Путівник по маланках

Все, відгуляли, тепер рік чекати, як же це довго. Два тижні свят позаду, і найяскравішим з них на Західній Україні є Маланка. Особливо яскраво це свято відзначається на Буковині і прилеглих до неї районах Поділля та Покуття.

Апофеозом його є парад маланок, який проводиться у Чернівцях 15 січня. І яка ж Маланка тут різна!

За григоріанським календарем

Деякі райони Чернівецької області починають маланкувати у ніч з 31 грудня на 1 січня. Край цей румуномовний, а румунська православна церква давно перейшла на григоріанський календар, так що по датах все вірно.

Саме в новорічний період в Горбовій, Байраках та Тернавці Герцаївського району та в Миговому Вижницького району вулицями ходять ряджені, танцюючи під народні оркестри та зупиняючи всі проїжджаючі повз автівки за допомогою "візирів", виготовлених зі старих фенів. Новий 2012 рік в Горбовій зустрічали з чималими китайськими драконами.

Тернавка

Та основна частина маланки поки що уніфікаціям сучасного світу не піддається: традиційні костюми, усталений набір пісень, обов’язкове перетанцьовування з незаміжними дівчатами — все так, як за прадідів було. Костюми – яскраві, всі в стрічках та намистах.

Особливо дивними виглядають костюми вояків та вершників у Горбовій: це звичайна військова форма, але ж як прикрашена! Десятки метрів намиста, пришитого до рукавів кишенькові люстерка, вишиті бісером та пайєтками на спині побажання щасливого нового року. Хай жінок до маланкування і не допускають, та без їхньої участі хлопцям годі й мріяти про такі строкаті костюми.

В Тернавці першими виходять на стежку маланки діти: увечері 31 грудня дітлашня в костюмах оббігає сусідів з поздоровленнями. А за кілька годин до нового року вийде важка артилерія: вершники та солом’яні ведмеді ("фішка" Буковини, яка дісталася їм у спадок від німецьких колоністів, що проживали у краї до 1940 р.).

Тернавка

Найгарніші "коні", напевно, з села Костичани Новоселицького району. Велетенський каркас з яскравою накидкою важить 30 кг, а танцювати доводиться швидко, довго, енергійно, тож "вершником" може бути лише фізично міцна людина.

Така увага до коней зрозуміла – це відголоски давнього, ще язичницького культу коня, головного помічника хлібороба. А ще в костичанах на Маланці зустрічається "дитятко Ісус", весь у новорічному дощику: під кінець святкувань його неодноразово підкидають у повітря. Щоразу ловлять, не хвилюйтеся.

Різдво + Маланка

7 січня яскраво святкують Різдво і Маланку в Боянах та Припрутті, селах неподалік Чернівців. В Новоселицькому районі чимало етнічних молдаван — чудова нагода побачити, як святкує цей народ. Правда, пояснити, чому маланка ходить саме на різдво, не зумів навіть місцевий вчитель історії. "Так завжди було", — єдине пояснення. Приймається.

Бояни

Після полудня біля примарії і готелю "Буковинська зірка" збирається багатотисячний натовп з обох сіл. Всі чотири кути Боян та кілька кутів з Припруття готують свою "маланку".

Бояни

В її складі кілька воїнів, вершник ("коні" в Боянах досить умовні і нагадують дитячі іграшки), голова-командант і, звичайно ж, сама "маланка": симпатичний хлопець в жіночому костюмі і з букетом, встромленим в калач.

Бояни

За ватагою не відстає оркестр. Маланкарі рухаються просто по трасі Житомир-Чернівці, через що щороку утворюються чималі корки — часом на кілометри.

Бояни

13 січня симбіоз з солом’яних ведмедів та традиційного українського водіння кози можна побачити в Белелуї Снятинського району Івано-Франківщини. Маланка тут в покутській темній хустці – і з обов’язковим віником в руках.

Белелуї

Белелуйська маланка – призер численних етнографічних конкурсів як у своїй області, так і в Чернівецькій, а минулого року вона стала переможицею польського етно-дійства. Професіонали!

Горошівський карнавал

Найзнаменитіша маланка Тернопільщини базується у придністровській частині Борщівського району, в багатому селі Горошова, що славиться своїми помідорними теплицями. Всі інші дні року Горошова відома хіба на овочевих базах, а от 13 січня... Це не просто сільські гулянки, це — Регіональне свято маланки!

Горошова

Жителі сусіднього містечка Мельниця-Подільська тільки заздрісно зітхають: мовляв, Горошова — село багате, є гроші на святкування, хитрі дорогі костюми та машини-платформи у вигляді тварин або якихось пекельних монстрів. Нехай зітхають: дорога в Горошову лише одна, і веде вона через село Устя.

Село Устя

Там теж довгі роки горювали-зітхали, проводжаючи каравани автівок гостей свята, а останніми роками вирішили й самі зробити маланку не згірш за Горошову. І вдалося! Гігантські корови і бики, "фашисти", що вискакують на антикварних мотоциклах на гостей свята десь з кущів — все це є тепер і в Усті.

Горошова

Як і обов’язкова фольклорна, усталена віками складова: з народними піснями, з розкішними вишиванками та кожухами, які дбайливо передаються з покоління в покоління. Адже лише тут, на Борщівщині, можна побачити унікальні чорновишиті сорочки (технологія такого вишивання втрачена ще 50 років тому).

Горошова

Саме в такій багато розшитій сорочці буде красуватися й сама Маланка. Традиційно ця роль дістається симпатичному хлопцю, якого старенькі жительки села одягають для свята під спів спеціальних пісень. Одягання триває не менше двох годин. Селом може ходити не одна, а кілька маланок: Горошова велика — понад 700 дворів... В почті маланки – два козака та обов’язкові троїсті музики.

Горошова

Святкування гремить всю ніч. На головному майдані встановлена сцена, де відбувається концертна програма. Побачити парад костюмів та виступи народних колективів приїздять сотні гостей.

Столиця гуцульської переберії

Вже дорогою до Вашківців Вижницького району стає зрозумілим, що до "переберій" в краї підходять з небаченим запалом. З раннього ранку "баби" в яскравих хустках обмітають пороги хат, широкоплечі "ангели" зупиняють порухом рук автівки, і їх крильця зі старих штор привітно коливаються в такт.

Вашківці

Музики з виблискуючими на сонці трубами почтом ходять за "чортами" та "ведмедями", а генерали в масках Франкенштейна з криками ганяються за знайомими та незнайомими.

Чим ближче до Вашківець, тим повільнішим стає рух транспорту: молодь в карнавальних костюмах влаштовує робін-гудівські "облави", зупиняючи машини і "штрафуючи" водіїв за тверезість.

Вашківці

Переберія сягає своїми коріннями ще язичницьких часів, коли люди вшановували завмирання зимової природи перед весняним відродженням. Римська великомучениця Меланія, яку православні вшановують саме 13 січня, мало має спільного з трактуванням її образа гуцулами.

Хоча в античні часи на Календи теж влаштовувались схожі процесії перебраних у масках Діоніса, бога виноробства. Коли на наші землі прийшло християнство, язичницькі ритуали припасували під нові свята.

Вашковецькій Маланці свого часу допомогла... австрійська аристократія. Колишній власник містечка граф Петріно був великим шанувальником старовини. Саме з його легкої руки Вашківці на Василя перетворювалися на карнавальний вир, і кожен чоловік (жінки до переберії не допускаються) намагався виготовити костюм, який би вразив графа.

Петріно виставляв кожній команді перебраних бочку пива, а володаря найкращої маски відмічав так, що той грівся в проміннях слави аж до наступного року. Як не намагалася радянська влада викорінити прадавній дух карнавалу, які б міліцейські облави не влаштовувала, свято вижило. Тільки дуже, дуже сильно опошлилося. На жаль.

Костюми як правило виготовляють самі маланкарі, причому в таємниці, щоб сусідній кут не підгледів. Вивернуть кожуха — ось і ведмежий тулуб, відріжуть від старого кожуха рукави, прив'яжуть до "тулуба" соломою — от і лапи. На голову вдягали випотрошену телячу голову, на тіло міцно затягували ланцюг: в ніч з Маланки на Василя "ведмедям" доводилося боротися поміж собою. Шкода, що зараз частенько замість традиційних масок молодь обирає магазинних кінг-конгів та шреків.

Ходити Вашківцями маланкарі починали опівночі 13 січня, а закінчувалося дійство наступного дня купанням в мілкій, не дивлячись на назву, річечці Глибочок. Не скупатися перебраним не можна. За народними переказами, після дводенного "відриву" може вирости хвіст, та й батюшка до церкви не пустить. Так що всі гріхи — у воду. Кажуть, після тих купелей ще ніхто не захворів.

Де живуть солом’яні ведмеді

Зовсім іншою, найбільш автентичною є маланка в селищі Красноїльськ неподалік румунського кордону. Як і українська маланка у Вашківцях, маланка румунська в Красноїльську — справа переважно чоловіча. Головні її персонажі — короновані "царі і цариці" ("regii si reginele") в румунських народних костюмах, "дід" і "баба" ("baba si mosneagul"), які ховають обличчя за масками, "ведмедь" ("ursul"), "циган", "лікар" та сама Маланка.

Красноїльськ

Хто в кого переодягається на наступну Маланку, вирішується на зібраннях в день св. Миколая (19 грудня). Лише в Красноїльську на переберії зустрічаються такі крилаті "ведмеді", вбрані в шати з соломи та з розшитою намистинками національною шапкою ("cusma", однокорінне з українським словом "кучма") на голові. Розмах їхніх крил-"лап" — до п’яти метрів!

Красноїльськ

Хоча в 2012 році був помічений ведмідь з крилами до 8 метрів завдовжки. Ведмежого в результаті мало, скоріше перебрані схожі на солом’яних метеликів. "Ведмедя" на ланцюзі веде "циган". На відміну від сполітизованої вашківецької маланки, у Красноїльську в політиків не перебираються.

Красноїльськ

Сотні маланкуючих співають румунську пісню про ведмедя, цигани раз по разу ударяють об землю булавами (в деякі встромлені ножі – так виглядає більш погрозливо) – і ведмеді починають боротися між собою, качаючись по вулиці.

Красноїльськ

Ввечері 14 січня маланкарі збираються у "калфи", де до ранку пригощаються й танцюють. Схожі Маланки ходять і іншими селами Сторожинецького району: Чудеї, Буденці, Великому Кучурові.

Красноїльськ

Маланка з калаталами

Зовсім по іншому святкує маланку село Бабин на Кельменеччині: тут маланкарі носять... фату, і на поясі в кожного висять калатала вагою в 20-30 кг. З цим масивним грузом чоловіки бігають селом, здіймаючи неймовірний галас.

Побачити все різноманіття буковинських маланок можна на параді маланок у Чернівцях (цього року він проходив 15 січня) та обласному фестивалі "Від Різдва до Йордану", який відбудеться 22 січня в чернівецькому музеї народної архітектури та побуту (вул. Московської Олімпіади, біля кінцевої зупинки тролейбусу № 4).

На минулорічному параді маланок перше місце зайняла маланка з красноїльська. Цього року вона знов перемогла – але вже на районному святі 15 січня в Сторожинці. Тож, поки найголовніший конкурент був відсутній, на параді маланок-2012 виграли Вашківці – з їх пошлуватою "Банькою", яка їздила під російський блатняк, та піратською "Чорною перлиною".

Маланка-2012

Хоча найбільш неймовірні і масштабні платформи були у маланок з приміських сіл Чагор і Коровія: боїнги, гвинтокрили, "Титанік", "Аврора", платформа з гастарбайтерами та гномами, мадагаскарський зоопарк...

Чагор і Коровія

Друге місце посіла дуже цікава маланка "А калина не верба" з райцентру Чернівеччини Кіцмань.

Група мілітаристів-метросексуалів у австрійських шоломах та одностроях, з розкішними костюмами волхвів трималася гордо і дещо апатично, але виглядала ну так незвично, що не відмітити її було неможливо.

Кіцмань

А третіми стали учасники гурту "Маланка" з села Сербичани, продемонструвавши гумористичну вправність.

Загалом у фестивалі взяли участь 25 маланок з Тернопільщини, Франківщини та буковини. Масштабно!

Повні фоторепортажі зі святкування, можна подивитися тут: http://kamienczanka.livejournal.com/217527.html, http://kamienczanka.livejournal.com/217617.html, http://kamienczanka.livejournal.com/218820.html, http://kamienczanka.livejournal.com/218424.html