Чому на вулицях міст можна побачити залізничні костилі, і навіщо вони?

Ви помічали коли-небудь на вулицях свого міста дивні металеві шапочки?

Це могли бути залізничні костилі.

Наш читач поцікавився, яку функцію вони виконують та чому видніються на дорогах.

В рамках спецпроекту "Запитай Життя" з цими питаннями ми звернулися до експерта залізничної галузі, автора відеоблогу "Залізні магістралі" – Олега Васильєва, а також проконсультувалися із "Українською залізницею".

Олег Васильєв

Нагадаємо, у форматі AMA (ask me anything) ви можете поставити нам будь-яке запитання і ми знайдемо експерта, який на нього відповість.

Наприклад, ми вже розповідали "Куди поділися горобці?" та пояснювали "Чи вирішать окремі вагони для чоловіків та жінок проблему сексуальних домагань та насильства?".

Залізничний костиль – це металева деталь, яка використовується для кріплення металу до дерева.

Головне її функціональне призначення – прикріплення металевих рейок до дерев'яних шпал.

"Він має вигляд сталевого стрижня, загостреного з одного кінця і загнутого під прямим кутом з другого.

Колійний костиль є елементом найбільш розповсюдженого рейкового скріплення змішаного типу Д0, що застосовується при дерев’яних шпалах", – пояснюють в "Укрзалізниці".

Раніше костилі активно використовували під час будівництва колій.

"Ця деталь була винайдена американцем Робертом Стівенсом у 30-х роках ХIX століття.

Відтоді костиль набув широкого застосування по всьому світу на залізниці", – розповідає експерт Олег Васильєв.

В Україні їх почали використовувати дещо пізніше.

"Залізничні костилі з’явилися на території України після будівництва перших залізничних колій, що були прокладені в середині та другій половині ХІХ століття, на кінець ХІХ століття", – додають в "Укрзалізниці".

За даними УЗ в цей період за допомогою костилів було збудовано кілька залізничних магістралей. Зокрема, за такими напрямками:

• Львів – Перемишль (1861);
• Одеса – Балта (1865);
• Львів – Чернівці – Ясси (1866);
• Курськ – Харків –Ростов (1869);
• Кременчук – Полтава – Харків (1870);
• Бердичів – Здолбунів – Рівне – Брест (1873);
• Гомель – Бахмач – Ромни (1874);
• Львів – Сокаль та Рава-Руська – Сокаль (1887);
• Харків – Тополі (1895);
• Бердичів – Житомир (1896);
• Тернопіль – Копичинці (1896);
• Полтава – Катериноград (1896) та інші.

Залізничні костилі також використовувалися для побудови трамвайних колій.

"З часу появи трамвая й до сьогодення для трамвайних колій застосовується класична шпальна технологія укладання колії, схожа з укладанням колії на залізниці", – пояснюють в УЗ.

Колії з дерев'яними шпалами та залізничними костилями донині збереглися на деяких ділянках в Карпатах. Фото Inna_FL/Depositphotos

Наразі костилі майже не використовуються під час будівництва, оскільки дерев'яні шпали поступово замінили бетонними.

"Нові костилі зараз рідко закуповують, бо в Україні залишилось дуже мало колій, які їх потребують.

Зараз лише на деяких ділянках використовуються дерев'яні шпали – це можуть бути під'їзні колії, колії малого застосування, бокові колії.

А на бетонних шпалах є прикручені болти", – розповів співрозмовник "Укрзалізниці", який захотів залишитися анонімним.

Мандрівник Олег Васильєв зазначає, що колії з дерев'яними шпалами та залізничними костилями донині збереглися на деяких ділянках в Карпатах.

Щодо того, чому костилі досі видніються на дорогах та тротуарах, експерти припускають – це залишки від розібраних колій.

"Появу цього кріпильного виробу в інших місцях, де навіть немає залізниці, можна пояснити таким чином: вірогідно у тій чи іншій місцевості колись була залізниця, але її демонтували.

Досить часто це пов’язано із Другою світовою війною, коли колію руйнували спеціально.

Через це деякі деталі будови колії залишалися у землі, або їх забирали місцеві жителі для використання у господарстві", – розповідає Олег Васильєв.

Працівник "Укрзалізниці запевняє, що залишені костилі на вулицях міст не виконують інших корисних функцій.

"Такі колії з дерев'яними шпалами у нас вже не використовуються, можливо, їх хтось розібрав – а це просто залишки.

У асфальті костилі не виконують жодної функції, адже вони скріплюють металеві конструкції до дерев'яних", – розповідає працівник УЗ.

Дарія Поперечна, УП.Життя

Титульна світлина Michieldewit/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Куди з вулиць міст поділися горобці?

Чи можна виміряти рівень нітратів у овочах і фруктах за допомогою тестера?

Коли краще робити лазерну корекцію зору?

Чи можна їсти плаценту?