Ембріони (не) знищуватимуть? Що треба знати про законопроєкт МОЗ, який обурив репродуктологів

Олена Барсукова — 1 травня, 18:10
Ембріони (не) знищуватимуть? Що треба знати про законопроєкт МОЗ, який обурив репродуктологів
Українська асоціація репродуктивної медицини обурилася через чернетку законопроєкту МОЗ про допоміжні репродуктивні технології
Фото: NataliMis/DEPOSITPHOTOS

У Міністерстві охорони здоров’я почали опрацьовувати законопроєкт щодо допоміжних репродуктивних технологій, але українські репродуктологи почали бити на сполох у мережі після того, як побачили його чернетку.

Українська асоціація репродуктивної медицини заявила, що викладені пропозиції загрожують знищенням уже "заморожених" ембріонів, можуть знизити результати лікування непліддя, обмежити самотніх жінок у правах та унеможливити тривале зберігання ембріонів.

Крім того, керівник Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько заявив, що його виключили з робочої групи, яка опрацьовує законопроєкт, нібито через "конфлікт інтересів" – це також насторожило деяких українських лікарів.

"Українська правда. Життя" поспілкувалася з ембріологинею Ольгою Малютою про недоліки драфту законопроєкту, а також поговорила з першим заступником міністра охорони здоров'я Сергієм Дубровим про скандал та ймовірні зміни у документі.

Що сталося?

Дискусія щодо нового законопроєкту спалахнула після того, як про нього написала Українська асоціація репродуктивної медицини.

ВІДЕО ДНЯ

Законопроєкт ще не зареєстрований на сайті Ради і не опублікований МОЗ, але члени Української асоціації репродуктивної медицини отримали його драфт, перш ніж їх вилучили з робочої групи. Документ згодом поширився у Facebook-групах серед лікарів.

Асоціація каже, що у чернетці законопроєкту, зокрема, пропонують встановити обмеження на термін кріоконсервації ембріонів (3 місяці), якщо не визначена дата його перенесення у матку; забороняється вивезення ембріонів за кордон, встановлюється обмеження на кількість яйцеклітин, які можна використати для культивування ембріонів за один раз тощо.

"Ті, хто складав проєкт, послідовно проводять до життя ідею про знищення репродуктивного матеріалу військових, яка нещодавно викликала жваву дискусію в засобах масової інформації", написала УАРМ на своїй Facebook-сторінці, описавши "недоліки" можливих нововведень.

На драфт також відреагувала репродуктологиня Ксенія Хажиленко. Лікарка вважає, що ситуація потребує розголосу через усунення репродуктологів з робочої групи, а сам законопроєкт називає "законотворчим фарсом", який поглибить демографічну проблему.

"І двох місяців не пройшло від скандалу із сумнозвісною "правкою Радуцького" щодо знищення замороженого біоматеріалу (сперми) загиблих військових… Генії законотворчості підступилися до проєкту закону про ДРТ (допоміжні репродуктивні технології).

В проєкт внесені пункти, від яких навіть в найстійкіших та найвитриманіших учасників репродуктивної спільноти волосся стає дибки. Зокрема, заборонено заморожування та кріозбереження ембріонів, заборонена робота з необхідною для високої ефективності кількістю клітин, обмежені права самотніх жінок тощо", – написала Хажиленко.

Ембріологиня Ольга Малюта у коментарі "УП. Життя" також висловила побоювання щодо чернетки законопроєкту, з якою ознайомилась.

"Я впевнена, що якщо з робочої групи дійсно виключені репродуктологи, то на адекватні зміни в цьому тексті сподіватися не варто. Були коментарі, що репродуктологів виключили, бо спільнота "матеріально зацікавлена" через питання донорства і сурогатного материнства.

Але найцікавіше, що в цьому проєкті донорство і сурогатне материнство прописані в принципі нормально, окрім прикінцевого пункту, що забороняє вивіз біоматеріалу на час воєнного стану за кордон. Основні недоліки в пунктах, які стосуються звичайного лікування непліддя пересічними пацієнтами", – сказала ембріологиня.

Утім, у МОЗ запевнили, що документ перебуває на початковій стадії обговорення, і в нього не вносила правки жодна зі сторін.

Перший заступник міністра охорони здоров'я Сергій Дубров заявив, що чернетку, яку поширювала Асоціація репродуктивної медицини, немає сенсу обговорювати, і вона відрізняється від того варіанту тексту, який зараз опрацьовує робоча група.

"До тих пір, поки документ не буде опрацьовано і затверджено робочою групою, його не існує", – також додав Сергій Дубров.

Однак члени УАРМ побоюються, що міністерство може не виправити недосконалі пункти, тим паче після вилучення з робочої групи деяких репродуктологів.

Що було в чернетці "законопроєкту, якого не існує"?

  • Обмеження терміну кріоконсервації

У чернетці законопроєкту передбачалося, що кріоконсервація ембріонів "дозволяється лише протягом 3 місяців до проведення ембріотрансферу (перенесення ембріона до матки – ред.) з визначенням його дати". Також "не допускається кріоконсервація ембріонів людини з метою їх подальшого постійного зберігання (без визначення дати ембріотрансферу)".

Цей пункт обурив репродуктологів, адже за чинним законодавством, пацієнти самі можуть вирішувати, що робити із "зайвими ембріонами": продовжувати зберігати, утилізувати чи анонімно "пожертвувати" їх для інших пацієнтів. А заборона на кріоконсервування ембріонів та обмеження терміну зберігання 3 місяцями фактично означали б, що всі заморожені ембріони, дати "перенесення" яких немає, потрібно утилізувати, вважає Ольга Малюта.

Також якщо людина має кріоконсервовані ембріони та служить у Силах оборони, то на використання цих ембріонів у неї було б 3 місяці, а потім, за логікою цього законопроєкту, їх мали би знищити.

  • Заборона культивування ембріонів людини для кріоконсервації

У чернетці законопроєкту було зазначено: "Культивування ембріонів людини для кріоконсервації (без подальшого ембріотрансферу) забороняється".

Тобто всі культивовані ембріони людини мають бути використані для проведення процедури ембріотрансферу, а також не можуть бути заморожені на майбутнє.

Однак є багато сімей, які отримали кілька хороших ембріонів і народили одну дитину, а інші ембріони вирішили зберігати, щоб за кілька років народити другого або третього малюка.

"Таке часто практикують, коли чоловік військовий. У нього є заморожена сперма, а жінка у цей час проходить лікування від непліддя. І лікарі заморожують їхні ембріони, щоб після закінчення війни пара могла їх використати.

Якщо в жінки є стабільний партнер або вона готова використати донорську ферму, вона буде завжди заморожувати ембріони, тому що це надійніше. Заморожений ембріон завжди краще переживає заморозку-розморозку, ніж просто яйцеклітини. І це світова практика", – каже ембріологиня.

  • Неврахування обставин, що не дозволяють "підсадити" ембріон протягом 3 місяців

"Багатьом жінкам, які проходять гормональну стимуляцію, не можна підсаджувати ембріон відразу в цьому циклі, в якому жінка була стимульована.

У деяких жінок навіть мінімальні дози гормонів можуть викликати настільки бурхливу реакцію яєчників (гіперстимуляцію), що ми отримуємо 30-40 яйцеклітин. І такій жінці заборонено одразу переносити ембріон, тому що вагітність може її вбити. Щоб уникнути цієї гіперстимуляції, всі ембріони заморожуються і "підсаджуються" пізніше", – пояснює Ольга Малюта.

Драфт законопроєкту передбачав, що якщо ембріон не можна підсадити у тому ж циклі, його треба заморозити, але точно знати, що через три місяці буде ембріотрансфер.

Однак жінці не завжди можна "підсадити" ембріон за 3 місяці після його заморозки через медичні протипокази. Зокрема, це стосується жінок з ендометріозом, які мають проходити медикаментозне блокування ендометріозу перед трансфером ембріонів.

За словами Ольги Малюти, це можна зробити лише після культивування ембріонів, коли жінка безпосередньо готується "завагітніти". І процес медикаментозного блокування може зайняти більше, ніж 3 місяці.

Зрештою, не у кожної пари є гроші, щоб одразу через три місяці піти на ембріотрансфер. Інколи пацієнтам необхідний час, щоб назбирати потрібну суму.

  • Заборона донації ембріонів

У чернетці законопроєкту пропонували "заборонити передачу культивованих ембріонів іншій особі, подружжю". Наразі ж така опція доступна і для пар, і для одиноких жінок.

Законодавство дозволяє самотній жінці проходити екстракорпоральне запліднення з донорською спермою. Жінка, у якої з тих чи інших причин немає своїх яйцеклітин, може прийти і попросити донорський ембріон. Але законопроєкт, на думку Ольги Малюти, може обмежити таких жінок у правах.

"Можна казати, що в Україні є дуже багато дітей-сиріт, і це дійсно правда. Але треба розуміти, що багатьом людям важко всиновити дитину. Багатьом жінкам хочеться відчути період вагітності. Деякі люди, можливо, приховують, що в них є проблеми з репродукцією, і не хочуть, щоб їхні родичі чи сусіди знали, що вони всиновили дитину. Вони хочуть її народити, це теж нормально.

Забороняти це просто тому, що нам захотілося – дуже дивно. У світі анонімна донація ембріонів заборонена, здається, у Німеччині. Зазвичай країни йдуть назустріч пацієнтам і навпаки кажуть парам "якщо у вас залишились ембріони, не утилізовуйте їх, а віддавайте на анонімну донацію пацієнтам, які цього потребують". Це раціональне використання цінного біоматеріалу", – наголошує ембріологиня.

  • Обов’язковий генетичний скринінг у всіх ембріонів

У чернетці законопроєкту пропонували, щоб перед перенесенням ембріона в матку обов’язково проводилася попередня діагностика ембріона (передімплантаційний генетичний скринінг) на наявність певних вад (хромосомних аномалій), що унеможливлюватимуть його подальший розвиток.

У відповідь репродуктологи зауважили, що передімплантаційний генетичний скринінг (ПГС) може бути корисним у деяких категорій пацієнтів, але не у всіх.

"Метод потрібен там, де є високі ризики хромосомної патології, вимагає великої кількості ембріонів (а за цим законопроєктом в нас їх максимум 3), вимагає 100% заморозки ембріонів, а нам не можна їх заморожувати та зберігати (не більше 2-3).

Цей метод – точно не гарантія народження абсолютно здорової дитини. Щобільше, він досить дорогий і збільшить вартість програми ДРТ в середньому на 20 -30%, після чого багато пацієнтів просто не зможуть собі цього дозволити", – заявили в Українській асоціації репродуктивної медицини.

  • Заборона на вивіз біоматеріалу

Прикінцеві положення драфту законопроєкту містять таку норму:

"Установити, що на період дії воєнного стану, та протягом наступних трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану… вивезення за межі митної території України репродуктивного матеріалу та ембріонів громадян України забороняється".

На думку ембріологині, це положення фактично забороняє громадянам України перевозити власний біоматеріал для продовження лікування непліддя. Наприклад, якщо чоловік залишається в Україні, а жінка виїхала за кордон і хоче продовжити лікування там.

"Цей пункт дуже сильно дивує, тому що до повномасштабного вторгнення був можливий вивіз як пацієнтського матеріалу, так і донорського. Коли почалося повномасштабне вторгнення, кріосховища київської клініки ми вивезли за кордон, бо не було рідкого азоту, область була частково окупована.

Можливість перевезти матеріал в безпечні місця має бути завжди", – додає ембріологиня.

Що кажуть у МОЗ щодо змісту скандального драфту?

Перший заступник міністра охорони здоров'я Сергій Дубров відмовився детально розбирати пропозиції, що містяться у "драфті" проєкту. У МОЗ вважають, що можна говорити про проєкт закону, коли його оприлюднять для громадського обговорення після опрацювання робочою групою.

"Проєкт закону був розісланий членам робочої групи, щоб ми отримали перші зауваження, з якими будемо працювати. Я попередив, що це абсолютно "робочий документ"…

Ми не можемо розповісти про положення нормативного правового акту, навіть проєкт якого ще не затверджений. Фахівці не обговорювали і не приймали жодної правки до цього документу. До 6 травня ми чекаємо перші правки. Систематизуємо, зробимо порівняльну таблицю і через тиждень плануємо наступне засідання оновленої робочої групи. Але зараз немає що обговорювати", – наголошує Дубров.

Утім, ми все-таки розпитали заступника міністра про деякі "проблемні" пропозиції.

За словами Сергія Дуброва, у тексті документа, над яким зараз працює МОЗ, немає обмеження терміну кріоконсервації до 3 місяців.

Сергій Дубров каже, що обмеження на вивезення за кордон стосуватиметься тільки ембріонів, а не біоматеріалу, а також заперечує наявність будь-яких пунктів, які передбачали б знищення вже культивованих ембріонів.

Зрештою, за його словами, робоча група буде вносити "суттєві правки" у статті, які регламентують сурогатне материнство, встановлюють граничний вік для проведення ЕКЗ тощо.

"Потрібно створити нормальний документ, який буде відповідати європейським стандартам. Відсутність нормативного регулювання замісного материнства, ДРТ на рівні закону інколи призводить до небезпечних для життя жінки зловживань з боку певних країн.

Моя особиста позиція – заборонити замінне материнство для іноземців до кінця воєнного стану і на 5 років після його закінчення. Це моя думка, але як буде приймати робоча група – мені важко сказати. Донати яйцеклітин теж треба якось регламентувати", – сказав заступник міністра.

Робоча група. Чому виключили деяких репродуктологів?

Сергій Дубров розповів, що одним із завданням Міністерства охорони здоров'я цього року є напрацювання урядового закону про застосування допоміжних репродуктивних технологій. Тому міністерство створило робочу групу, в яку були включені лікарі, народні депутати, правники, члени комітетів Верховної Ради тощо.

Сергій Дубров каже, що членів робочої групи включали згідно з листами пропозицій від комітетів ВР, однак "жодних обмежень щодо участі лікарів із приватних закладів немає".

За словами Дуброва, з робочої групи дійсно виключили трьох людей, які є власниками клінік, через ймовірний конфлікт інтересів. Серед них, зокрема, очільник Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько. Однак щонайменше троє фахівців з репродуктивної медицини залишились у групі, стверджує заступник міністра.

"Перед засіданням, відповідно до положення про робочу групу, ми завжди запитуємо про наявність конфлікту інтересів. У нас було застереження від юристів Міністерства охорони здоров'я, що дехто з членів робочої групи є власниками клінік, які займаються репродуктологією.

Також один з членів робочої групи спілкувався російською мовою. Я попросив не порушувати закон про мову, спілкуватися українською. Він сказав, що він громадянин Німеччини. Це потім теж виявився власник однієї з клінік", – заявив Сергій Дубров.

У групі наразі є щонайменше троє фахівців з репродуктології, серед яких представники Київського центру репродуктивної медицини і Львівського центру репродуктивної медицини. Також до групи від початку залучені неонатологиня і заступниця голови НСЗУ Ірина Кондратова, народна депутатка і член Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації Вікторія Вагнер, юристи з медичного права й інші фахівці.

Нині у МОЗ ухвалили рішення про переформатування робочої групи – туди запросять ще деяких фахівців, зокрема ембріологів.

"Ми будемо переформатувати робочу групу. У нас є зараз три фахівці з репродуктивної медицини. Хотілося б бачити ембріологів в цій групі. Також будемо звертатися до Прикарпатського центру репродукції, щоб вони надали своїх представників", – сказав Сергій Дубров.

За його словами, процес опрацювання проєкту робочою групою триватиме не один місяць, а потім всі охочі також зможуть внести зауваження на громадському обговоренні.

"Коли він буде на громадському обговоренні з напрацюваннями фахівців, ми можемо вже більш конкретно говорити про документ, який буде максимально наближений до того, що піде в сесійну залу. А зараз ми просто говоримо про абстрактні речі.

Законопроєкт може змінитися кардинально. Може прийти сотня правок, і всі з ними погодяться. Тоді це буде повністю новий проєкт", – додав заступник міністра.

Від редакції: Міністерство охорони здоровʼя відмовилося надавати "УП. Життя" драфт, над яким зараз працюють експерти.

Та щойно законопроєкт зʼявиться на громадському обговоренні, ми повідомимо про це читачів та проаналізуємо його спільно з фахівцями.

Реклама:

Головне сьогодні