Кесарю – кесареве? Що важливо знати про кесарів розтин, його історію та сучасні рекомендації
Колись це була "операція відчаю". Кесарів розтин (КР) проводили на вмираючій матері, в надії врятувати хоча б дитину. Помилково назву цього оперативного втручання приписують Юлію Цезарю, який нібито народився таким шляхом. Але його мати прожила довге життя після його народження, так що скоріш за все, це не більше ніж легенда.
Один з перших задокументованих кесаревих розтинів приписують Якобу Нуферу, який оперував власну дружину. За деякими даними, 13 акушерок намагались допомогти жінці розродитися. Тоді її чоловік, у відчаї, попросив дозволити йому провести операцію. Якоб Нуфер був не лікарем і навіть не ветеринаром, а – кастратом свиней. Сталося це в 1500 році, й операція нібито завершилась успішно і для матері, і для дитини. Обоє вижили.
Як розвивався КР і як від "операції відчаю" він стає все більш розповсюдженим способом народження дітей? Наскільки важко жінці відновитись, і що полегшує цей процес? Про це ми поговорили з акушером-гінекологом Андрієм Мартичем.
Від "народження Антихриста" до сучасних технологій
Століттями кесарів розтин був переважно смертельною операцією для жінки. А ще – дуже заполітизованою. Гравюра на дереві, що зображує народження Антихриста — крилатого демона, який виходить з утроби матері під час хірургічної процедури, — підкреслювала політизацію кесаревого розтину в середньовічний період.
Лише у 1794 році зафіксували, що лікар на ім'я доктор Джессі Беннетт успішно провів кесарів розтин у Сполучених Штатах власній дружині.
Через тривалі труднощі жінки з народженням дитини Беннетт зробив низький розріз через її черевну порожнину та матку. Після народження він також видалив матку: вирішив, що більше дітей його дружина не матиме через небезпеку пологів. Операцію проводили під доступним на той час наркозом: Беннетт дав дружині велику дозу лауданума (опіумної настоянки), щоб приспати її перед операцією.
Оскільки цей кесарів розтин був задокументований як успішний, він допоміг краще зрозуміти, які саме техніки можуть врятувати життя матері та дитині.
Є цікаві задокументовані свідчення того, наскільки прогресивно проводили цю операцію в інших частинах світу.
Наприклад, у 1879 році британський мандрівник і медичний місіонер Р. В. Фелкін став свідком кесаревого розтину, проведеного представниками племені в Уганді. Для операції вони виокристовували серединний розріз, бананове вино застосовувалося для стерилізації живота породіллі та рук людини, яка проводила операцію, а для зупинки кровотечі застосовували кутер (інструмент для припікання).
Фелкін охарактеризував цю хірургічну техніку як "добре розроблену" і, відповідно, успішний метод розродження. Згодом ця техніка з використанням бананового вина стала популярною у всьому світі і для лікування ран.
З постійним розвитком медицини у 1900 році був запроваджений розріз Пфанненштіля, більш відомий як низький розріз. Це допомогало знизити ризики ускладнень та скоротити час відновлення. Ну а потім з'явилися антибіотики, покращилося знеболення і ми перейшли до проблем сучасного світу
Кесарів розтин роблять все частіше. Чому і чи варто хвилюватись?
За даними ВООЗ, кесарів розтин нині проводять понад в 1 з 5 випадків (21%) усіх пологів у світі. Очікується, що до 2030 року ця частка зросте приблизно до 29%. За прогнозами, до 2030 року кожна третя дитина у світі народжуватиметься шляхом кесаревого розтину. Чому ми маємо таку тенденцію?
Як пояснює лікар Андрій Мартич, причин цьому — безліч, але вказати на одну чітку важко, бо вони працюють в комплексі.
"Одна з можливих, але радше гіпотетичних причин, полягає в тому, що акушерство вже приблизно 150-200 років суттєво змінює дію природного відбору в пологах.
Завдяки кесаревому розтину та іншим акушерським втручанням народилися цілі покоління людей, які за попередніх історичних умов могли б не вижити або мали б значно гірші наслідки для здоров'я.
Відповідно, певні анатомічні чи генетично зумовлені особливості, які можуть ускладнювати природні пологи, не "вибувають" із популяції, а передаються далі. Саме тому частина таких вагітностей у наступних поколіннях також може частіше завершуватися кесаревим розтином", – каже він.
Інші причини:
- вищий середній вік першої вагітності;
- метаболічні проблеми (цукровий діабет, гестаційний цукровий діабет, ожиріння).
А ще — так званий "синдром втрачених навичок".
"Звучить трохи дивно, але суть така: раніше акушерство значно активніше намагалося знижувати частоту кесаревого розтину, і часто це досягалося через ведення складних клінічних ситуацій за допомогою акушерських посібників – тобто стандартизованих маніпуляцій і прийомів.
Сучасне акушерство поступово відійшло від ідеї "народити вагінально за будь-яку ціну". Зараз уже не вважається виправданим знижувати відсоток кесаревих розтинів шляхом свідомого підвищення ризиків у пологах", – пояснює він.
Лікар називає ще один дуже простий механізм: чим більше первинних кесаревих розтинів, тим більше жінок із рубцем на матці. А це, своєю чергою, збільшує ймовірність повторних кесаревих розтинів у наступних вагітностях.
Міф про простоту КР
Найгірше, що можна сказати жінці, яка перенесла кесарів розтин — це те, що вона нібито обрала простий шлях або "не народила сама".
По-перше, кесарів розтин не обирають.
Андрій Мартинич пояснює, що зараз в Україні немає варіанту "обрати операцію" і лікарі намагаються робити так, щоб КР дійсно став "аварійною кнопкою" там, де це має сенс.
"Наша мета – обрати шлях, де ризиків буде менше. А коли кесарів розтин справді стає безпечнішим рішенням, ми йдемо в операційну", – каже він.
Хоча такі підходи не в усіх країнах. Наприклад, Туреччина та Кіпр мають дуже високі показники КР (57% та 62,2% відповідно) через змогу матерів самостійно обирати цей метод.
Навіть за умов сучасної медицини кесарів залишається серйозним операційним втручанням.
"Це велика порожнинна операція з усіма можливими наслідками й подальшим слідом на все життя у вигляді рубця на матці, який точно буде робити "поправку на вітер" під час наступних вагітностей і пологів", – додає гінеколог.
Для наочності: під час кесаревого розтину лікар робить розріз через сім різних шарів тканини:
- Шкіра.
- Підшкірна жирова клітковина.
- Фасція.
- М'язи.
- Очеревина.
- Матка.
- Амніотичний мішок.
Чи хтось ще хоче сказати, що це просто?
Які ускладнення можливі при КР?
Окремо варто поговорити про уcкладнення.
Першочергово, лікар називає інфекційні ускладнення.
"Це ендометрит (запалення слизової оболонки та м'язового шару матки) та інфекція в зоні самого операційного втручання.
Друга серйозна небезпека — кровотеча. Оскільки під час кесаревого розтину порушується цілісність матки — органу, який під час вагітності має надзвичайно інтенсивне кровопостачання, — крововтрата понад 1000 мл уже вважається кровотечею", — пояснює він.
Гінеколог також додає, що ще одним важким ускладненням може бути венозна тромбоемболія, тому лікарі завжди визначають ризик у кожної пацієнтки перед операцією і можуть призначити препарати, компресійні панчохи тощо.
"Не варто забувати і про віддалені ускладнення. По-перше, це формування так званої ніші — потоншення м'язової стінки матки в зоні рубця, що може призвести до безпліддя. По-друге, під час наступної вагітності плацента може врости у цей старий рубець. Це дуже небезпечно і в найважчих випадках загрожує втратою матки. Хоча сучасна медицина вже має технології, які дозволяють зберегти орган, цей ризик усе одно залишається", — каже він.
Як відновитись матері після кесаревого розтину?
Лікар пояснює, що зараз практикують підхід ERAS (Enhanced Recovery After Surgery – прискорене відновлення після операції). Його суть – швидка активізація пацієнтки протягом перших 6-12 годин після операції, якщо немає протипоказань.
Це допомагає "розбудити" кишківник, зменшити ризик тромбозів і сприяє швидшому відновленню після КР.
"Перші тижні вдома теж дуже важливі, потрібно обмежити навантаження на передню черевну стінку, адекватно знеболюватись і слідкувати за тривожними симптомами: посилення кровотечі, різкий біль, набряк і почервоніння рани, поява вагінальних виділень з неприємним запахом або виділень з рани. У таких ситуаціях варто звертатись за кваліфікованою допомогою", – каже лікар.
Є деякі "лайфхаки", які допоможуть самжінкам після операції легше пройти післяпологовий період.
Достатньо відпочивайте. Важливо рухатися після кесаревого розтину, але також необхідно достатньо відпочивати. Якщо родина та друзі можуть допомогти з повсякденними справами – дозвольте їм це. Протягом перших кількох тижнів не підіймайте нічого важчого за 4–7 кілограмів.
Зверніться по допомогу для полегшення болю. Ваш лікар може порекомендувати ібупрофен, парацетамол або інші препарати для зменшення болю. Більшість знеболювальних засобів є безпечними для прийому під час грудного вигодовування.
Накопичення газу після кесаревого розтину може спричиняти біль у плечах та шиї. Для полегшення рекомендується прикласти грілку або теплий компрес до плеча та шиї – це допомагає розслабити м'язи.
Створіть "станцію догляду за швом" – зберіть усе необхідне в одну коробку або контейнер: вату, дзеркало, чисту миску, пакети для підгузків, невеликий рушник, запасні гігієнічні прокладки та антисептичний спрей – щоб щодня очищати шов і давати йому "дихати".
Обережно притискайте подушку або м'який валик до нижньої частини живота, коли встаєте з дивана чи ліжка, коли кашляєте, а в перші дні — також під час ходьби.
Тейпувальні пластирі. "Якщо під час вагітності жінка набрала кілька зайвих кілограмів або загалом має надлишкову вагу, доцільно використовувати тейпи (тейпувальні пластирі). Вони допомагають підняти шкірну складку над швом, щоб запобігти пітнінню та розмноженню бактерій", — зазначає лікар.
Також додає, що у випадках, коли є схильність до формування гіпертрофованих чи келоїдних рубців, варто підключити спеціалізовані загоювальні засоби. Проте базове і найважливіше правило для всіх — це абсолютна чистота та правильний догляд за рубцем у перші тижні після операції
Дитина після кесаревого розтину
Є багато міфів щодо дітей, які народилися шляхом КР.
Від того, що вони нібито менш прив'язані до матері, до того, що такі діти розумніші, бо "мозок не зазнав тиску під час пологів". Звісно, жодних наукових доказів цьому немає. Але якийсь час стан дітей після кесаревого може трохи відрізнятись від тих немовлят, які народились вагінально.
Лікар пояснює, що у перші години після кесаревого розтину деякі діти справді можуть виглядати трохи сонливішими або повільніше прикладатися до грудей. Це не означає, що з малюком щось не так, це просто такі особливості адаптації, коли малюк не проходив ввесь "буремний" шлях через пологовий канал.
"Під час вагінальних пологів дитина проходить через потужний фізіологічний стрес: скорочення матки, тиск пологових шляхів, гормональний сплеск. Усе це допомагає організму швидше перейти з внутрішньоутробного життя до самостійного дихання, активності й контакту з мамою.
При плановому кесаревому розтині цього етапу може бути менше або він узагалі відсутній, тому адаптація іноді відбувається трохи повільніше", – каже лікар.
І додає, що на перші години також можуть впливати знеболення, умови операції, короткочасне розділення з мамою або пізніше прикладання до грудей. Але в більшості випадків це тимчасова історія. Дитина поступово "вмикається", активніше шукає груди, краще смокче й адаптується до нового середовища.
Багатоплідна вагітність
Кесарів розтин частіше виконують, якщо жінка вагітна двійнею і практично завжди, якщо жінка вагітна трійнею чи більшою кількістю малюків. Хоча є і виключення.
Систематичний огляд 19 досліджень (694 вагітності трійнею) в American Journal of Obstetrics & Gynecology показав, що серед жінок, які намагалися народити вагінально, успішні природні пологи всіх трьох дітей відбулися у 79,8% випадків. Проте, це занадто ризиковано.
Навіть кесарів розтин при двійні часто технічно складніший, ніж при одноплідній вагітності, каже лікар.
"Тут має значення термін, тип двійні, положення обох дітей і стан плаценти. Такі пологи нерідко планують раніше, особливо якщо діти мають спільну плаценту або є додаткові ризики.
Під час операції матка зазвичай розтягнута, а після народження першої дитини друга може швидко змінити положення, тому команда має діяти дуже злагоджено й точно", – каже він.
Також він пояснює, що окремий важливий момент — це ризик кровотечі. Через перерозтягнення матка після народження двійні може скорочуватися гірше, тому лікарі заздалегідь готуються: вводять препарати для скорочення матки й уважно контролюють її тонус.
І, звісно, в операційній має бути готова неонатологічна допомога для обох дітей, бо кожен малюк потребує окремої уваги з першої секунди життя.
Отож кесарів розтин однозначно не просто процедура. А пологи – складний та відповідальний процес, незалежно від того, яким шляхом народилась дитина.
Наталія Бушковська, спеціально для "Української правди. Життя"
