Що мають знати батьки, щоб захистити дитину від сексуальних домагань. Пояснює психолог

5148
17 липня 2019

11 липня Верховна рада України ухвалила закон номер 6449, який має на меті посилити покарання для тих, хто вчинив злочини щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості. 

Цей закон ще суттєво недопрацьований, але безперечно це один із приводів поговорити на тему домагань і насилля.

 Фото: luislouro/Depositphotos

"Українська правда. Життя" звернулася до психолога-спеціаліста у сфері розслідувань злочинів проти дітей Анни Козлової і розпитала її, що на індивідуальному рівні може зробити родина, щоб захистити свою дитину. 

Дитина має бути проінформована щодо власного тіла та його кордонів

Цей процес має починатися від 2,5-3 років. 

"На перших етапах батьки мають розказати дитині про статеві органи та як вони називаються, розказати про те, що це інтимні частині тіла і до них не можуть торкатись інші, лише батьки (бажано якщо це дівчинка, то мама, у крайніх випадках тато) та лікарі (за необхідності), пояснює Анна Козлова. 

З трирічного віку треба привчати дитину до самостійної гігієни (щоб дитина підмивала статеві органи сама, а батьки лише контролювали цей процес). 

Перший етап є одним із найважливіших, адже саме він формує кордони власного тіла та безпеки". 

Проінформовані мають бути батьки 

Як зрозуміти, що ваша дитина зазнала сексуального насилля? 

Кожна ситуація індивідуальна, але за словами психолога, дуже важливо звертати увагу на такі прояви уваги з боку дорослих як погладжування інтимних місць дитини, маніпуляції з дитиною, купівля дитині подарунків (так би мовити за мовчання дитини), погрози тощо. 

"Головне, що має насторожити батьків це бажання особи постійно залишатись наодинці з дитиною. 

Батьки мають розуміти, що для того, щоб вчинити сексуальне насильство достатньо всього 10 хвилин, тому будьте обережні", застерігає психолог. 

 Фото: subphoto/Depositphotos

Також, певна поведінка може вказувати на те, що дитина страждає від сексуальних домагань: 

У дітей дошкільного віку: нічні кошмари, страхи, регресивна поведінка (поява дій або вчинків, характерних для більш молодшого віку), невластиві характеру сексуальні ігри з самим собою, однолітками або іграшками, невластиві віку знання про сексуальну поведінку, безпричинні нервово-психічні розлади.

У дітей молодшого шкільного віку: "безпідставне" зниження успішності навчання, виникнення замкнутості та прагнення до усамітнення, різка зміна рольової поведінки (бере на себе функції батька), раптове погіршення взаємин з однолітками, не властива віку, сексуально забарвлена поведінка, прагнення повністю закрити тіло одягом, навіть якщо в цьому нема потреби.

У дітей старшого шкільного віку, підлітків: депресія, втечі з дому, низька самооцінка, спроби самогубства, сексуалізована поведінка, вживання наркотиків або алкоголю, проституція або безладні статеві зв’язки, психосоматичні розлади.

Анна Козлова зауважує, що не обов’язково, що всі ці показники одночасно будуть проявлятись у дитини, але важливо розуміти, що вони можуть стати для батьків першими тривожними сигналами, і в такому випадку необхідно звернути для психолога. 

Звернувшись до психолога батьки або отримають доказову базу (підтвердження про факт насильства) або спростування, що дитина стала жертвою насилля. 

Важливо, при виборі психолога, щоб він спеціалізувався власне на таких дослідженнях та мав відповідний досвід. 

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua