Пасха, паска чи куліч: рецепти і правила випікання

11342
3 квітня 2018

Цей текст – з тих, які щороку гугляться о цій порі.

Тільки за півтора роки, з часів запуску нового дизайну сайту "Українська правда. Життя" версію 2010 року прочитали понад 34 тисячі користувачів інтернету.

Оскільки на цю тему навряд чи можна написати щось повніше, то публікуємо текст ще раз.

ПАСХА, ПАСКА ЧИ КУЛІЧ?

Сьогодні можна почути, що всі ці три слова вживаються на позначення одного й того самого – Великоднього хліба. Однак між цими поняттями є й певна, хоча і несуттєва, різниця.

Так, пасха – це великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру та спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами "ХВ", що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.

А от паска і куліч – це пасхальний хліб, що робиться з борошна з додаванням інших інгредієнтів.

Відрізняються вони, власне, лише стилем оформлення. Паску вправні господині прикрашують різними символами, візерунками тощо. А от куліч просто приливають білою глазур'ю, яку зазвичай роблять зі збитого із цукром білка, та присипають цукром.

І паска, і куліч – це пасхальний хліб, що робиться з борошна з додаванням інших інгредієнтів.
Відрізняються вони лише стилем оформлення. Фото belchonock/Depositphotos

З ВЕЧОРА ДО ВЕЧОРА

"Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. Яйця завчасно вбивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай, ставили на лежанки", – ділиться спогадами 60-річна мешканка села Шевченкове на Одещині Віра Шаргородська.

"Якщо ті були надто гарячі, то підставляли брусочки, аби опара не підварилась. А вже вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто.

Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім вже з готового тіста виробляли паски у циліндричних формах, знову лишали їх ще на 2-3 години доростати. В той же час розтоплювали піч і ставили пекти паску приблизно на 40-50 хвилин", – додає господиня з Одещини.

А от 61-річна киянка Ганна Бут, народна майстриня з виготовлення декоративного печива, зауважила: "Приступаючи до випікання пасок, хазяйка повинна бути в чистому одязі, з чистими думками.

За давнім звичаєм, приготувавши всі інгредієнти, вона має запалити свічку (бажано три, але можна й одну), та помолитися своїми словами, аби Бог поміг спекти паски високі та смачні".

Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Фото VadimVasenin/Depositphotos

ПАСКИ БІЛІ, ЖОВТІ ТА... ЧОРНІ

"Від хліба паски відрізнялись висотою. Чим вища була паска, тим краще, – розповідає історик і етнограф Леонід Шилов, господар українського етнографічного музею "Хутір Савки".

Здавна випікали паски трьох видів: білу, жовту і чорну. Білі були присвячені тим душам, які вже відійшли в інший світ. У них майже не додавали яєць.

А от у жовті, присвячені сонцю, вбивали багато яєць, тому вони й були жовтого кольору.

Чорні ж паски були для самих себе. Адже живі люди ходять по чорній землі, тому і паски для себе робили із житнього борошна, аби теж були чорні. Готові паски завжди ставили в східному кутку будинку, що символізувало приношення певної жертви".

Перед тим, як ставили пекти паску, піч повністю чистили. Потім, коли її вже розтоплювали, спершу перевіряли, чи не надто вона розпечена, аби ставити пекти паску.

Для цього було кілька способів. Віра Шаргородська розповіла, що вони в піч спершу клали газету. Якщо вона пригорала, то ще трохи чекали.

Пасха – це не хлібний виріб, а великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру та
спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами "ХВ". Фото zn.ua

А от Леонід Шилов каже, що в давнину, коли і газет не було, кидали борошно. Якщо воно набувало коричневого відтінку – паску ще не ставили, чекали, поки кинуте до печі борошно не ставало яскраво-золотистим.

"Після того, як виймали готову паску, в піч засовували руки і казали: "Дай Боже рукам таку ж силу і таку ж міць, як тим пасочкам". А потім намагались підняти до печі ноги, і також примовляли: "І ноги зроби такі красиві і здорові, як ці паски". Вважалося, якщо так зробити, то Бог пошле здоров'я на цілий рік", – каже господар музею.

ВИПІКАННЯ ПАСОК СЬОГОДНІ

"Сьогодні випікання паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити тісто, розвівши в магазинних дріжджах, і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски і ставити їх до печі", – розповідає Віра Шаргородська.

У них, на Одещині, паски печуть переважно в четвер.

Однак буває часто, що свекруха допомагає пекти паски невістці чи мама – доньці, і тоді вони діляться між собою, що в одної з них пектимуть в середу, а в іншої – в четвер.

А от 37-річна мешканка села Біла Совиця на Закарапатті Анна Лях каже, що в них паски прийнято пекти в ніч з п'ятниці на суботу. Коли стемніє, вони замішують дріжджове тісто, яке залишають на кілька годин рости. Ближче до півночі починають ліпити різні прикраси для паски.

Переважно це якась пташка в центрі та троянди або листочки довкола. Збоку обов'язково у вигляді колосків виліплюють літери "ХВ", що означають пасхальне привітання "Христос Воскрес". І тоді вже ставлять пекти паску, аби вона була готова, поки зійде сонце.

"Поки замішане для паски тісто росте, його накривають рушником, і зверху у вигляді хреста ставлять свячену напередодні в неділю вербу. А перед тим, як покласти паску пекти, у форму складуть навхрест два колоски освяченої на останню Трійцю пшениці. Існує також переконання, що якщо до оселі, коли господиня вийматиме з печі паску, зайде хтось чужий – то поганий знак", – ділиться секретами вдалої паски Анна Лях.

ПРАВОСЛАВНИЙ ПОГЛЯД

Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Однак настоятель Іоанно-Богословського храму на Одещині отець Василь розповідає, що традицію освячувати хліб під час великодньої Літургії започаткували ще апостоли.

На знак незримої присутності серед них Спасителя вони залишали за столом під час трапези вільне місце і клали перед ним хліб (грецькою – "артос").

Куліч, або ж паска – це і є домашній еквівалент артоса, що досі залишається одним із найдавніших символів Воскресіння Христового.

РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКИХ ПАСОК

Вдалих всім пасок та щасливого Великодня!

Марія Биба, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua

Головне на сайті