Чи можна пити воду з-під крану?

22068
28 серпня 2021

Вода з-під крану, яку люди зазвичай використовують для миття та господарських потреб, корисніша для пиття та приготування їжі, ніж бутильована.

Принаймні так стверджує Київводоканал у своєму пості у Facebook.

Але багато людей поставилися до заяви водоканалу скептично. Мовляв, як можна пити воду, на яку навіть дивитися страшно, бо її колір часто неприродний.

То чи можна вживати воду з-під крану і яка краща – "жива" чи бутильована?

Щоб відповісти на ці запитання, "Українська правда. Життя" поспілкувалася з експертами:

  • Людмилою Циганок, президенткою Професійної асоціації екологів України;
  • Ганною Кузьмінчук, аспіранткою кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології хімікотехнологічного факультету НТУУ "КПІ імені Сікорського".

Нагадаємо, у форматі AMA (ask me anything) ви можете поставити "Українській правді. Життя" будь-яке запитання в Google-формі і ми знайдемо експерта, який на нього відповість в рамках спецпроекту "Запитай життя".

Наприклад, ми вже пояснювали: 

 Аргументи на користь води з-під крану від Київводоканалу

На користь споживання води з-під крану Київводоканал наводить три аргументи.

Перший: вода, яку вони подають, проходить усі необхідні стадії очищення та знезараження, а за її якістю постійно стежать фахівці. Зокрема, на  контрольних точках міської мережі.

А ось дешева бутильована вода, або вода, яку продають на розлив, навпаки часто не очищується належним чином, а виробники не дотримуються необхідних стандартів її виготовлення та не мають відповідних дозвільних документів, стверджують у водоканалі.

Другий: вода з-під крану має природний склад мінералів, необхідний для організму людини. 

Натомість вода в пляшках майже не містить природних солей кальцію й магнію. І постійне її вживання нібито може призвести до низки захворювань, пов’язаних із порушенням водно-сольового балансу організму.

Третій, з яким сперечатися важко – це економія часу, сил та грошей.

"Вода, яку ми подаємо у домівки киян, відповідає Державним санітарним нормам і є цілком безпечною. Крім того, 40% води у місті вже знезаражується без участі хлору, тому така вода ще більш якісна, смачна і не має сторонніх запахів. 

І вже зовсім скоро нові технології поширяться і на решту 60% води", – запевняють у водоканалі.

Нещодавно у водоканалі продемонстрували нове обладнання, яке використовується для знезараження води замість рідкого хлору. 

Запровадили таку технологію на насосній станції "Виноградар-1". Воду очищають гіпохлоритом натрію, якій виготовляється зі звичайної солі.

Але програма переходу від обробки води хлором до сучасних технологій у Київводоканалі триває вже 17 років. І 14 з 26 насосних станцій все ще мають хлораторні старого типу.

Що стосується жовтого кольору води з-під кранів, то в водоканалі визнають, що іноді подають в мережу воду, показник кольоровості якої перевищує норму.

У водоканалі пояснюють, що головна причина "жовтої води" – сезонне літнє погіршення її якості у річках Дніпро та Десна, а саме цвітіння водойм. І вони вимушені додавати в воду більше реагентів, щоб забезпечити її якість.

Втім, у водоканалі стверджують, що колір жодним чином не погіршує санітарно-хімічні та бактеріологічні показники води, а її показник в будь-якому випадку залишається в межах, дозволених державними санітарними правилами і нормами.

Але головне питання, яке ставлять споживачі – це все ж таки якість водопровідних мереж.

"У міських мережах вода майже не зазнає вторинного забруднення. 

Ми регулярно проводимо промивки мереж і аналізуємо якість води у контрольних точках, тож одразу усуваємо ситуації, які можуть викликати забруднення", – запевняють у Київводоканалі.

У відомстві додають, що на якість води великою мірою впливає стан внутрішньобудинкових мереж, які не знаходяться в їхній зоні відповідальності.

Правда – посередині: пити можна, але обережно

Київводоканал очищає воду до стану, який зазвичай вписується в санітарні правила: "вода питна, призначена для вживання людиною", але деякі показники знаходяться на межі верхньої норми, говорить Ганна Кузьмінчук.

Наприклад, перманганатна окислюваність, яка говорить про велику кількість у воді органічних речовин і дає той самий жовтий колір, та нітрити.

Ніхто не міряє і горезвісний хлороформ, який є найпоширенішим побічним продуктом хлорування, розповідає Кузьмінчук.

 "Але все найцікавіше відбувається після виходу води зі станцій, коли вона потрапляє у труби, стан яких залишає бажати кращого. І, звісно, її якість погіршується: хлор окислює органіку, зростає вміст хлорорганічних речовин. 

Вода стає мутною, тому що з труб вимивається все, що накопичувалося там протягом десятирічь експлуатації", – каже Ганна Кузьмінчук.

За словами науковиці, якість води саме у крані споживача визначається лише в двох точках кожного району столиці за 7 показниками, в переліку яких немає ані нітритів, ані перманганатної окислюваності.

 Таблиця з блогу Ганни Кузьмінчук

"Труби ніхто не перевіряє, та й перевірити їх неможливо. Проводять планові промивки. 

Питання у якості води, яка доходить до кінцевого споживача. А воно часто навіть у санітарні норми не вписується. 

Хоча, на мою думку, відповідність води санітарним нормам – це не показник якості води, а всього лише оцінка її безпеки",каже вона.

Екологиня Людмила Циганок вважає, що міським мешканцям з водою пощастило більше, ніж сільським.

"Якість води в Україні загалом дуже низька, але якщо в селах люди неконтрольовано споживають воду, і там часто містяться важкі хімічні елементи, міські мешканці забезпечені централізованим водопостачанням, а водоканали несуть відповідальність за якість питної води. Зокрема, і кримінальну", – розповідає вона.

За словами Людмили Циганок, стандарти питної води в Україні досить застарілі, а більшість водопровідних мереж країни побудовано 50-70 років тому.

"Я особисто бачила розріз водопровідної труби. Уявивши, що нею йде очищена водоканалом вода, ту воду дійсно страшно вживати. Але правда – посередині. 

Коли водоканал заявляє, що вода – гарної якості, це правда, але що ми отримуємо в кранах в кожному місті, то вже інше питання", говорить вона.

Перевірити якість води, яке тече з-під крану, можна тільки звернувшись до лабораторії. 

"Є багато експрес-тестів, які використовуються селянами для перевірки води в колодязях, але більшість елементів може виявити лише експертиза. 

Якщо у мешканців будинку якість води викликає занепокоєння, можна віднести її пробу у лабораторію та швидко отримати результат",каже Людмила Циганок.

"Жива" вода проти бутильованої

Не варто забувати і про те, що споживання води у пляшках має більший вплив на навколишнє середовище, ніж вживання води з-під крану.

Нещодавно вчені на прикладі іспанського міста Барселона підрахували, що станеться, якщо ціле місто з населенням 1,3 млн одночасно перейде на споживання виключно бутильованої води.

Витрати на видобуток ресурсів для бутильованої води будуть приблизно в 3 500 разів вище, ніж при видобутку водопровідної. 

А вплив на екосистему при виробництві бутильованої води і особливо при переробці використаних пластикових пляшок буде в 1 400 разів шкідливішим.

Своїм дослідженням вчені продемонстрували, що державам краще витратитися на систему очищення, ніж сприяти продажу бутильованої води.

  Фото info.zonecreative.it/Depositphotos

Питна вода потребує "лікування"

Потрібно пам'ятати, що першоджерело води – це ріки, які постійно забруднюються. А очисні споруди, які, так само, як і мережі, будувалися минулого століття, скоро можуть не впоратися з розмаїттям забруднюючих речовин у воді.

"Коли ми буваємо з колегами у водоканалах в різних містах і дивимося на очисні споруди, беремося за голову. Тому що десь років через 10 міста з очисткою води просто не впораються, – говорить Людмила Циганок.

За словами екологині, багато підприємств скидають воду у водойми без спеціальної очистки. Хоча відповідно до закону, вони повинні мати локальні очисні споруди.

А обладнання водоканалів не розраховано на таку кількість і різноманітність забруднюючих елементів.

"Технічна зношеність та невідповідність реаліям спричиняють те, що от-от і система каналізаційна просто ляже. А жителі міст залишаться на одинці з катастрофою.

Якщо зараз ще водоканали підписуються під якістю води, то через кілька років ніхто таку відповідальність на себе не візьме", – каже вона.

В Асоціації професійних екологів говорять, що воду треба "лікувати", і починати робити це треба якомога скоріше.

"Розпочати лікувати воду треба з кардинальних речей – а саме з модернізації водопровідної системи. Якими б сучасними реагентами не очищалася вода, якщо ми будемо і далі хаотично зливати неочищені води в ріки, і не будуть модернізовані водопровідні системи, жодного ефекту не буде",– говорить Людмила Циганок.

За її словами, на державному рівні цю проблему нібито розуміють, але нічого не роблять.

"Програма "Питна вода України" була профінансована на 11%. Цього року схвалена концепція нової державної програми, яка передбачає вже значно більше коштів. 

Але у екологів немає оптимістичного настрою щодо її виконання", – каже президентка Асоціації професійних екологів.

За її словами, в країнах Європи знайшли вихід, і модернізують водопровідну систему на основі приватного співфінансування або з залученням міжнародних коштів.

"А в Україні держава не дає дорожньої карти покращення якості води. У нас за якість питної води відповідають абсолютно всі і водночас ніхто", – зазначила Людмила Циганок.

Вас також може зацікавити:

Як вода впливає на наше тіло та життя? ТЕСТ

Чи може вода бути небезпечною для організму – думка вчених

Найбільші світові ріки пересихають

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua