Реабілітація, набряки чи спортивні травми: як працюють тейпи та що про них каже наука
Якщо ви коли-небудь цікавилися спортивними змаганнями, то напевно бачили у спортсменів різнобарвні смужки, накладені візерунками на плечі, коліні, спині або пресі.
Ці спеціальні стрічки – тейпи, їх клеять на різні ділянки тіла. А методика називається тейпуванням.
Спортсмени використовують тейпи для фіксації місця ураження. До тейпування також вдаються деякі реабілітологи при реабілітації військових після травм. Водночас блогери часто називають цей метод "чарівним засобом" для зменшення набряків.
Щоб дізнатися, що таке тейпи, наскільки вони дієві та у яких випадках їх застосування справді приносить користь, "УП. Життя" поспілкувалась із:
- лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, керівником Центру реабілітації клінічної лікарні "Феофанія" Артемом Оберняком;
- лікаркою фізичної та реабілітаційної медицини Дар’єю Чернякевич.
А також використали джерела: Healthline, MedRxiv, Cochrane Library, National Library of Medicine та ScienceDirect.
Як працюють тейпи та чи доведена їхня ефективність
Тейпи – це тонкі, еластичні тканинні стрічки, вкриті шаром спеціального клею з однієї сторони для фіксації на тілі.
Клей на стрічці є гіпоалергенним та часто водостійким, щоб тейп міг залишатися на шкірі протягом кількох днів.
За словами лікаря фізичної та реабілітаційної медицини Артема Оберняка, тейпування не є самостійним методом лікування. Воно має допоміжну функцію та може допомогти при реабілітації у комплексі з іншими методами.
У США тейпи зареєстровані як медичні вироби класу I. Це означає, що вони відповідають базовим вимогам безпеки та підлягають сертифікації FDA (Центр з контролю та профілактики захворювань у США).
Одне з досліджень 2021 року описує, в яких випадках американські фахівці використовують кінезіотейпування. З даних можна дізнатися, що тейпування входить до стандартного арсеналу фізіотерапевтів та часто використовується в спорті, ортопедії та неврології.
При цьому у США тейпування не позиціонують як лікувальний метод, а тейпи не можна називати "ліками".
Зокрема, Американська асоціація фізичної терапії (APTA) дозволяє тейпування як допоміжний засіб, але не як первинне лікування. Водночас тейпування можуть проводити лише медичні фахівці, які пройшли сертифіковані курси.
В Україні тейпування не входить до стандартів надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, але застосовується в практиці фізіотерапії, реабілітації, спортивної медицини, як допоміжний метод.
Наразі кінезіотейпування має обмежену доказову базу, яка підтверджує ефективність методу.
Це означає, що дослідження, які вивчають вплив тейпування, часто мають низький або середній рівень доказовості через невеликі вибірки, короткий період спостереження, великі варіації у методиках застосування та відсутність подвійного сліпого контролю. (коли пацієнти тадослідники не знають хто яке лікування отримує).
При застосуванні методу спостерігаються короткострокові ефекти для полегшення болю та покращення руху. Проте наразі відсутні доведені довгострокові переваги: у більшості досліджень дійшли висновку, що кінезіотейпування не дає значних довгострокових покращень порівняно зі стандартним лікуванням.
Також тривають дискусії щодо механізмів дії тейпів та як саме вони впливають на м’язи, нервову систему та кровообіг.
Так само і з реакцією на тейпування, яка є дуже індивідуальною та залежить від конкретного стану, типу травми, техніки накладання і навіть психологічного ефекту.
"Методика добре зарекомендувала себе при м’язово-скелетному болю, розтягненнях, післяопераційних набряках та функціональних порушеннях. Проте вона не є панацеєю і не замінює традиційних реабілітаційних методів", – зауважує лікарка Дар’я Чернякевич.
Тож доказова база тейпування обмежена і не дає однозначних рекомендацій для широкого застосування як основного методу лікування чи реабілітації.
Тому експерти наголошують: хоча кінезіотейпування може принести тимчасове полегшення у комплексній терапії, воно не повинно замінювати методи лікування.
"Кінезіотейпування має певну доказову базущодо підтримки суглобів, стабілізації м’язового корсета та зменшення набряків", – додає експертка
Лікар Артем Оберняк розповідає, що для порівняння ефективності кінезіотейпування з методами лікування захворювань опорно-рухового апарату був проведений метааналіз 36 різних досліджень.
"Було виявлено, що кінезіотейпування забезпечує полегшення болю та покращення працездатності при застосуванні до різних ділянок тіла", – каже лікар.
При цьому експерти наголошують: використання тейпів для лікування серйозних структурних патологій (наприклад, розриву зв’язок) без додаткової терапії не дають результату.
Як тейпи можуть впливати на організм?
За словами керівника Центру реабілітації Артема Оберняка, методика кінезіотейпування базується на впливі на різні системи організму:
- на центральну нервову систему;
Тейп є механічним подразником. Він активує передачу нервового імпульсу до центральної нервової системи.
- на шкіру;
Метод тейпування сприяє змінам розтягнення та тиску на шкіру, які стимулюють механорецептори (закінчення нервових волокон, що реагують на механічне подразнення). При цьому може змінюватися щільність тканин в дермі та епідермісі.
- на лімфатичну та кровоносну системи;
При тейпуванні полегшується відкриття мікроклапанів завдяки динамічній зміні тиску внаслідок зміни щільності шкіри. Це активує лімфатичні шляхи в дермі та покращує лімфообіг.
Кінцевим результатом є зменшення набряків та запалення тканин.
"Підтяжка шкіри тейпом відокремлює волокна, які прикріплюють шкіру до клітин лімфатичних судин та капілярів. Припускається, що це необхідно для створення простору, який дозволяють лімфі відтікати. Таким чином зменшується набряк та збільшується приплив крові до ділянки тіла", – додає експерт Оберняк.
- на суглоби.
Тейпування, ймовірно, також може допомогти збільшити простір у суглобах. Деякі дослідження показують, що тейпування може збільшувати простір у колінному та плечовому суглобах. Такий ефект є незначним, проте може допомогти зменшити ймовірність пошкодження.
На противагу наявні дослідження, які не довели ефективність тейпування. На основі отриманих результатів індійські вчені дійшли висновку, що кінезіотейпування не покращує м'язову працездатність у здорових людей та не впливає на кровообіг.
В яких випадках застосовують тейпи?
Застосування тейпів може бути корисним як частина лікування певних станів, так і для їх профілактики та покращення роботи м’язів і суглобів при спортивних навантаженнях.
За словами експертів, тейпування може допомогти:
- полегшити біль;
- покращити відчуття стабільності у суглобі;
- зменшити ймовірність рецидиву травми;
- стабілізувати суглоби;
- зменшити навантаження на травмовані або вразливі тканини;
- полегшити роботу м'язів;
- сприяти покращенню лімфовідтоку та зменшенню набряків.
Експерт наголошує: не намагайтеся застосовувати тейпи самостійно та обов’язково зніміть їх, якщо при нанесенні виникає свербіж або печіння, або якщо біль у місці накладання тейпу посилюється.
Серед показань до кінезіотейпування лікар фізичної та реабілітаційної медицини Артем Оберняк наводить такі:
- реабілітація після лікування травм опорно-рухового апарату та після оперативних втручань;
- стимуляція гіпотонічних м'язів (зі зниженим тонусом м’язів) і пригнічення гіпертонічних м'язів (із надмірним тонусом);
- наявність гіпертрофічних рубців (після оперативних втручань/ампутацій);
- лікування проблем, спричинених перевантаженням (наприклад, тенісний лікоть – біль у зовнішній частині ліктя через травми чи перенавантаження);
- профілактичне застосування тейпів для захисту м'язів і суглобів у випадках потенційного перевантаження;
- з метою зменшення місцевого запалення;
- для зменшення набряків, пришвидшення лікування синців;
- для корекції постави або зміни неправильного положення суглоба;
- для зменшення болю (у спині, суглобах тощо);
- при боротьбі з головним болем і нервовим болем шляхом впливу на нервову систему.
"Найчастіше кінезіотейпування застосовують після ортопедичних операцій (на суглобах, хребті), пластичних втручань (ліпосакції, підтяжки шкіри), а також після кесаревого розтину", – каже лікарка Чернякевич.
Тейпування також застосовують у косметології для зменшення набряків та покращення мікроциркуляції.
"Ефект від застосування тейпів у косметології є, але він не настільки виражений, як у медичній реабілітації. Найкращі результати дає поєднання тейпування з масажем і апаратними методиками", – зазначає лікарка Чернякевич.
Згідно досліджень, кінезіотейпування може бути ефективним для зменшення набряку, хоча якість доказів через невелику вибірку дуже низька.
Експертка додає: правильно накладений тейп покращує лімфовідтік, зменшує набряклість та прискорює відновлення тканин. Це особливо актуально для пацієнтів із лімфостазом, венозною недостатністю або післяопераційними набряками.
"Для військових, які отримали травми, тейпування може бути корисним для підтримки суглобів, зменшення болю та прискорення реабілітації. Проте при серйозних пораненнях метод є не основним, а лише допоміжним засобом", – пояснює Чернякевич.
Які види тейпів бувають
Тейпи відрізняються не лише за різноманіттям кольорів, а й складом та функціями. Зокрема, розрізняють такі види тейпів:
- Кінезіотейпи
Це еластичні спортивні стрічки, які підтримують роботу м'язів та суглобів у динаміці.
Кінезіотейпування частіше застосовується у випадках, коли не потрібно обмежувати рухи, а підтримувати м’язи та суглоби під час активності. До прикладу, тейпування перед спортивними змаганнями чи фізичними навантаженнями.
У складі кінезіологічних тейпів можуть бути суміш бавовни та нейлону, що забезпечує їх гнучкі властивості. Це розроблено для імітації еластичності шкіри, щоб людина могла використовувати весь діапазон своїх рухів.
- Жорсткі тейпи
Напротивагу звичайним тейпам, ці стрічки не розтягуються та є нееластичними.
Їх застосовують для жорсткої фіксації та підтримки щиколоток, колін, плечей і зап'ясть травмованої людини.
Обмежуючи рухливість, стрічка допомагає м'язам і суглобам розслабитися, полегшити дискомфорт чи відчуття нестабільності.
"Хоча жорсткий тейп широко використовується для реабілітації, він також слугує як профілактичний засіб. Цей вид тейпу допомагає стабілізувати суглоби та зв'язки під час інтенсивних фізичних навантажень (наприклад, під час тренувань та спортивних змагань)", – пояснює лікар Артем Оберняк.
Коли тейпуванння небезпечне?
Існують певні стани, при яких лікарі забороняють користуватися цим методом.
Експерт наголошує на таких протипоказах до проведення тейпування:
- злоякісні новоутворення у ділянці накладання тейпу;
- інфекція м’яких тканин чи відкрита рана в цій частині тіла;
- тромбоз;
- алергічні реакції на компоненти тейпу (клей до прикладу).
Основним недоліком тейпування є можливе подразнення шкіри.
Стрічка може утворювати пухирі та пошкодження шкіри, тому її не слід накладати на відкриті рани або використовувати на людях з дуже чутливою шкірою (наприклад, на літніх пацієнтах чи дітях).
"Стрічка вважається гіпоалергенною, але від 5% до 15% користувачів мають алергію на цей матеріал. Хороший спосіб дізнатися, чи є у вас алергія – нанести шматочок стрічки на передпліччя та почекати щонайменше одну годину на реакцію. Якщо ви відчуваєте свербіж під, або навколо шкіри, покритої стрічкою – негайно зніміть її, – зазначає лікар Оберняк.
Залежно від мети тейпування, фахівець застосовує різні методики та ділянки накладання тейпів.
"Тейпуванням мають займатися спеціалісти з медичною освітою – лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, реабілітологи, ортопеди, фізичні терапевти", – наголошує експертка Дар’я Чернякевич.
Для проведення кінезіотейпування варто звертатись лише до кваліфікованих фахівців з реабілітації (лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, реабілітологів, ортопедів), які зможуть оцінити стан організму та підібрати правильну техніку.
Лікар Оберняк додає, краще звертатися до того, хто використовує цей метод як один з арсеналу засобів.
