Родина. Майдан. Перемир’я

39
22 квітня 2014

"Ми уклали пакт про ненапад", - каже киянин Микола Кроворот.

На прохання УП він прийшов на спільну розмову у присутності журналіста та відомого бізнесмена Андрія Федоріва. З кінця минулого місяця вони опинились по різні боки барикад і лише нещодавно змогли почати співпрацювати разом.

"Військові дії" в інформаційному полі, в яке вони виявились втягнутими, розпочались через благодійну ініціативу "Родина. Майдан", що виникла одразу після розстрілу на Інститутській.

Андрій разом з однодумцями Катериною Ботановою з Фундації ЦСМ, Анною Гулевською-Черниш (директор Українського Форуму благодійників) та ще більше як 10 іншими організаціями взялись допомагати сім’ям загиблих і поранених на Майдані, утворивши ініціативу, яка згодом отримала назву "Родина. Майдан".

Після телемарафону на 5 каналі, волонтери зібрали понад 50 мільйонів гривень на допомогу сім’ям померлих на рахунок благодійного Фонду Громади "Приірпіння". Ділити їх одразу не планували – списки "Небесної сотні" ще й досі змінюються.

Відтак учасники ініціативи вирішили, що оперативні витрати сім’ям померлих візьмуть на себе фонди Ахметова та Черновецького, а кошти благодійного фонду "Приірпіння", на який надійшли 50 мільйонів, розподілять після того, як будуть точні списки, а також оцінені потреби кожної сім’ї.

Те, що розпочалось кілька тижнів тому, учасники конфлікту називають чи то прикрим непорозумінням, чи браком комунікації.

Не зрозумівши, чому "Приірпіння" не виплатило матеріальну допомогу сім’ям і запідозривши щось недобре, Микола Криворот з однодумцями подали заяву в УБОЗ з проханням перевірити стан рахунків.

Волонтери у свою чергу записали відеозвернення до прем’єра з проханням захистити їх від тиску. У ЗМІ зчинився чималий скандал, через який кілька великих донорів тимчасово відмовились перераховувати кошти на допомогу майданівцям.

"За ці кілька тижнів було підірване довір’я багатьох компаній, іноземних фондів, які хотіли давати гроші понад ті 50 мільйонів, які ми зібрали", - каже Андрій Федорів.

Тепер Микола Криворот на диктофон зауважує: "Для себе я виявив найголовніше, що ці люди (з "Родини. Майдан" - авт..) не хочуть вкрасти гроші".

"У нас було різне бачення, як швидше роздати ці гроші. У всьому іншому ми сходимось. Це чудовий напрям, чудова ініціатива всієї України і всіх людей", - каже він.

Але заяву з УБОЗу обіцяє забрати лише після того, коли фонд громади "Приірпіння" почне виплачувати кошти, а зараз же планує всіляко допомагати зі збором документів про померлих – разом з друзями Криворот надав "Приірпінню" 70 пакетів документів, які надсилали родичі загиблих.

За інформацією голови фонду Анастасії Попсуй, станом на вечір п’ятниці, вже перераховано кошти на благодійну допомогу трьом родинам на загальну суму 115 980 грн.

Справа з документами просувається повільно (за це Криворот не жаліє критичних зауважень). За словами Анастасії Попсуй, проаналізовано документи 19 родин.

"Оскільки благодійна допомога розподілятиметься порівну між членами родини, то пакет документів на перерахування благодійної допомоги збирається окремо на кожного члена родини, що займає час з їхньої підготовки з боку родини", - коментує Анастасія.

КРИЗА КОМУНІКАЦІЇ

"Ми вирішили перевірити, аби ніхто не заробляв на людському горі", - починає розповідь історії конфлікту з "Родина. Майдан" Микола Криворот.

Від знайомих, у яких загинули рідні на Майдані, він дізнався, що кошти від фонду громади "Приірпіння" їм не надійшли, тож чоловік вирішив з’ясувати причини.

Далі був ланцюг подій, які насторожили Миколу. Під час інтерв’ю на "Громадському" на запитання ведучого керівник фонду не могла назвати номер гарячої лінії, і не називала чітких цифр по кількості загиблих.

Потім Микола натрапив на сюжет на телеканалі, де один з благодійників поскаржився, що у фонді не дали списку конкретної сім’ї, якій можна перерахувати кошти, а дали загальний рахунок.

Кілька дзвінків сім’ям загиблих, які казали, що грошей не отримали, - і Микола Криворот з Аллою Ландар вирішили з’ясувати, чому ж так і подали заяву в УБОЗ.

"Для нас було незрозуміло, звідки взявся цей фонд, тому ми вирішили написати заяву в міліцію, щоб слідчий, який відкриє справу по факту, взяв під контроль рахунок. Так і зробили. Слідчий сказав, що краще перегледіти, ніж недогледіти", - коментує Криворот.

Андрію Федоріву дивно чути, що Микола не зміг знайти інформації про ініціативу і її технічного партнера – фонд "Приіпріння". Більше того, не з’ясував це спершу з ним і його колегами, а прийшов на заплановану зустріч учасників "Родини Майдан" з купою сотників і телекамер.

Цю зустріч у дворі його офісу, обоє чоловіків часто пригадують у розмові.

Андрій – як ілюстрацію повного небажання опонентів розібратися в ситуації і створити негативну картинку в телевізорі.

Микола – як сплеск емоцій, які тоді зашкалювали у всіх, і нестримне бажання допомогти сім’ям.

За словами Миколи, телевізійників на цю зустріч кликав не він, а сотники, які почали переживати за гроші благодійників.

Андрій Федорів. Голова Правління "Центру допомоги постраждалим Майдану "Родина Майдан", засновник міжнародної маркетингової компанії fedoriv.com та Фундації Дарини Жолдак

 

АНДРІЙ ТА МИКОЛА. ГОВОРИТИ, АБИ ПОЧУТИ

Андрій Федорів: В усьому цьому дуже важливо взяти емоції під контроль і працювати – це стосується як благодійних проектів, так і комерційних.

Я не можу сказати, чому не був названий номер гарячої лінії, можливо, це стрес, але так – це була помилка.

Я можу публічно вибачитись за можливо недостатню швидкість реагування чи недостатньо агресивну комунікацію, яку ми недооцінили, бо займались іншими пріоритетами. І це була наша помилка, я прошу вибачення від імені всього правління.

Микола Криворот. Ми прийняли колегіальне рішення, що заяву із УБОЗу забираємо, як тільки почнуться виплати, зразу ж на наступний день ми це зробимо.

Анастасію Попсуй (керівника фонду "Приірпіння"-авт.) ніхто не викликає, ніякого тиску зі сторони міліції немає. Ми заявили, що наше завдання було контролювати рахунок.

Я з вас тут найстарший, мені 46 років. Я вам чесно кажу, з віком стаю сентиментальний, частіше плачу, від тих подій які зазнала наша країна. Дивитися на людей які ідуть, а їх вбивають, а вони ідуть і ідуть на смерть... це жахливо. Тому, мабуть, емоції інколи беруть верх.

Якби гроші почали видавати через три тижні – це би був курс 11 грн., зараз – це 12.5, тобто ми говоримо про різницю у велику суму грошей для сімей.

Я розумію, що люди організували супер прекрасну справу, але деякі, хто взяв на себе певні функції не були до цього готові професійно.

Мені Борис (Борис Даневич, партнер фірми Марченко Даневич - авт.) сказав, що їм деякі компанії не дали грошей. Я готовий поїхати в будь-яку компанію і вибачитись за все, що говорив про фонд "Родина. Майдану", якщо питання тільки в цьому.

Андрій Федорів. Я щиро хочу вірити, що вами керує щире бажання допомогти цим сім’ям. Ще у лютому люди допомагали, хто чим міг, чому ви не приєднались?

Микола Криворот. А де є інформація про "Родину. Майдан"? Є Анастасія Попсуй і Євромайдан СОС.

Андрій Федорів. Чомусь інші побачили, а ви не хотіли побачити. Якщо не так працює гаряча лінія, то ви могли прийти і сказати, що можете взяти на себе те і те, разом ми зможемо більше, але цього жодного разу не прозвучало.

Микола Криворот: Коли ми були у сотника Майдану, ти почув мої слова: що ми можемо зробити і допомогти, у нас люди зібрали документи і відправили в "Приірпіння".

Андрій Федорів: І "Приірпіння" викинуло ці документи? Сказало: "Велике спасибі".

Микола Криворот, Голова ГО "Київський комітет порятунку бізнесу"  

Микола Криворот: Ми коли провели межу (порозумілись і вирішили працювати разом – авт..) я запитав, чим можемо допомогти.   

Андрій Федорів: Я дуже радий, що ми провели цю межу, але дуже сумую, чому ми не провели її в перші ж дні конфлікту в мене в офісі. Ми вас туди запросили, аби домовитись, конструктивно взаємодіяти.

Якби тоді на робочій зустрічі за участю сотників, ви сказали, що у вас є можливість продзвонити сім’ї і зібрати документи, всі б радо запропонували вам приєднуватись і працювати разом.

Зараз витрачено море непотрібних емоцій, непотрібних сил і нервів і важливо, що десь є людина, яка розчарувалась. У нас зараз є ситуація розірваного суспільства.

Капітал, за який ми повинні боротись – це капітал взаємної довіри, взаємної. Тому, що на цьому будується країна.

Я ще раз підтверджую готовність працювати конструктивно, але коли питання починається із бійки…

Микола Криворот: Як я мав реагувати?

Андрій Федорів: Прийти на робочу зустріч Правління і сказати, що ви до нас маєте питання. Я три години намагався пояснити, але мене ніхто не слухав. Всі приїхали заведені. Є ціль доказати вину і є ціль надати допомогу. Мені здається, що перші тижні була мета - доказати вину.

Микола Криворот: У нас було бажання розібратись, що це (за фонд і ініціатива - авт).

Андрій Федорів: Це не виглядало як бажання розібратись. Соррі. За перший місяць роботи ініціативи я брав участь у такій кількості різних зустрічей, фондів, на яких ми розбирали конкретні кейси.

Я розумію, що відбувається в конкретній сім’ї, я особисто знаю психологів, які з ними працюють.

Коли мені говорять, що ви нікуди не дзвонили і не дають можливості навіть відповісти, то це не виглядає так, що хтось хоче розібратись.

Нам потрібно йти працювати і треба визнати, що завжди мир і конструктивна робота кращі, ніж будь-яке емоційне напруження.

В українців доля емоцій часто перемагає над здоровою логікою. Я уявив німецьку сім’ю. У ній трапляється горе, а на столі лежать гроші. Якщо - я тато німецької сім’ї, то я би частину грошей витратив зараз же, а частину би відклав на те, щоб дальше вирішувати певні завдання.

Це та функція холодної голови, яку ми змушені були на себе взяти. Будь-яке рішення, яке ми б прийняли, було б неправильне, бо завжди знайдеться хтось, хто скаже, що треба робити інакше.

Микола Криворот: На вашій зустрічі повинні були бути страхові компанії, які мали запропонувати конкретну програму

Андрій Федорів: Були. Були представники страхового бізнесу, які прораховували конкретні програми…

Микола Криворот: …повинен бути юрист, який мав дати чітку відповідь…

Андрій Федорів: Ernst & Young підходить? Вони дали всі звіти по рахунку і вони вичитували всі протоколи зібрань для того, щоб всі рішення, які були прийняти Експертною радою чи Правлінням, відповідали юридичним нормам.

Микола Криворот: Є 100% грошей, які ви зібрали. Ви можете запропонувати програми і прийняти рішення може не Експертна рада ні Анастасія Попсуй, ні Правління фонду "Приірпіння", а ці 100% сімей. Якщо ці гроші збирались для цих сімей, є гроші під що їх збирали, не можу ж я завтра побудувати храм. Храм – це погана справа?

Андрій Федорів: Давайте говорити конструктивно. Рішення прийняте (про розподіл грошей у пропорції 20% на довгострокову допомогу дітям, 20% - на допомогу пораненим і 60% будуть розподілені між сім’ями померлих і зниклих безвісті).

Зараз у нас є два шляхи. Шлях номер 1 – допомогти реалізувати це рішення про розподіл 50 мільйонів, яке уже прийняти як мінімум Експертною радою і Радою сотників. До двох цих органів я не можу відноситись зневажливо.

Є другий шлях - до нескінченності протистояти цьому говорячи, що повинна бути інша пропорція 60х30х10 чи ще щось. Я пропоную сконцентрувати зусилля на тому, щоб закінчити з цією програмою максимум до 1 червня максимум, які будуть допомагати цим і іншим сім’ям.

НАВЧАННЯ НА ХОДУ

Ця історія не дуже дивує Анну Гулевську-Черниш з Українського Форуму благодійників. Серед українців популярна модель "зібрали кошти-роздали". Та й досвіду аналогічних довгострокових проектів не так багато: після повені на Закарпатті допомагала постраждалим держава.

Потім довгострокових програм допомоги за винятком кількох фондів не було.

"Якщо зараз у сім’ї, де чоловік був годувальником, залишилась безробітна дружина з двома маленькими дітьми, завдання суспільства не у тому, аби дати їй грошей, а надати можливість заробляти гроші в майбутньому – через 5-7 років. Можливо, для цього їй потрібно допомогти отримати додаткову освіту, чи знайти роботу чи закупити спеціальне обладнання. Для цього потрібна робота соціального працівника і психолога, яка мають допомогти спершу пережити горе, а потім почати налагоджувати подальше життя", - каже Анна.

"Наявність певної суми грошей, але відсутність зовнішньої підтримки не гарантує, що за кілька років її доля складеться добре. І саме це ми враховували, коли створювали "Родину. Майдан". Але його реалізація займає час, його не можна зробити за 2-3 тижні. А надто, якщо цей досвід здобувається на ходу", - каже Анна Гулевська-Черниш.

По суті основна вимога критиків волонтерів полягала у тому, що треба швидко роздати зібрані гроші, аби їх не зачепила інфляція і неспокій в країні.

"Зараз питання звузилось і схлопнулось до того, коли ж ми витратимо ті 50 млн., так, що в деякі моменти нагадувало Остапа Ібрагімовича: "Коли ж ми будемо ділити наші гроші?" - каже Андрій Федорів.

"Для мене і для багатьох членів Правління "Родини.Майдан" вся та ситуація зі складнощами, які у нас виникали останнім часом – це такий тест громадянського суспільства на виживання", - додає Андрій.

"Тому, що ініціатива брати на себе відповідальність, хоч у тебе немає на це юридичних підстав чи мандату від держави, а просто тому, що це потрібно зробити просто зараз – це дуже важливий момент. Як і готовність взаємодіяти із будь-якими формами організації", - каже він.

Ця історія була б неможлива за умови більшої довіри між волонтерами та їх критиками. Вся самоорганізація і взаємодопомога на Майдані базувалась на довірі - гроші на ліки не довірялись би майже незнайомим людям, кияни не пускали б у свої домівки абсолютно незнайомих людей.

Уявіть, якби у ці хвилини всі всіх підозрювали і влаштовували міжусобні війни – тоді зовнішнього ворога не треба було для нищення Майдану.

Зараз Микола Криворот з однодумцями декларує готовність допомагати волонтерам з "Родини. Майдан". Хоча у нього і досі є чимало аргументів для критики, він зауважує, що разом з колегами продовжує готувати і передавати документи у фонд: "Головне у всій цій історії – має бути зроблена справа".

Волонтери ж сподіваються, що перемир’я переросте у повноцінний мир. Адже по суті мета у всіх однакова – допомогти.

powered by lun.ua