
"Спочатку ми в лікарні робили забір і відправляли у львівський обласний лабораторний центр, потрібно було чекати на результати 5-7, а то й 10 днів. Нас це абсолютно не влаштовувало", – розповідає генеральний директор Центру легеневого здоров’я Любомир Рак.
Центр легеневого здоров’я у Львові, більш відомий як туберкульозна лікарня |
Перевагою для оперативного розгортання лабораторії стали кваліфіковані фахівці, які звикли працювати зі збудниками туберкульозу в особливих умовах дотримання безпеки.
У яких умовах працюють лаборанти, які досліджують ПЛРи, скільки етапів проходить від збору слизу до отримання результату "позитивний-негативний" та від чого залежить швидкість дослідження тесту – у фоторепортажі з лабораторії.
Екскурсія розпочинається з головного входу в лікарню.
Далі двері з написом "Бактеріологічна лабораторія" і вхід в середовище одноразових халатів та респіраторів.
Лабораторію для дослідження коронавірусу тут спершу зробили для своїх пацієнтів |
Вказівники на дверях допомагають зрозуміти, у якому рівні небезпеки ми знаходимось і чи потрібен особливий захист.
На території "чистої" зони можна залишити зайві речі, зняти верхній одяг та одягнути спеціальний захист.
Середовище одноразових халатів та респіраторів |
На території "чистої" зони залишають зайві речі та верхній одяг |
Спецодяг з найвищим ступенем захисту в лабораторії носять не всі, а тільки ті, які працюють у спеціальних "боксах" – найнебезпечнішому місці у лабораторії, що досліджує коронавірус.
Щоб дати нам змогу пройти до "боксів" у центрі видають по купці одноразового одягу, одразу попереджаючи, що це найпростіший варіант захисту:
- респіратор,
- рукавички,
- одноразовий халат, який зав’язується на спині,
- бахіли до колін зі шнурівками, більш схожі на зимові валянки
- великий "капюшон" з пластиковим отвором для очей, замість шапочки і щитка.
Самостійно одягнути і зняти весь захист складно – потрібна допомога.
Так виглядає найпростіший варіант захисту в лабораторії |
Шлях ПЛР-тесту від забору до результату проходить як мінімум через 5 медичних кімнат.
У лабораторії забору матеріалу – мазка з носа-рота – не роблять. Це відбувається в прийомному відділенні у лікарні та у відділеннях, де лежать хворі.
Контейнер зі зразками заносять у спеціальну кімнату, яка з’єднує відділи лікарні з лабораторією.
Проби ставлять на білий лоток, а розчином для дезінфекції обробляють контейнер, у якому принесли зразки з лікарні.
Ця спеціальна кімната з’єднує відділи лікарні з лабораторією |
Далі лаборанти забирають проби в інший контейнер і переносять в приміщення лабораторії, де проводитимуться дослідження.
Після цього кімнату обробляють, вмикають ультрафіолетову лампу для кварцування і зачиняють.
Лаборанти забирають проби для ПЛР-тестів |
Наступна кімната, в яку ми потрапляємо, це приміщення, де готують реактивну суміш. Це перший етап роботи лаборантів над дослідженням ПЛР-тесту.
Другий етап дослідження проводять лікар-бактеріолог та лаборант у спецодязі в боксі з особливим рівнем небезпеки. Тут відбувається виділення РНК вірусу.
Тут відбувається виділення РНК вірусу |
Одночасно можуть опрацьовувати 96 зразків – чим більше їх, тим довше.
За годину виділяється 10 проб, якщо потрібно дослідити 70-80 проб, цей етап займає 4-5 годин.
Лікар і лаборант працюють в боксі |
Марія Пурська – лікарка-бактеріологиня, яка проводить екскурсію лабораторією, розповідає:
"О 9 ранку починається робота лікарів, які працюють в боксах. Але до того часу бокс готують – його треба помити, простерилізувати наконечники, підготувати розчини. Ампліфкаційна (реактивна) суміш має бути морожена і правильно складена.
З 8 години лаборант готує бокс, щоб лікар прийшов і міг працювати".
Після закінчення зміни працівники боксів йдуть митися, а одноразовий одяг здають на утилізацію.
Велика металева бочка – автоклав, де одяг "стерилізується" |
Утилізація спецодягу також відбувається в окремій кімнаті.
Є спеціальний червоний мішок, куди скидають одноразові засоби захисту. На ньому є маркування біобезпеки.
Коли мішок заповнюється одягом, його вміст закидують у велику металеву бочку – автоклав, де одяг "стерилізується" і готується до утилізації.
Багаторазову форму, яку носять під спецзахистом, працівники не забирають додому, а перуть у лабораторії.
В маленькій, як комірчина, кімнаті є дві пральні машини – для чистих, не ковідних, речей та для одягу працівників з боксів.
Останній заключний третій етап роботи з корона-тестом проводять у ампфлікаційній кімнаті.
Тут реакційну суміш і виділену РНК між собою з’єднюють та передають на дослідження в спеціальний пристрій – ампліфікатор.
У ампфлікаційній кімнаті відбувається останній заключний третій етап |
Тут з’єднюють між собою реакційну суміш і виділену РНК |
На комп’ютері, який під’єднаний до пристрою, лікар зчитує інформацію про результат ПЛРу.
Результати у лікарні отримують з сьогодні на сьогодні, приблизно за 6 годин. Все залежить від кількості тестів.
Комп’ютер, який під’єднаний до пристрою, видає результати |
Зранку 21 жовтня, коли ми були у центрі, досліджували менше двадцяти зразків.
"Чим більше проб, тим довше. Коли ми мали 70 проб, то тільки до 13:30 ми робили виділення, потім ще 1,5 години відбувалася ампліфікація, 20 хв на зчитування результатів і на видачу", – говорить лікарка-бактеріологиня.
Результати у лікарні отримують з сьогодні на сьогодні |
Кожен з працівників має свій процес, за який він відповідає – суміш, РНК, об’єднання, амплфікування.
Є 2 бригади, в кожній є лікар, який робить ампліфікацію, лікар-лаборант, реєстратор та санітарка.
Щодня до 18 години дані про результати переносять в електронний журнал |
Реєстратор Люба Романівна переносить в електронний журнал інформацію про пацієнта, який здав ПЛР-тест.
"Результат ПЛРу я отримую з ампліфікаціної і передаю Львівському обласному центрові. Щодня до 18 години", – розповідає реєстраторка.
Реєстраційні форми, які переносять в електронний журнал |
Чим більше проб, тим довше робиться результат |
Загалом за весь час роботи лабораторії у центрі легеневого здоров’я зробили понад 3 тисячі проб.
Тетяна Пляцок, спеціально для УП.Життя
Всі фото Любомира Заболотного
Вас також може зацікавити:
Три стадії розвитку COVID-19 у хворих і що під час них робити
Як приватні лабораторії будуть безкоштовно тестувати на COVID-19. Пояснення санітарного лікаря
З листопада в Україні буде до 10 тисяч нових випадків COVID-19 щодня. Прогнози
Чи могли ви вже перехворіти на коронавірус раніше? Думки експертів
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.