Хто такі суфражистки та як вони боролися за права жінок. 12 історичних плакатів

3409
8 березня 2020

Протягом всієї історії були люди, які не хотіли, щоб жінки голосували. Вони мали працювати, платити податки, але голосування мало бути за чоловіками.

Жінки-суфражистки з середини XIX століття розпочали рух за це право. Вони організовували ненасильницькі акції - вуличні протести, писали звернення до парламенту, оголошували голодування.

Але були і радикально налаштовані групи, які влаштовували вибухи і невеликі диверсії.

І в 1918 році у Британії прийняли Закон про виборців, який дозволив голосувати жінкам від 30 років. А з 1928 на території Британської імперії жінки отримали можливість голосувати з 21 року на рівні з чоловіками.

У 2016 році в архівах Кембриджського університету знайшли колекцію плакатів початку XX століття, яка ілюструє, як відбувалася ця боротьба, пише BBC.

 Вона: "Настав час вибратися із цього місця. Де я можу знайти ключ?". Каторжники, божевільні та жінки не мають права голосу на парламентських виборах

"Вони створені для того, щоб висіти на стінах, щоб їх рвала негода або політичні опоненти, - розповідає Кріс Бегесс, співробітниця Кембриджської бібліотеки. - Тому те, що ці матеріали непошкоджені, дуже незвично".

У Кембриджському університеті було два коледжі тільки для жінок. І в обидвох були активні об'єднання суфражисток.

Але сам університет був "далекий" в цих питаннях. До кінця XIX століття жінкам дозволили вчитися в університеті, але наукового ступеня після закінчення їм не давали.

Спроба змінити це в 1897 році викликала опір.

Плакати намагалися привернути увагу і до проблем жінок робітничого класу.

 Право голосу робітницям

Деякі листівки звертали увагу на те, що у цих жінок не було права голосу навіть в питаннях, які їх безпосередньо стосуються. 

Що краще для жінки - вирішували чоловіки, і самі ж за це голосували.

Історик Люсі Ділеп вважає, що більшість жителів Великої Британії того часу були проти того, щоб дати жінкам право голосу.

 "У них є наглість, про яку я ніколи не просив"

В результаті кампанія вийшла далеко за рамки простого заклику до рівноправності.

Вона показувала, як право голосувати може змінити порядки в сім'ях, на роботі, на вулицях, - в сферах, що стосуються всіх жінок.

У 1909 році відбулася масштабна акція протесту. Сталося це після того, як міністр внутрішніх справ Великої Британії Герберт Гледстоун видав указ про примусове годування ув'язнених активісток, які оголосили голодування.

 Як закон "захищає вдову". Вдова: "Невже нічого не може змінити заповіт мого чоловіка?". Закон: "Ні, пані, чоловік може залишити гроші тому, хто йому довподоби, але ви повинні утримувати своїх дітей. Такі закони Англії."
 Як закон "захищає доньок". Англійські дівчатка (плачуть): "Медсестра сказала, що нам краще ужитися із меншим братом, бо коли ми станемо дорослими, у нас нічого не буде. Він все забере. Французькі дівчатка: "Який сором; брати і сестри рівні у нашій країні"

 Тортури жінок у тюрмах. Голосуй проти влади

А на картинці нижче зображений Джон Бал - збірний образ,який активно використовували як символ Великої Британії, і Англії зокрема.

Він намагається сам, без допомоги жінки, впоратися з дітьми і домашніми проблемами. 

Цим плакатом хотіли сказати, що якби жінки могли голосувати, це вирішило б проблеми дитячої смертності, поганої освіти і безробіття.

 "Вільна торгівля". "Митна реформа". "Безробіття, закон про бідних, реформа, невиплати, відокремлення церкви від держави".

"Безкоштовне харчування". "Дитяча смертність, медичний огляд шкіл". "Навчи мене!". "Чому вони не дозволяють жінкам їм допомогти"

Одним з найбільш популярних був плакат "Неповноцінна". Тут зображений успішний молодий чоловік, який легко рухється вперед завдяки можливості голосувати.

А поруч - жінка, яка попри хвилі намагається наздогнати чоловіка.

 "Голосує". "Неповноцінна"

Ще один відомий персонаж британської преси того часу - місіс Партингтон.

Це образ жінки, яка намагається в нерівному бою побороти приплив звичайною шваброю, на якій написано "антисуфражистське суспільство".

 "Жінки-суфражисти голосують за жінок" vs "Антисуфражистське суспільство" (на швабрі).

"Воно приходить з початком припливу. Я незабаром зупиню цей приплив!".

А цей плакат закликає підтримати політичні організації. Їхні назви іронічно зображені на дитячих хустинках.

 Місіс Джон Бул: "А тепер, ненажерливі хлопці, я більше не дам вам нічого, поки не допоможу собі". Казан "політична допомога". 

Деякі листівки закликали до "законослухняних" зборів.

Чи потрібні більш радикальні заходи - у жінок-суфражисток думки розділялися.

Деякі войовничо налаштовані активістки були готові розбивати вікна і підпалювати будинки.

Інші - теж порушували закон, але "творчо", без насильства. Наприклад, відмовлялися брати участь у переписі населення або платити податки, поки не отримають право голосу.

 Оголошення зустрічі жінок-суфражисток. Можуть приходити чоловіки та жінки. "Прийдіть і підпишіть петицію щодо голосування"

Зрештою, "войовничими" вважалися будь-які дії суфражисток, каже історик:

"Активістка могла просто стати на ящик посеред ринку - як робили багато жінок, - і це вже викликало хвилю люті. Її могли закидати гнилими овочами або поліція могла її навіть побити".

 У тарілці "голоси". Прислів'я: "Що підходить одному, має підходити й іншому"

Вас також може зацікавити:

Українці здебільшого вважають, що справа жінки – сім’я, а чоловіка – заробітки. Опитування

8 березня: як доречно привітати жінок у цей день

Якщо ви жінка, вас б'ють чи принижують – зайдіть на цей сайт

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua