Які бувають опіки: як відрізнити ступінь і що не варто робити при лікуванні?
Опіки – це не лише про відчуття печіння, яке триває 10-15 хвилин. Вони можуть супроводжуватися серйозними ушкодженнями шкіри та м'яких тканин, що залягають глибше.
Щоб дізнатися, які бувають опіки, що потрібно робити при першій допомозі, та коли варто звертатися до лікаря – "УП. Життя" звернулася до дерматологині Алли Букіної і використала джерела Healthline, Cleveland Clinic та WebMD.
Коли можна отримати опіки?
Дерматологиня Алла Букіна пояснює, причини опіків можна класифікувати за фактором впливу. Існують:
- термічні опіки (найпоширеніші в побуті) – враження шкіри дією високої температури (ошпарення гарячою водою);
- хімічні опіки (кислотами, лугами, побутовою хімією);
- опіки електричним струмом (або блискавкою);
- променеві (радіаційні) опіки – при надмірній дії сонячного (ультрафіолетового) або іонізуючого випромінювання (рентгенівське тощо).
"При одночасній дії декількох факторів можуть виникати комбіновані опіки", – зазначає лікарка Букіна.
Хімічні та електричні опіки частіше всього потребують негайної медичної допомоги, оскільки часто уражають не лише шкіру, а й глибокі тканини.
Ступінь опіку визначається не причиною, а глибиною ураження.
"Наприклад, ошпарення може спричинити опіки різної складності, залежно від температури рідини та тривалості контакту зі шкірою та площі, яку вражено", – додає експертка.
Які бувають опіки?
Існує чотири основні ступені опіків.
Кожен з них відрізняється глибиною та тяжкістю ураження шкіри чи інших тканин. Дерматологиня Алла Букіна розповідає про такі ступені опіків:
- Опіки І ступеня
Опіки першого ступеня спричиняють мінімальні пошкодження шкіри. Їх також називають поверхневими, адже вони зачіпають лише зовнішній шар шкіри (епідерміс).
Основні симптоми:
- почервоніння;
- незначне запалення або набряк;
- помірний біль та печіння.
При цьому вражається лише епідерміс, а на шкірі немає пухирів.
Оскільки пошкодження обмежується верхнім шаром, симптоми зникають після відновлення шкіри (зазвичай протягом 7-10 днів), без утворення рубців.
Зверніться до лікаря, якщо в місці опіку з’явилися ознаки інфекції (почервоніння, гній, підвищення температури, біль в місці опіку), або якщо рана не загоюється при самостійному лікуванні.
Як лікувати опіки першого ступеня?
"Такі опіки як правило загоюються безслідно і їх можна лікувати самостійно вдома", – консультує дерматологиня Букіна.
За словами лікарки, в домашніх умовах при опіках першого ступеня варто:
- усунути джерело ураження (заберіть руку від гарячого предмета, зупиніть контакт із парою, гарячою рідиною);
- охолодити місце опіку протягом 10-20 хвилин під проточною прохолодною (не крижаною) водою;
- прикрити ділянку стерильною пов’язкою (не використовуйте ватні кульки та не накладайте тугу пов’язку);
- пити достатньо води.
Не слід використовувати лід, оскільки це може поглибити пошкодження тканин, сповільнити загоєння рани. Варто уникати ватних кульок, олії, масла чи яєць – ці "домашні засоби" неефективні та підвищують ризик інфекції.
"Для загоювання можна використовувати пантенол/бепантен або загоювальні засоби, що його містять", – каже дерматологиня.
Не варто застосовувати пантенол одразу після отримання опіку. За даними наукових досліджень, він використовується для догляду за шрамами від опіків. Також він допомагає знизити втрату води.
Активним інгредієнтом є декспантенол, який перетворюється на пантотенову кислоту, що має позитивний вплив на загоєння ран та прискорює цей процес.
- Опіки II ступеня
Опіки другого ступеня є серйознішими, оскільки ураження поширюється глибше за епідерміс, зачіпаючи дерму.
Основні ознаки:
- утворення пухирів з прозорою рідиною;
- яскраво-червона та болісна шкіра;
- поява вологих ділянок через відкриті пухирі;
- з часом на поверхні може утворитися фібринозний наліт, що нагадує м’яку кірку.
Як лікувати опіки другого ступеня?
"Такі рани потребують акуратного очищення в умовах лікарні та стерильного перев’язування, щоб уникнути інфекції та прискорити загоєння. Не варто проводити очищення рани вдома", – наголошує лікарка Алла Букіна.
Перша допомога при опіку другого ступеня така ж, як і при першому. Проте не варто самостійно проколювати пухирі та необхідно звернутися до лікаря, який оцінить пошкодження шкіри та призначить вірний догляд.
За потреби можна прийняти медикаменти для знеболення (ібупрофен, парацетамол).
Більшість опіків другого ступеня загоюються за 2-3 тижні, іноді залишаючи пігментні зміни.
Такі опіки загоюються без рубців, якщо не були порушені правила надання першої допомоги та рекомендації лікаря по догляду за раною.
Зверніться по невідкладну медичну допомогу, якщо опік другого ступеня охоплює обличчя, кисті, стопи, пахову ділянку або сідниці.
- Опіки III ступеня
При таких опіках виникає ураження всієї товщі шкіри – епідермісу та дерми, іноді частково підшкірно-жирової клітковини.
Попри серйозність травми, через пошкодження нервових закінчень біль може бути ледь помітним чи взагалі відсутнім.
"Ознаками опіків III ступеня є пухирі, наповнені каламутною рідиною та зниження чутливості враженої ділянки. При цьому шкіра може набувати білуватого кольору", – зазначає лікарка.
Основні симптоми:
- шкіра біла, воскова або вуглисто-чорна;
- має щільну, шкіроподібну текстуру;
- при цьому пухирі часто відсутні.
Без хірургічного втручання такі опіки загоюються з грубими рубцями. Самостійне лікування неприпустиме – варто негайно викликати швидку допомогу.
"До приїзду медиків варто накрити уражену ділянку стерильною тканиною та забезпечити тепло. За можливістю – пити багато рідини та контролювати дихання і пульс. Не знімайте одяг, якщо він прилип до опіку", – розповідає лікарка Алла Букіна.
- Опіки IV ступеня
Це найглибший і найтяжчий тип опіку, який становить серйозну загрозу для життя.
При такому ураженні відбувається руйнування усіх шарів шкіри, а також м’язів, сухожиль та іноді навіть кісток.
При цьому виникають такі ознаки:
- шкіра може бути чорна, обвуглена або, навпаки, блідо-сіра, воскова;
- можливе оголення м’язів, сухожиль або кісток;
- часто зоні ураження відсутній біль (через знищення нервових закінчень);
- втрата функції ураженої ділянки (наприклад, рухливості кінцівки).
"Іноді ступінь опіку може змінюватися з часом: якщо уражена тканина продовжує руйнуватися, опік стає глибшим і тяжчим, ніж був спочатку. Таке часто спостерігається при хімічному виду опіку", – додає експертка.
При опіках четвертого ступеня необхідно негайно звернутися за медичною допомогою!
Які можливі ускладнення опіків?
При своєчасному та правильному лікуванні опіки першого та другого ступеня мають сприятливий прогноз. Вони рідко залишають рубці, хоча можуть призвести до тимчасових зміни пігментації шкіри.
Під час загоєння опіків усіх ступенів з’являються сухість та лущення шкіри.
Тяжкі опіки можуть викликати ураження глибоких тканин, кісток та внутрішніх органів. Такі пацієнти часто потребують операційних втручань та тривалої реабілітації.
Без відповідного лікування опіки можуть призвести до:
- інфекції рани;
- рубців чи контрактури;
- пігментних розладів шкіри;
- крововтрати;
- опікового шоку;
- сепсису;
- гіпотермії (зниження температури тіла через втрату тепла);
- респіраторних ускладнень.
Яка профілактика опіків?
Більшість опіків трапляються в домашніх умовах. Тому лікарка Алла Букіна розповіла про прості правила безпеки, яких важливо дотримуватися, щоб уникнути опіків:
- не допускайте дітей до плити під час приготування їжі;
- дізнайтеся, де у будинку є вогнегасник;
- регулярно перевіряйте справність протипожежних датчиків;
- перевіряйте температуру води перед купанням дитини;
- зберігайте сірники та запальнички у недоступних місцях;
- використовуйте заглушки на розетках;
- викидайте пошкоджені електроприлади;
- під час роботи з хімікатами користуйтеся рукавичками, зберігайте хімічні речовини (мийні засоби тощо) в недоступному для дітей місці;
- наносьте сонцезахисний крем та дотримуйтеся правил перебування на сонці;
- розробіть план евакуації у разі пожежі та тренуйте його з родиною;
"Вчіть та регулярно повторюйте з дітьми правила поводження з вогнем, хімічними речовинами та правила поводження при виникненні тих чи інших ситуації", – наголошує лікарка Алла Букіна.