11 способів допомогти дитині, яка переходить в нову школу: поради для батьків

На фоні війни, у часи постійної невизначеності, великих змін та складнощів, перехід до нової школи є додатковим стресом для будь-якої дитини. Те, наскільки швидко учень адаптується до іншого навчального закладу, залежить від багатьох факторів.

Часто батьки припускаються помилок при переході їхньої дитини до нової школи: вважають, що дитина вже доросла і сама справиться із адаптацією, не можуть оцінити рівень її труднощів, знецінюють досвід, навантажують додатковими активностями.

У важкий період для вашої дитини важливо запропонувати допомогу та дати зрозуміти, що ви – надійний дорослий, до якого можна у будь-який момент звернутися за підтримкою.

"Українська Правда.Життя" поспілкувалася із дитячим психологом Анною Бородіною та зібрала 11 порад для батьків, як допомогти дитині швидше адаптуватися до нової школи.

Готуйте дитину до змін

Експертка радить поговорити про почуття дитини напередодні її першого дня у новій школі. Запитайте, чи хвилюється ваша дитина. Розкажіть їй про свої справжні почуття.

Пропрацюйте негативний досвід

Швидкість та легкість адаптації до нової школи залежить від декількох факторів:

• від характеру самої дитини;
• від причини переходу;
• від реакції та прийняття батьків.

"Якщо дитина була змушена змінити навчальний заклад через непорозуміння попередній школі, важливо, щоб батьки допомогли опрацьовувати наслідки негативного досвіду", – наголошує експертка.

Крім того, Анна Бородіна розповіла про можливі так звані "відкати", коли перший-другий тиждень у новій школі у дитини все добре, а потім стає важко і у неї закінчується ресурс. Важливо це помічати та визнавати.

Щоб пропрацювати негативний досвід з колишньої школи, дитині необхідна підтримка сім'ї. Важливо, коли батьки проговорюють те, що сталося, і підтримують свою дитину, незалежно від її віку.

Крім того, психологиня радить якомога більше часу проводити разом та всією своєю присутністю показувати те, що дитина може покластися на своїх батьків.

"Найкраще, коли дитина розуміє, – те, що з нею відбувалося – ненормально, і батьки – повністю на її боці", – наголошує Анна Бородіна.

Також експертка рекомендує повідомити по негативний досвід дитини нового класного керівника, щоб вчителі були обережними з деякими темами (за умови, якщо педагог ставиться до переходу з розумінням і має достатньо ресурсів, щоб підтримати дитину).

Зі слів психологині, діти добре реагують на труднощі, коли розуміють, чому вони відбулися. Тому варто пояснити дитині, що процес адаптації (завжди, навіть після канікул) потребує часу.

Зазвичай в середньому процес адаптації дитини до нової школи займає до 2-х місяців.

Познайомтесь з новими вчителями

Перехід дитини в нову школу часто супроводжують інші події – зміна місця проживання або отримання негативного досвіду в попередній школі.

Зі слів експертки, найчастіше рішення за дитину приймають батьки, а вона лише підпорядковується йому. Крім того, перехід до нового навчального закладу для учнів старшої, середньої та молодшої школи відбувається по-різному.

"Це зміна, яка потребує адаптації, тому потрібно докладати зусилля для того, щоб вона була успішною", – пояснює експертка.

Для молодших школярів важливий не лише контакт із однокласниками, але також взаємодія з учителем.

"Це той період, коли дорослий (вчитель) стає авторитетом для учня. Дуже часто можна почути від дітей: "А вчителька казала не так робити". Це повʼязано з тим. що авторитет від батьків переходить до педагога", – говорить психологиня.

Таким чином, молодші школярі більше орієнтовані на вчителя, ніж старшокласники.

Якщо попередня вчителька подобалась дитині більше, ніж нова, але з деяких обставин батьки вирішили змінити школу, – це може бути більшим стресом для дитини.

У підлітків інша ситуація – для них у шкільному житті більш важливими є однолітки, а не вчителі. Отже, для них адаптація в новому навчальному закладі буде складнішою, якщо вони втратять спілкування із друзями.

Зі слів психологині, старшокласники легше і швидше підлаштовуються до нових педагогів, навіть якщо у попередній школі мали хороший емоційний контакт із вчителями. Часто в очах дітей 14-16 років дорослі починають втрачати авторитет, та у підлітків погіршуються стосунки навіть з батьками.

Саме тому експертка радить заздалегідь налагодити контакт із майбутніми вчителями:

• для батьків учнів молодших класів – щоб дитина швидше відчула довіру до нового педагога;
• для батьків старших класів – щоб краще розуміти поведінку дитини у новій школі та своєчасно помітити проблеми в адаптації.

Крім того, перед переходом варто дізнатися про нову школу все, що цікавить вас та вашу дитину – від харчування до дрес-коду.

Допоможіть дитині налаштувати контакт з вчителями та однокласниками заздалегідь

Психологиня радить батькам учнів усіх вікових категорій перед початком навчання дитини у новій школі, (коли б він не відбувся), дати дитині познайомитись із простором. Буквально, – щоб дитина відчула його: який він вигляд має та який він на запах.

"Було б чудово, якби дитина познайомилась особисто зі своїми вчителями, бо основна взаємодія навчального процесу лягає на вчителів", – переконана Анна Бородіна.

Також корисною практикою буде взаємодія із майбутніми однокласниками перед початком навчального процесу.

"Другий перехід моєї доньки до нової школи був дуже легким, бо вона все літо провела зі своїми майбутніми однокласниками у таборі. Також вона добре знала деяких вчителів, які там були", – поділилася власним досвідом експертка.

Тому, за можливості, запропонуйте дитині долучитися до гуртків або таборів, які відвідують її майбутні однокласники – це допоможе швидше адаптуватися в новому навчальному закладі.

Не знецінюйте труднощі

Не знецінюйте труднощі дитини при її переході у нову школу. Дайте зрозуміти, що ви розумієте її:

• "Тобі важко, бо тобі не подобається вчителька";
• "Тобі важко, бо тобі потрібно раніше вставати";
• "Тобі важко, бо потрібно носити до школи більше підручників".

Запропонуйте допомогу: "Я бачу, що тобі важко. Чим я можу тобі допомогти? Як я можу тебе підтримати?".

Не використовуйте наративи: "Це не проблема. Проблеми починаються в дорослому житті".

Діліться власним досвідом

Необхідність словесної підтримки, залежить від характеру та особливостей самої дитини:

• когось потрібно обіймати;
• з кимось варто розділити час (пограти);
• для когось необхідно підібрати слова;
• когось (найчастіше підлітків, старшокласників), навпаки, підтримка може дратувати.

Психологиня радить спостерігати за тим, як відбувається процес адаптації дитини до нової школи і давати їй простір, щоб дитина знала, що вона може підійти до батьків в будь-який час, коли вона буде готова, і отримати підтримку.

В цей момент дуже важливо послухати дитину (особливо важливо сфокусувати всю свою увагу на дитину та відволіктися від справ). Не бійтеся питати: "Що я можу для тебе зробити, чим я можу тебе підтримати?".

Уникайте загальних шаблонних фраз "Все буде добре". Хоча, варто перепитати, можливо дитині в цей момент саме це потрібно почути.

Ділитися власним досвідом, не знецінюючи труднощі дитини. Це може бути історія навіть не зі шкільних років, а із робочого життя.

Доречною буде фраза: "Я тебе розумію, бо я мала схожий досвід". Не акцентуйте на тому, що якийсь із досвідів був важчий чи важливіший. Покажіть приклад, як ви справилися із адаптацією.

Навчіть дитину розпізнавати свої емоції

Навчіть дитину розпізнавати свої емоції. Розпочніть із опису базових емоцій:

• сум;
• злість;
• радість;
• страх;
• здивування.

Якщо дитина зможе ідентифікувати та назвати свою емоцію, тоді буде зрозуміло, що з нею робити та як легше пережити це почуття.

Звичайно, підліткам важче показувати свої справжні емоції, особливо якщо раніше це не було у культурі сім'ї. Навіть при роботі з психологом цей процес відбувається поступово. На висловлення почуттів старшокласникам потрібен час, який залежить від сили, характеру та причин їхніх емоцій.

Зі слів експертки, підліток швидше зрозуміє свій стан, якщо його батьки вміють назвати свої емоції по імені. Таким чином, діти беруть приклад з дорослих та дозволяють собі не лише бути в хорошому настрої, а також сумувати і радіти.

Показати дитині свої емоції можна фразами:

• "Так, дійсно, я зараз засмучений, бо в мене на роботі склалася відповідна ситуація. Мені потрібно відновитися – попити чаю та зробити дихальну практику";
• "Схоже у мене стрес, бо я відуваю тремтіння рук та прискорене серцебиття".

Такими словами батьки дають дозвіл на висловлення свої емоцій.

Крім того, експерт радить створити умови, за яких дитина зрозуміє, що саме з нею відбувається. Наприклад, можна запропонувати участь в групових зустрічах або відвідати виступи фахівців з конкретної психологічної теми.

Головне, щоб дитина зрозуміла: "Мій стан – нормальний, його можуть відчувати усі у складних ситуаціях".

Найкращий спосіб справитись із емоціями – це їх прожити. Що можна зробити:

• вислухати;
• дозволити покричати;
• дати побити подушку;
• поїсти теплої їжі;
• обійнятися;
• зробити разом домашнє завдання;
• сходити на прогулянку.

"Не усім завжди потрібні поради, але присутність – точно", – наголошує Анна Бородіна.

Визначите емоцію, – зрозумійте, який стан вона породжує – підберіть спосіб вирішення.

Ця практика також важлива у реальному житті без контексту переходу в нову школу та адаптації до нового оточення.

Налаштуйте рутину

Навіть дотримуючись всіх порад, процес адаптації до нової школи, вчителів та однокласників буде присутній, тому надзвичайно важливо підтримувати рутину у побуті та створювати сімейні ритуали. Таким чином, дитина може спиратись на цю стабільність. Зокрема йдеться про:

• фіксований час підйому;
• продуманий сніданок;
• збори звечора;
• завчасний підбір одягу та канцелярії;
• однаковий маршрут до школи.

Втім, важливо звертати увагу на форс-мажори, наприклад, початок повітряної тривоги дорогою до школи, та приймати рішення, яке відповідатиме правилам безпеки.

Підтримуйте організм дитини

Якщо ви помітили, що стан вашої дитини погіршується після переходу у нову школу:

• зверніться до лікаря;
• здайте аналізи;
• перевірте, чи є дефіцити вітамінів та мікроелементів;
• налагодіть режим сну.

Хвилювання від зміни школи може впливати на здоровʼя та успішність дитини.

"Механізм стресу у нас тілесний і у будь-якому разі він відображається на нашому тілі", – розповідає експертка.

Дитина має відчувати безпеку, щоб добре вчитися. Коли учень перебуває у стресі, йому важко засвоїти новий матеріал. Дитині потрібні ресурси на освітній процес та на організацію навчання.

Крім того, важливо, щоб батьки спостерігали не лише за шкільним життям, але і за побутом, режимом дня, здоров'ям та спілкуванням з однолітками. Стрес виникає не лише через навчальний процес, а також через:

• перебування в укритті;
• різку зміну планів;
• холод, відсутність світла та води;
• стосунки з однолітками;
• соціальне життя;
• клімат у сімʼї.

"Лише школа не може покрити всю потребу дитини у повноцінній адаптації", – наголошує експертка.

Поставте гуртки на павзу

Часто при переході дитини в нову школу батьки перенавантажують її численними гуртками та репетиторами.

На час адаптації до нового оточення краще поставити усі додаткові активності на павзу, щоб фокус уваги був на шкільному процесі. Коли дитина розуміє, як працює нова система у новій школі – додаткові заняття можна повернути.

"Діти можуть страждати від тої кількості активностей, які батьки їм хочуть дати. Інколи достатньо хорошого освітнього середовища, фізичної активності і щось із інтересів дитини. А коли у дитини 5 гуртків, 2-3 репетитора, ще й психолог – це занадто", – говорить експертка.

За потреби зверніться до спеціаліста

Іноді адаптація до нової школи можу бути особливо складною для дитини. У такому випадку важливо не боятися звернутися до дипломованого психолога.

"Ми, як батьки, будемо завжди помилятися. Головне, визнавати це. Це – не кінець, це – лише частина процесу", – ділиться Анна Бородіна.

Спостерігайте, чи немає різких змін у поведінці або у звичках дитини:

• пізніше прокидається;
• менше говорить;
• отримує гірші оцінки.

Експертка радить тримати контракт із директором, вчителями, класним керівником або першою вчителькою, щоб мати можливість ставити питання щодо стану дитини у школі.

Саме педагоги можуть порадити звернути увагу на стан школяра. Тоді можна направити дитину до психолога або самим батькам відвідати декілька сеансів у спеціаліста.