Уряд схвалив стратегію боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів: що вона передбачає

Альона Павлюк — 13 грудня, 18:36
Уряд схвалив стратегію боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів: що вона передбачає
Уряд схвалив державну стратегію боротьби зі стійкістю до антибіотиків
Boytaro1428/Depositphotos

Уряд схвалив державну стратегію боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів до 2030 року та операційний план її реалізації.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Стратегія передбачає, зокрема:

  • розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій;
  • посилення системи інфекційного контролю;
  • впровадження системи нагляду за резистентними збудниками та споживанням антимікробних препаратів;
  • посилення заходів для забезпечення добробуту тварин, а також ветеринарно-санітарного та епізоотичного добробуту в контексті протидії поширенню резистентних збудників;
  • посилення кадрового потенціалу та проведення наукових досліджень.

"Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу розвиток медичних інновацій та ефективне лікування будь-яких інфекцій – від пневмонії та туберкульозу до одужання пацієнтів після оперативних втручань.

Зараз у світі резистентність бактерій до антимікробних препаратів спричиняє більше смертей, ніж ВІЛ чи малярія. І це глобальна загроза громадському здоров’ю. В Україні під час війни число травм зростає, лікарі стикаються зі збільшенням кількості інфекційних збудників, стійких до антимікробних препаратів", – зазначив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко.

РЕКЛАМА:

Наразі МОЗ вже зробило такі кроки для боротьби з антибіотикорезистентністю:

  • запровадження електронного рецепта для обмеження самопризначення антибіотиків;
  • збільшення кількості баклабораторій майже вдвічі за останні 3,5 роки;
  • оновлення протоколів лікування та призначення антибіотиків;
  • затвердження стандартів інфекційного контролю;
  • посилення рутинного епіднагляду за антимікробною резистентністю, зокрема, серед поранених під час війни.

Так, у 2023 році лабораторії-учасниці національної мережі епіднагляду дослідили понад 43 тисячі зразків крові та 7,7 тисячі зразків спинномозкової рідини.

Вони ізолювали понад 2,4 тисячі штамів, що належать до пріоритетних патогенів. Занепокоєння викликає, зокрема, бактерія K. рneumoniae, резистентність якої до карбапенемів (антибіотики з широким спектром дії) наближається до 70%.

Раніше Віктор Ляшко зазначив, що через неконтрольоване вживання антибіотиків існує ризик, що через 10 років в Україні можуть припинитися трансплантації, а пневмонія стане невиліковною.

Реклама:

Головне сьогодні