(Не)правильне застосування. Як в Україні використовують антибіотики – результати моніторингу
Лише 25% пацієнтів стаціонару (або кожному четвертому) проводять своєчасне бактеріологічне дослідження перед початком лікування антибіотиками. Воно значно підвищує ефективність терапії.
Про це свідчать результати моніторингу застосування антибактеріальних препаратів за 2024 рік, які опублікували на сайті Центру громадського здоров’я.
У ЦГЗ наголошують: украй важливо, щоб антимікробні препарати призначали обґрунтовано і без зловживань.
Так, антибіотикотерапію слід розпочинати лише якщо у пацієнта лабораторно підтвердили або з високою ймовірністю підозрюють бактеріальну інфекцію. Це передбачено стандартом медичної допомоги "Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою", затвердженим Міністерством охорони здоров’я.
Нераціональне застосування антибіотиків призводить до виникнення побічних ефектів у хворих та до формування антимікробної резистентності – супербактерій, що стають стійкими до препаратів, які призначені їх знищувати.
Є три групи антибіотиків, які рекомендують застосовувати виключно за встановленим порядком:
- група доступу – це препарати першого вибору з найнижчою ймовірністю розвитку резистентності (є ефективними та мають нижчу собівартість);
- група спостереження – їх призначають, коли антибіотики першої лінії не діють;
- група резерву – препарати, призначені для використання у крайніх випадках для порятунку життя, коли інші медикаменти на інфекцію вже не діють.
Однак наразі показники застосування антибіотиків (як у закладах первинної медичної допомоги, так і в стаціонарі) – далекі від рекомендованих.
Найчастіше медики повинні обирати антибіотики групи доступу – у 95% випадків під час надання первинної та у близько 60% випадків спеціалізованої допомоги. Натомість зараз ці показники становлять 59,1% та 39,8% відповідно – тобто значно менше від норми.
Водночас застосування антибіотиків групи спостереження необхідно скоротити приблизно до 5% у первинній ланці, тоді як зараз цей показник сягає 32,4%.
Антибіотики групи резерву призначають невиправдано часто, хоча вони призначені лише для крайніх випадків, коли інші антибіотики не працюють.
На первинному рівні їхнє застосування має бути мінімальним, за винятком рідкісних випадків, що передбачені Стандартами МОЗ, а у спеціалізованих установах – менше ніж 5%. Наразі ці препарати призначають у 8,7% випадків первинної допомоги та у 29,% спеціалізованої допомоги.
"Дані моніторингу за 2024 рік чітко демонструють масштаб проблеми некоректного використання антибіотиків. Отримані висновки допоможуть медикам, МОЗ, Центру громадського здоров’я та міжнародним партнерам, які підтримують Україну в боротьбі з антимікробною резистентністю, планувати терапію більш обґрунтовано, що призведе до підвищення її ефективності та безпечності, а також зменшить поширення супербактерій", – зауважили у ЦГЗ.
