Діти після смерті та відкладене батьківство: що варто знати про кріоконсервацію під час війни

Сучасні репродуктивні технології дають можливість відтермінувати батьківство та зберегти свій біоматеріал перед такими випробуваннями, як хвороба чи війна.

Окрім того, замороження сперми дає чоловікові шанс стати батьком після смерті, а жінці народити дитину від загиблого чи померлого партнера.

Йдеться про так звану кріоконсервацію – замороження сперми та яйцеклітин – військовослужбовців (- виць).

Під час війни багато говорять про збереження генофонду, тому у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який у разі ухвалення зробить цю процедуру безкоштовною.

Утім, навколо цієї теми є багато нюансів та дискусій, як морально-етичних, так і юридичних.

Кріоконсервація, зокрема, дозволяє народити дитину, яка ніколи не побачить живим свого батька, а для матері вона може бути просто пам’яттю про загиблого коханого.

Також здача та використання біоматеріалу дуже різняться залежно від статі людини: процедура для чоловіка є значно легшою, ніж для жінки, і не тільки з фізіологічних причин.

"УП. Життя" розбиралася, як пройти кріоконсервацію та скористатися біологічним матеріалом. Ми торкнемося психологічного аспекту питання – чи варто жінці, яка втратила чоловіка на війні, народжувати від нього дитину?

Також ми поспілкувалися з жінкою, чоловік якої загинув, однак устиг заморозити сперму. У подружжя є син, якого вони зачали природним шляхом. Однак чи зважиться удова колись народити від мертвого батька другу дитину?

Хто заморожує біоматеріал і з якою метою

Більшість чоловіків-військових, які здають свою сперму, зовсім не думають про смерть і про те, що їхня майбутня дитина буде рости без батька, розповідає лікарка-репродуктологиня медичної мережі "Добробут" Світлана Шиянова.

"Деякі чоловіки приходять і кажуть, що заморожування сперми – це просто страховка. Вони не думають, що загинуть. Вони розуміють, що на війні можуть отримати пошкодження та погіршення сперматогенезу і травмування. Коли страхуємо автівку, ми ж не думаємо, що втратимо її?" – говорить лікарка.

До тернопільської клініки професора Стефана Хміля, де вже майже рік впроваджують безкоштовні репродуктивні програми для військових, звернулися понад 500 родин. Понад 100 з них взяли участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій, за допомогою яких вже народилося 5 немовлят.

Фото: seqoya/Depositphotos

Чоловік Надії Сіднєвої Андрій загинув на фронті 9 місяців тому. На початок повномасштабної війни родина жила у Франції. Андрій працював програмістом у науковому інституті. У подружжя був 5-місячний син. Однак чоловік поїхав захищати Батьківщину.

До еміграції у Францію Андрій та Надія були волонтерами-парамедиками на сході України.

"На сході я познайомилася з дівчиною-медиком, яка втратила нареченого на війні і дуже жалкувала, що не мала від нього дітей. Казала, була б дитина, було б легше. Зараз вона отримала поранення, лежить у лікарні. Дослужилася до капітана, однак нових стосунків за цей час не збудувала. Однак каже, що дуже хоче дитину, дозріла до цього", – каже Надія.

Андрій з Надією у цей час планували дитину, однак першу свою вагітність жінка втратила. Після цього пара проходила обстеження у приватній клініці. Заодно Андрій вирішив здати сперму.

"Мій чоловік знав, що буде війна і готувався", – каже Надія.

Однак у кінці 2020-го Надія завагітніла і у вересні 2021-го народила хлопчика. Коли Андрій пішов на війну, Надія з дитиною залишилися у Франції. Батько бачив, як росте його син, лише по відеозв’язку. Андрій загинув, коли дитині було 10 місяців.

"Мені здавалося, що син у 8 місяців сказав перше слово: "тато". У нас у домі скрізь стоять Андрієві фото, однак син його навряд чи згадає. Мені дуже боляче, однак для сина так краще. Значно важче втрачати батька дітям у віці, коли вони вже все розуміють", – говорить Надія.

Коли Андрій здав сперму, він оформив довіреність на Надію, однак термін її дії завершився. Наразі жінка сплачує кошти за її зберігання, однак скористатися не може. І хоча Надія ще не знає, чи буде народжувати другу дитину від Андрія, вона має таку можливість

Надія говорить, що вони з Андрієм планували народити другу дитину через 2-3 роки після першої.

"Коли у мене є і дитина, і біоматеріал – то це дві опції для мого подальшого життя. Я подумаю про це, коли прийду до тями. Мого чоловіка немає у живих 9 місяців. Це так багато і так мало одночасно", – каже жінка.

Історії українських військових, які вже скористалися послугами кріоконсервації, розповідає Associated Press.

Коли Віталій Хронюк лежав обличчям до землі, ховаючись від вогню російської артилерії, він жалкував лише про одне: у нього ніколи не було дитини.

Усвідомлюючи, що він може померти будь-якої миті, 29-річний хлопець вирішив спробувати кріоконсервацію.

"Померти не страшно, але страшно, коли нікого після себе не залишиш", — каже Віталій.

Під час відпустки у січні 2023 року разом з напарником поїхали у приватну клініку у Києві, яка також зробила кріоконсервацію для військових безкоштовною, і зробили процедуру.

24-річна дівчина Віталія Анна Сокуренко з початку не була впевнена у рішенні нареченого, однак потім погодилася.

"Було дуже боляче усвідомлювати, що є ймовірність, що він не повернеться", – каже Анна.

Сокуренко і Хронюк одружилися через кілька днів після візиту у клініку, після чого Віталій відправився на службу.

Для чого роблять кріоконсервацію біоматеріалу чоловіків та жінок

Зберігання сперми та яйцеклітин дає шанс на зачаття дитини у майбутньому.

Зазвичай медики рекомендують проходити цю процедуру пацієнтам з онкологією, яким призначені курси променевої та хіміотерапії, а також тим, хто працює на шкідливих виробництвах та служить в армії. Також заморожену сперму використовують для лікування безпліддя.

Однак іноді замороження біоматеріалу називають сучасним методом планування родини.

Фото: microgen/Depositphotos

Як пояснили у Тернопільській клініці професора Стефана Хміля, з кожним роком життя жінки витрачається і запас її яйцеклітин та знижується їхня якість.

"Саме тому все частіше жінки у молодому віці, заморожують свої яйцеклітини, щоб використати їх для запліднення коли буде потрібно. При цьому яйцеклітина не буде старіти", – кажуть у клініці.

Світлана Шиянова, посилаючись на дослідження, розповідає, як з віком у жінки зменшується кількість фолікулів (структурних компонентів яєчників), здатних продукувати яйцеклітини.

Коли дівчинка ще перебуває в утробі матері, у неї є потенціал в 6-7 млн фолікулів, однак при народженні їхня кількість зменшується до 1 млн.

На момент першої менструації їх лишається 300 тис., до 40 років – 10 тис., а до 50 – тисяча.

Чоловіча сперма також "старіє", однак значно повільніше. На здатність чоловіка стати батьком впливає стрес, незбалансоване харчування, токсичні речовини, і, звісно, травмування статевих органів. За 2-3 місяці зазвичай відбувається оновлення сперми, під час якого здорові клітини замінюють пошкоджені та хворі.

Тому зберігання біоматеріалу більш актуальна для жінок. Однак процедура забору яйцеклітин у жінок значно складніша, а скористатися матеріалом після смерті жінки дуже важко.

Як здають біоматеріал чоловіки та жінки

Чоловікам здавати біоматеріал дуже просто, розповідає ембріологиня Ольга Малюта.

Достатньо здати аналізи на гепатити, сифіліс та СНІД, прийти у клініку і шляхом мастурбування здати сперму.

"Ембріологи порівняють показники сперми, концентрацію і рухливість сперматозоїдів. А потім заморозять її. Навіть якщо якісь показники відхиляються від норми, все одно цей матеріал придатний до запліднення", – розповідає Ольга Малюта.

У клініці професора Стефана Хміля кажуть, що у медичних центрах для чоловіків є окрема, ізольована кімната, зі зручним диваном, сантехнікою та інтернетом. Під час здачі біологічного матеріалу чоловіка ніхто не відволікатиме.

Контейнер з біологічним матеріалом він залишає в тій же кімнаті, після чого його передають ембріологу для аналізу та кріоконсервації.

Для жінок процедура замороження яйцеклітин значно триваліша та складніша.

Фото: Springoz/Depositphotos

Перед процедурою жінка проходить курс гормональної терапії.

Як розповідають у клініці професора Стефана Хміля, в організмі жінки щомісяця зазвичай розвивається тільки один домінантний (найбільший, у якому буде дозрівати яйцеклітина) фолікул. У деяких випадках їх може бути два, але бувають і цикли, під час яких дозрівання домінантного фолікула не відбувається зовсім.

Тому за один менструальний цикл природним шляхом можна отримати переважно одну яйцеклітину.

За словами Світлани Шиянової, щоб отримати один ембріон без аномалій, у 25-30-річної жінки вистачить 2-3 яйцеклітин, у 35-річної – 8, а у 40-річної – 10-12.

Тому перед забором яйцеклітин в організм жінки вводяться препарати, які стимулюють дозрівання більшої кількості фолікулів. Для стимуляції використовують індивідуально підібране дозування препаратів, процес стимуляції проводиться під контролем лікаря за допомогою УЗД.

"Деякі обстеження треба виконувати у певний день циклу. Обстежень дуже багато, тому що треба бачити, як ростуть яйцеклітини", – говорить Ольга Малюта.

Розвинуті фолікули забирають з організму жінки за допомогою пункції. Маніпуляція проводиться під наркозом (медикаментозний сон). Під контролем УЗД через піхву лікар спеціальною голкою збирає зрілі фолікули.

Після цього вони передаються ембріологу для оцінки та підготовки до кріоконсервації. Тривалість операції 20–30 хвилин. Після пункції жінка кілька годин залишається під наглядом лікарів, після чого вирушає додому.

За словами Ольги Малюти, побічні дії і негативні наслідки після процедури наступають рідко. Хоча є певний ризик невеликих кровотеч.

Проведення процедури ніяк не вплине на здатність жінки завагітніти природним шляхом у майбутньому.

Також чоловік і жінка можуть заморозити вже запліднену у лабораторних умовах яйцеклітину. Замороження ембріона дає більше шансів на успішну вагітність, також ембріони краще переносять заморожування та розморожування.

"Тут є цікавий момент: жінка не може брати участь у цій процедурі, якщо вона одружена з іншим чоловіком. Чоловік же може перебувати у шлюбі з іншою",– говорить Світлана Шиянова.

У деяких країнах навіть дозволяють брати репродукційний матеріал після смерті людини. Зокрема, у США та Ізраїлі, де одного разу батьки отримали дозвіл на використання сперми загиблого сина, щоб мати онука. Однак навколо цього йдуть дискусії, наскільки етично збирати сперму у мертвої людини, яка не давала на це згоди за життя.

Як заморожують сперму та яйцеклітини

Кріоконсервація проводиться методом верифікації, – замороження клітин за допомогою рідкого азоту при наднизькій температурі - 196 °C.

Для цього клітина поміщається у спеціальне середовище та переноситься у кріотоп (скляну трубку). Кожен кріоносій має індивідуальне маркування, щоб не переплутати клітини.

Зберігають заморожені клітини у "кріобанку" – дюарах, в рідкому азоті, рівень якого постійно контролюють ембріологи.

Біологічний матеріал чоловіків і жінок немає терміну придатності. Одного разу дитина, зачата за допомогою замороженого біоматеріалу, народилася через 30 років.

Ціна питання

Ціна процедури для чоловіків і жінок також значно різниться. Для чоловіка здача та заморожування сперми коштує приблизно 2,5 тис. грн, для жінок може коштувати – 2,5 -3,5 тис. доларів.

Зберігання матеріалу також платне.

Наразі багато клінік впроваджують безкоштовну здачу біоматеріалу для військових. Однак насамперед для чоловіків. Для жінок ця процедура – дуже дороговартісна, тому захисницям зазвичай можна сподіватися лише на знижку.

Зареєстрований у парламенті законопроєкт передбачає безкоштовні послуги здачі та зберігання біоматеріалу наразі тільки для чоловіків – військових, прикордонників та співробітників МВС та СБУ.

Законопроєкт передбачає безоплатне зберігання біоматеріалу протягом 5 років. Однак оскільки в Україні наразі не розвинена система державних кріобанків, то спершу треба їх створити.

Голова парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький наполягає на тому, щоб для жінок-військовослужбовиць процедура та зберігання також були безоплатними. У законопроєкті також йдеться про заборону продавати біоматеріал, оскільки він вважається генофондом нації.

Як скористатися замороженим біоматеріалом

Скористатися замороженим матеріалом людина може, коли забажає. Наприклад, якщо військовий отримав під час війни травми і не може більше мати дітей.

Труднощі виникають у випадку, коли йдеться про посмертне використання сперми або яйцеклітини. Наразі законодавчо це питання неврегульоване.

Однак на практиці чоловік може нотаріально оформити довіреність на жінку, яка може скористатися спермою після його смерті. Також треба вказати ім’я жінки у договорі, який укладається з клінікою. Офіційний шлюб – не важливий, "заповісти" сперму можна також своїй цивільній партнерці або навіть подрузі.

Якщо у військового немає партнерки, використати його біоматеріал можна буде лише за його згодою у разі травмування.

"В Україні нема прописаного у законі права використання цієї сперми як донорської. У нас дивні умови до донорів сперми. Багато генетичних обстежень треба пройти, і донор мусить мати здорову народжену дитину", – говорить Світлана Шиянова.

Якщо унаслідок травмування жінка втратить можливість виносити дитину, то може скористатися послугами сурогатної матері. Однак для цього вона мусить бути у шлюбі, бо сурогатне материнство доступне лише для подружжя.

Після смерті жінки скористатися її яйцеклітиною дуже важко. Навіть якщо вона оформить нотаріально довіреність на чоловіка, то йому доведеться скористатися послугами сурогатної матері. Щоб зробити це, він мусить вступити у шлюб з іншою жінкою, до того ж з такою, яка не може за медичними показаннями сама виносити дитину.

Психологи попереджають: дитина може стати "поминальною свічкою" по батьку

Якщо чоловік загине, дитина, яка народиться після його смерті, ніколи не побачить свого біологічного батька.

Джуліанна Цвайфель, клінічний психолог і член комітету з етики Школи медицини та охорони здоров'я Університету Вісконсіна, каже, що у такому випадку дорослі приділяють недостатньо уваги тому, який вплив це матиме на дитину.

"Ця дитина може стати поминальною свічкою у пам'ять померлого батька. Дитина може відчути, що рідні шукають у ній риси померлого батька",– говорить вона.

Фото:Syda_Productions/Depositphotos

Психологиня Оксана Королович, яка працює з удовами загиблих військових та сама втратила чоловіка на війні, погоджується з цією думкою. Вона вважає, що діти мають народжуватися з живими батьками.

"Якщо мама таким чином хоче продовжити родину, якої вже немає, вона дуже багато очікувань буде мати від дитини. Дитина не сприйматиметься такою, як вона є, а бачиться як продовження тата і стосунків з ним. Матері буде важко у такій ситуації будувати взаємодію з дитиною, особливо з хлопчиком. Наприклад, коли прийде час сепаруватися, мама може не відпускати дитину, думаючи, що йде не син, а чоловік", – говорить Оксана Королович.

Психологиня вважає, що жінка, яка втратила коханого, має усвідомити і пережити травму, а бажання мати "дитину на пам'ять" вважає невиваженим.

"Дітей ми народжуємо не для себе. Коли чоловік загинув, а дітей у шлюбі не було, наша родина завершується. Дитина не замінить біль, який відчуває жінка", – вважає психологиня.

Яна Осадча, "УП. Життя"

Читайте також: Сурогатне материнство в Україні. Юрист пояснює факти і спростовує міфи