Усі розділи
Підтримати УП

Не тисніть на дітей. Навчатись треба не швидко, а вчасно – і ось чому

— 14 грудня 2018, 13:42

"Донька моєї подруги Мері, Емілі, нещодавно пішла у дитсадок.

Там вони граються з кроликами та роблять поробки з макаронів. Емілі взагалі не цікаво вчитись читати.

Фото: Kobyakov/Depositphotos

Їй подобається співати, танцювати. Вона годинами може гратись зі своїми Барбі.

Старша сестра Емілі, Френсіс, в її віці вже вміла читати. І ця різниця між сестрами хвилює матір. Бабусі та дідусі теж вважають це проблемою. Вони натякають, що Мері варто більше читати з молодшою донькою.

Коли вона розповіла про свої занепокоєння іншій мамі, та відповіла, що теж хвилюється за двох своїх доньок: можливо, вона замало читає молодшій? Чи не будуть молодші діти відставати в навчанні?".

Це уривок з книги Вільяма Стіксруда та Неда Джонсона "The Self-Driven Child: The Science and Sence of Giving Your Child More Control of Their Lives" (Вмотивована дитина: наука навчити дитину контролювати власне життя).

Його наводить Edutoria.

Автори книги стверджують, що цей сценарій дуже засмучує їх, адже це все лише про змагання, страх та тиск.

Такі занепокоєння не мають нічого спільного з наукою та реальністю.

Дітей порівнюють між собою ще до того, як вони пішли до школи.

Академічні тести впроваджують все раніше і хибно вважають, що раніше означає краще.

Те, що в минулому для певного року навчання розцінювали як високий рівень підготовки, тепер вважається "нормою".

Фото: .shock/Depositphotos

Дітей, яким важко наздогнати програму або тих, хто просто не готовий до неї, вважають відсталими, стверджують вони.

І акцентують, що школа змінилась, але діти – ні. Тому вчити дітей слід тоді, коли вони готові.

  • 5-річна дитина сьогодення нічим не відрізняється від своїх однолітків з 1925 року, коли почали вимірювати здібності дитини.

Дитина 21 століття може малювати квадрат в той самий вік, що і дитина 1925 року (в 4 з половиною) або трикутник (5 з половиною), або запам’ятати, скільки монеток він порахував (до 20 в шість років).

Проблема в тому, що в 1920-70 роках діти могли вільно гратися та закладали основу для таких ключових навичок як самоконтроль.

Сучасних дошкільнят змушують вчитись читати та писати.

Завдяки розвитку мозку, з роками нам легше вчитись (за виключенням іноземних мов).

Коли є всі необхідні інструменти – це полегшує працю.

Автори спостерігають, як дітям важко впоратись з олівцем через форсування учнівської підготовки.

Фото: elly_l/Depositphotos

"Тримати олівець – не така вже й проста задача, – кажуть вони. – Дрібна моторика має бути добре розвинена аби дитина легко могла втримати олівець між кінчиками перших двох пальців та великим пальцем, зафіксувати його та рухати як горизонтально, так і вертикально.

Якщо в класі дошкільної підготовки учнів вчать писати занадто рано, 17 з 20 потребують допомоги ерготерапевта (фахівець, що допомагає розвинути необхідні навички – УП)".

Тільки подумайте, обурюються автори, 85% дітей потребують допомоги фахівця.

Батьки витрачають додаткові кошти, всі в стресі, тільки тому що який дорослий подумав: "Агов, хіба не круто навчити чотирирічну дитину писати?"

Автори бачать таку тенденцію впродовж усіх шкільних років: у 8-му класі дітям викладають наукові дисципліни, які раніше розпочинали лише в 9-му.

А 10-класники читають літературу, яку раніше рекомендували студентам коледжу.

"Ми хочемо прискорити розвиток наших дітей. Але наше власне розуміння розвитку регресувало", – додають вони.

Головний меседж: раніше не означає краще.

Коли "більше" перетворюється на "забагато" – це шкодить.

Можливо, вас зацікавить:

Реклама:

Головне сьогодні