Нові лідери: Сергій Замідра про те, що може дати співпраця з молоддю

2913
27 грудня 2018

"Українська правда. Життя" завершує серію текстів про нових лідерів – людей, які прагнуть і активно беруть участь у громадському житті країни.

Сергій Замідра понад 15 років працює у громадському секторі.

Починав як активіст захищав права українських спортсменів та шукав шляхи розвитку для країни та змін в політиці. Згодом почав братися за власні проекти.

Завдяки Благодійному фонду Богдана Гаврилишина "Молодь змінить Україну" зрозумів: щоб зміни відбувалися глобально, треба починати з локального.

Відтак Сергій Замідра три роки очолює Немішаєвську селищну раду та змінює систему на місцях.

За час його головування вже вдалося запровадити систему електронного квитка, яка забезпечила 90% економії на проїзді пільгових категорій населення.

У селищі працює система дистанційного ввімкнення вуличних ліхтарів

А ще працює молодіжний парламент, який може реалізовувати власні проекти та самостійно розпоряджатися бюджетом.

Нещодавно практику залучення молоді для картування громади визнали найкращою практикою місцевого самоврядування 2018 року в Україні.

Сергій Замідра

Восени цього року Сергій став фіналістом просвітницького проекту "Нові лідери", на який прийшов популяризувати ідею технологічного розвитку громад проект "Smart City: Від розумного містечка до розумної громади".

УП. Життя поговорила з Сергієм про важливість залучення молоді до життя громади, наслідки локальних змін на державному рівні та створення мережі розумних містечок.  

Від локального до глобального

Я з дитинства любив навчатися та шукав можливості для саморозвитку.

У студентські роки не зупинився на отриманні однієї вищої освіти. Відтак маю ступінь магістра з прикладної математики, правознавства та державного управління.

Для мене навчання це енергія для життя, тому я у постійному пошуку нових знань.

Коли я тільки починав свою громадську діяльність, це був період Помаранчевої революції.

На той час в Києві працював потужний центр розвитку лідерства, де я навчався та шукав варіанти саморозвитку.

Паралельно з цим до мене звернулися з Української федерації ушу та запропонували захищати права українських спортсменів, чим займаюсь донині.

Відтоді поєдную кілька сфер діяльності. Не все вдається встигати, проте маю хорошу команду в селищі, на яку завжди можу розраховувати та впроваджувати інші проекти державного значення.

Коли намагався щось змінювати у системі на державному рівні раз, другий, третій, то усвідомив, що в глобальному сенсі не відчуваєш бажаних змін.

Тоді я замислився: можливо, мій час ще не настав і варто спробувати себе в іншій сфері та ніші.

Відколи я спустився на селищний рівень, відчув цей результат. Звісно, буває непросто і не все вдається одразу. Проте бачу плоди своєї роботи.

 

Коли ми почали запроваджувати програму smart-містечко, однією з її складових було створення спеціалізовних громадських рад (з питань культури, спорту, молодіжної політики).

Ми це робили задля того, аби активізувати населення.

Бо хотіли та хочемо донести людям, що громада не тільки обрані депутати та селищний голова, а й вони самі. І потроху до них приходить це розуміння.

Немішаєвому пощастило з прогресивними депутатами. Уже в цьогорічному бюджеті ми заклали на інновації 200 тисяч гривень.

Якщо таких селищ, як Немішаєве буде більше, то країна змінюватиметься. І звісно, якщо люди ставатимуть відкритішими до нових ідей.

Бо розумне містечко – це широкий спектр сфер діяльності, одна з них – це smart people. Тобто люди, які розуміють, що таке технології і як з ними працювати.

Популяризація мережі розумних містечок

У стратегії "Цифрова адженда України – 2020" зазначено всього 10-15 розумних містечок по всій країні, які рухаються у цьому напрямку. І це дуже мало.

Тому я йшов на проект "Нові лідери", аби підняти тему технологічного розвитку громад України та популяризувати тему smart-містечок та залучення молоді до цих процесів.

Вважаю, мені це вдалося.

 

У мене ще ніколи не було такого напруженого графіка. Щодня я маю по дві-три зустрічі в Києві.

Після проекту вже побував у кількох населених пунктах в Одеській та Тернопільській області. В січні запланований ознайомчий візит до Немішаєвого громад з Чернівецької області.

Одразу після проекту до мене звернулися українські експати щодо запуску тестових проектів у селищних громадах і Немішаєве у цьому списку.

Поза тим, веду консультаційне листування та ділюсь досвідом з іншими громадами.

А сам проект допоміг розказати про проблеми запровадження системи розумних містечок та їхнє вирішення. Також дав можливість налагодити комунікацію з населенням та іншими лідерами.

І це тільки початок.

Проекту вдалося відібрати таке зерно активістів, які намагаються змінювати світ довкола незалежно від політики. Думаю, що мине ще кілька місяців і вже будуть помітні результати взаємодії лідерів проекту між собою.

Сергій у проекті "Нові лідери"

6 зобов’язань лідера

1. Лідер має бути проактивним формувати зміни і йти цим шляхом.

2. Вміти працювати в команді та сформувати її.

Адже сам лідер нічого не зробить. Йому потрібна група людей, яка може бути поряд з ним.

3. Вміти відчувати мінливість світу та ситуації і вчасно повертати своє вітрило відповідно до курсу, яким рухався від початку.

Почасти трапляються загрози, які треба відчути та обходити.

4. Бути наполегливим у досягненні цілей та вміти піднятися після того, як зазнав поразки.

Сприймати ці процеси як спаринг ти вийшов на майданчик і навіть якщо програв, ти змагався, отримав досвід і це тебе так чи інакше чомусь навчило.

5. Треба працювати з громадами, варто популяризувати механізми відкритості та прозорості.

Вчити громади критично мислити. І поки що над цим комплексно ніхто не працює.

6. Якщо лідер взявся вести якийсь напрямок, він мусить довести це до кінця і не має права залишити свою команду.

А якщо вже так сталося, то мусить залишити після себе наступника, який буде повністю вести той напрямок.

Це вже про відповідальність перед своєю командою.

Переваги співпраці з молоддю

В українському законодавстві молодь позиціонують як проблему.

Через таке ставлення вона їде за кордон, де на неї дивляться як на можливість.

Тому ми зацікавлені у залученні молодих людей до суспільних процесів в громаді.

Від початку ми зробили ставку на молодь від 23 років. Було кілька спроб, які не спрацювали.

Тоді ми дійшли висновку, що у місцевості, де немає університету, до молоді 18+ треба шукати інші шляхи. Ми знайшли їх.

Для активізації участі молоді 18-35 років сфокусувались на розвитку бюджету участі. Це дає їм можливість за підтримки селищної ради самостійно реалізувати короткотерміновий проект розвитку громади.

Витрати таких проектів вони планують самостійно.

Це дає уявлення про те, скільки грошей потрібно на реалізацію конкретної ідеї, завдяки цьому вони переходять до категорії громади, яка шукає шляхи вирішення проблем.

Разом з тим, вони починають оцінювати реальність задуму, розбираються в ситуації, у бюджетних нюансах та збирають навколо себе тих, хто готовий підтримати їхній проект. Чим підштовхують до активності громаду.

І завдяки цьому ми отримуємо громаду, яка прагне більшого і готова робити ще і ще.

Ми знайшли підходи до співпраці з підлітками від 14 до 16 років.

Спочатку було непросто. І спротив був не від дітей, а від шкіл.

Тоді ми створили молодіжний парламент, виділили приміщення, де вони можуть збиратися, обговорювати та реалізовувати свої проекти.

Через півтора року ми отримали результат підлітки змінилися, стали активнішими та відкритішими.

Звісно, треба ще працювати над командною взаємодією і над стратегічним мисленням. Проте зміни відчутні і це тішить.

Найбільша перевага цієї вікової категорії – це здатність тривалої гри.

Проте тут потрібен системний підхід, менторська робота і певне системне фінансування, яким би вони могли розпоряджатися.

Днями ми зустрічалися зі студентами київського осередку Української академії лідерства.

Після зустрічі до мене підійшов хлопчина та сказав, що хоче зробити щось подібне для своєї громади, але дещо інакше.

Після свят в нас буде наступна зустріч і гадаю, що в Україні буде ще одна команда зовсім нових лідерів, які будуть допомагати впроваджувати проект розумного містечка в регіонах.

Саме тоді, коли країна повернется до молоді і побачить, що вона є ресурсом розвитку громади і відкриває можливості для державного розвитку, ми почнемо жити трошки краще.

Наразі відчуваю, що моє завдання  сформувати міцне підґрунтя на рівні громад України та безпосередньо Микулицької громади, яку ми закінчимо формувати найближчим часом.

Змінити країну можна, є люди, які хочуть цього, потрібно тільки дещо змінити підходи. Показати, що варто зважати не тільки на зміни зверху, а й підтримувати актив знизу.  

І я впевнений, що нам це вдасться. Я особисто готовий інвестувати у це свій час та знання.  

 

Анна Чуданова, журналістка, для УП.Життя

Можливо, вас зацікавить:

powered by lun.ua

Головне на сайті