Які університети України краще готують майбутніх лікарів: аналіз за результатами іспитів

13429
7 липня 2020

Вже скоро випускники українських шкіл та коледжів, які мріють стати лікарями, мають визначитися, у якому університеті вони хочуть навчатися. 

Цей вибір є не менш складним для майбутніх лікарів з інших країн, які приїжджають в Україну, щоб отримати медичну освіту. 

Попри всі несподівані випробування, з якими вони зіштовхнулися через початок пандемії COVID-19 та карантин, абітурієнти повинні прийняти рішення, якому університету довірити свою подальшу долю. 

Щоб абітурієнти мали більше інформації про якість навчання у медичних вишах, варто розібратися, які університети краще готують майбутніх лікарів.

Ми проаналізували, як складали іспити випускники 2019 року.

Коли і які іспити здають студенти-медики

Студенти медичних вишів здають два іспити

КРОК-1 перевіряє рівень знань з фундаментальних для медиків дисциплін – анатомії, фізіології, гістології, фармакології, патологічні анатомії, фізіології та інших. 

Іншими словами, тих предметів, без опанування яких неможливо зрозуміти природу будови тіла людини та перебіг процесів у ньому. 

КРОК-1 студенти складають наприкінці третього курсу навчання.

КРОК-2 – це набір питань з клінічних дисциплін, в яких майбутні лікарі намагаються підібрати найбільш коректний метод діагностики чи лікування патології, зазначеної в умові. 

Цей іспит здають в кінці шостого курсу.

Результати іспитів КРОК – не єдиний та не завжди показовий індикатор успішності студентів, проте він значною мірою відображає рівень їхньої підготовки. 

Українські студенти складають обидва КРОКи державною мовою, а іноземні – українською, англійською або російською, залежно від того, якою мовою вони навчаються. 

За даними Держстату, у 2019 році виші випустили майже 10 тисяч (9450) майбутніх лікарів. Здебільшого це були абітурієнти 2013 року. 

Щоб отримати диплом лікаря за спеціальністю "Медицина", студенти мали успішно скласти КРОК-1 у 2016 та КРОК-2 у 2019 роках. 

Винятком з цього правила могли бути студенти, які брали академвідпустку, мали академічну заборгованість і залишилися на повторний курс тощо.

Дві третини з них – громадяни України (майже 6,5 тисяч), а третина – студенти, які приїхали в нашу країну навчатися медицині з більше, ніж 30 країн світу. 

Лідером за кількістю підготовлених медиків був Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, а Харківський національний університет ім. Каразіна став справжньою "кузнею кадрів" для іноземних громадян. 

Студенти медичних вишів здають два іспити.
Для збільшення натисніть на графік

Для складання КРОК-1 у 2016 році студенти мали декілька спроб. Законодавством передбачена одна перездача іспиту в межах навчального року. 

А от КРОК-2 можна складати лише раз на рік. Студенти, які його не склали, не можуть отримати диплом і повинні очікувати рік, щоб перескласти іспит. 

Серед випускників 2019 року майже 90% студентів склали КРОК-1 з першої спроби. 

З другої спроби впоралися 3% студентів, а з третьої – 7% (графік нижче у наступному розділі). 

Враховуючи високий рівень корупції та нарікання на якість підготовки медиків, такий відсоток виглядає низьким. 

Здебільшого це пояснюється тим, що КРОК перевіряє засвоєння навчальних програм, а не якість підготовки в цілому. 

Саме тому в 2019 році додатково до кроків був запроваджений міжнародний іспит з основ медицини (IFOM), який давав би можливість оцінити якість підготовки порівняно зі студентами інших країн. 

На жаль, цей іспит у 2020 був виключений з графіку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів. 

Студенти, яких університетів, отримали найкращі результати

У Буковинському та Сумському університетах майже всі студенти (98-99%) складають КРОК-1 з першої спроби. 

А от у Луганському, Одеському та Харківському університеті ім. Каразіна, ТзОВ "Львівський медичний інститут", приватних вищих навчальних закладах "Міжнародна академія екології та медицини" та "Київський міжнародний університет" понад 15% студентів склали КРОК-1 з другої-третьої спроби. 

Цікаво, що всі студенти Донецького та Луганського університетів, яким не вдалося скласти іспит одразу (4% та 16%), змогли добре зробити "роботу над помилками" та впоратися з ним з другої спроби. 

Відсоток студентів, які склали КРОК-1 з першої, другої та третьої спроби. 
Для збільшення натисніть на графік

Студентам, які приїхали навчатися з інших країн, було дещо складніше скласти КРОК-1 з першої спроби. З іспитом впоралося 85% студентів-іноземців та 91% наших співвітчизників. 

У розрізі університетів успішність вітчизняних та іноземних студентів різна (графік нижче). 

Зокрема, у Тернопільському, Донецькому та Луганському університетах майже 100% іноземних студентів склали КРОК-1 з першого разу. 

Натомість вітчизняні студенти там виявилися менш успішними за цим показником.

Успішність вітчизняних та іноземних студентів у розрізі університетів.
Для збільшення натисніть на графік

Іспит КРОК-1, який у 2016 складали випускники-2019, містив 200 запитань з множинним вибором. 

Оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. 

Щоб скласти іспит у 2016 році, треба було набрати 178 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 234. 

З року в рік бали MLI можуть відрізнятися залежно від того, як всі студенти впоралися з питаннями. 

В середньому результати українців та іноземців є більш-менш однаковими – середній бал MLI в обох групах був 204. 

Проте якщо подивитися на кожен університет окремо, в деяких краще склали іспит українські студенти, а в деяких іноземні (графік нижче).

Українці краще склали КРОК-1 в Сумському університеті (209 – українці, 199 – іноземці), НМУ ім. Богомольця (204 – українці, 198 – іноземці), Львівському (207 – українці, 202 – іноземці) та Ужгородському (206 – українці, 202 – іноземці) університетах, Дніпровській медичній академії (205 – українці, 202 – іноземці). 

Іноземці в середньому краще склали КРОК-1 у Запорізькому (203 бали – українці, 214 –  іноземці), Івано-Франковському (203 бали – українці, 214 – іноземці) та Тернопільському (203 бали – українці, 210 – іноземці) університетах, приватному Київському медичному університеті (189 бали – українці, 196 – іноземці), Харківському медичному університеті (202 бали – українці, 208 – іноземці) та Харківському університеті імені Каразіна (193 бали – українці, 197 – іноземці).

Різниця між середніми оцінками українців та іноземців в інших університетах не є статистично значущою.

Результати українців та іноземців за спеціальністю "Медицина".
Для збільшення натисніть на графік

Трійку лідерів за результатами КРОК-1 серед вітчизняних студентів сформували Сумський державний університет, Буковинський державний медичний університет та Львівський національний медичний університет. 

В аутсайдерах залишилися приватні виші – "Міжнародна академія екології та медицини" та "Київський медичний університет", а також ТзОВ "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини". 

З КРОК-1 у іноземних громадян найкращими виявилися Запорізький, Івано-Франківський та Харківський медичні виші. 

Останні позиції у Міжнародної академії екології та медицини, Луганського державного медичного та Сумського державного університетів.

Іспит КРОК-2 у 2019 році містив 200 питань, у яких потрібно було вибрати одну правильну відповідь. 

Як і у КРОК-1, оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит, треба було набрати 175 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 241 бал. 

З першої спроби склали іспит 95% українців та 90% іноземців (графік нижче). 

У "Міжнародній академії екології та медицини", "Київському медичному університеті" та ТзОВ "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини"  найменший відсоток вітчизняних студентів, які склали іспит, а в "Міжнародній академії екології та медицини", Українській медичній стоматологічній академії, Луганському ДМУ –  найнижча частка іноземців, які подолали поріг. 

Водночас у цих університетах найнижчий середній бал за КРОК-2.  

З першої спроби КРОК-2 здають частіше.
Для збільшення натисніть на графік

Цей іспит, в середньому, українські студенти склали краще, ніж іноземні (201 бал проти 193 – графік нижче). 

Українські студенти в середньому медицину склали краще за іноземців. 
Для збільшення натисніть на графік

Отже, не всім студентам легко даються іспити КРОК. 

Чинниками різної успішності студентів можуть бути програми підготовки в університетах, кваліфікація викладачів, організація навчального процесу в аудиторії та біля ліжка хворого тощо. 

Для іноземних громадян до цих чинників може додаватися мовний бар’єр. 

Вплив чинників успіху різних університетів у підготовці студентів спробуємо дослідити в подальших публікаціях.

Тетяна Тищук, VoxUkraine

Вікторія Ковач, Київська школа економіки, Міністерство охорони здоров’я України

Стаття надана VoxUkraine

Титульна світлина CandyBoxImages/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Инициатива "150 баллов" 

150 балів: у кожному медвиші набирають контрактників з балами ЗНО, що не долають цей поріг 

На стоматологію, медицину та педіатрію зі 150 балами ЗНО з профільних предметів 

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua