Вчені пояснили, як пестициди можуть впливати на розвиток хвороби Паркінсона
Науковці змогли пояснити, як саме довготривалий вплив пестицидів може збільшувати ризик виникнення хвороби Паркінсона.
У новому дослідженні, яке опублікували в науковому журналі Nature, вчені з Каліфорнії (США) намагалися з’ясувати, чому в одних людей, які зазнали високого впливу цих хімічних речовин, недуга розвивається, а в інших – ні. Так, вони виявили, що вся справа у генах, пише Medical Xpress.
У ньому взяли участь 800 каліфорнійців, які мають хворобу Паркінсона. Ці люди протягом багатьох років до початку захворювання (не менше десяти) контактували з десятьма пестицидами, які використовували на бавовняних плантаціях.
Дослідники вивчали генетичний матеріал піддослідних і шукали у них різні мутації, пов’язані з функціонуванням лізосом, які є своєрідними "сміттєзбирачами" клітин, і, як вважають, відіграють певну роль у розвитку хвороби Паркінсона.
Так, вони виявили, що більше варіантів цих генів було у пацієнтів з важкою формою недуги, які також зазнали більшого впливу пестицидів.
Крім того, ці мутації негативно впливають на білкову функцію, а це свідчить про те, що порушення роботи лізосом у поєднанні з впливом пестицидів може провокувати розвиток хвороби Паркінсона.
Однак результати дослідження показують, що у людей з такими мутаціями генів довготривалий контакт з пестицидами може призвести до накопичення токсичних сполук через змінену здатність клітин розщеплювати пошкоджені білки – у науці це називається автофагією. Ймовірно, це і є причиною розвитку хвороби Паркінсона.
Попередні дослідження довели, що порушення автофагії може призвести до накопичення білка – альфа-синуклеїна. Він міститься у мозку та нейронах.
Коли альфа-синуклеїн накопичується, він утворює згустки, які називаються тільцями Леві. Їхню наявність вважають однією із ознак хвороби Паркінсона.
"Дослідження підтверджує, що хвороба виникає через незначні зміни в генах, пов'язані з порушенням роботи лізосом.
У повсякденному житті ці зміни не мають значного впливу. Але при певному стресі та під впливом певних пестицидів, вони можуть дати збій. А з часом також можуть призвести до розвитку хвороби. Це називається взаємодією "ген-середовище", – пояснив Брент Фогель, автор дослідження і професор неврології та генетики людини.
Він також додав, що специфічна взаємодія між пестицидами та генами потребує подальшого вивчення. Зокрема необхідно з’ясувати, чи існують ще інші генні мутації, які підвищують ризики мати цю недугу, та як пестициди можуть впливати на людей, у яких вони наявні.
Раніше ми розповідали, що медикаменти для лікування діабету ІІ-го типу можуть сповільнити прогресування симптомів хвороби Паркінсона.
