Продукти не на смітник: як працює перший банк харчів в Україні

3464
8 грудня 2020

З пандемією чи без, супермаркети в Україні повні людей. Покупці охоче запасаються продуктами та стараються уникнути товарів, де скоро закінчиться термін придатності.

Щороку українці викидають 7 мільйонів тонн органічних відходів. Більшість з них – це їжа, яку все ще можна було споживати.

Замість того аби допомогти цими продуктами малозабезпеченим, товари опиняються на сміттєзвалищах.

"Україна займає 9 місце у світі з виробництва відходів, і згідно з цією статистикою, ми викидаємо набагато більше, ніж Німеччина та Франція, – каже Ростислав Косюра.

Це означає, що наша поведінка щодо продуктів харчування потребує змін".

Ростилав – молодий мігрант і підприємець, який побачив проблему та захотів її вирішити.

Хлопець народився в Україні, але переїхав, коли був дитиною, і більшу частину життя провів за кордоном.

"Я прожив 23 роки в Німеччині. Також я вчився і працював у Франції", – розповідає він.

Ростислав Косюра заснував перший в Україні банк їжі

Після більш ніж двох десятиліть, Ростислав вирішив повернутися до Львова, де бореться із завалом харчових відходів.

Рік тому, він заснував перший в Україні банк їжі. Організація носить назву "Тарілка".

Як працює продовольчий банк?

"Банк їжі – це організація, яка економить продукти, які все ще можна споживати, але вони вже не дуже підходять для продажу, – пояснює Ростислав.

Супермаркети, як правило, викидають таку продукцію, і ми рятуємо її, забираючи із крамниць і передаючи бідним людям".

За перші два тижні існування, організація врятувала більше, ніж одну тонну продуктів.

Їжу потім роздали малозабезпеченим людям, кількість яких швидко зростає внаслідок пандемії та кризи.

"Щодня ми рятуємо 2-5 ящиків їжі, тому кількість врятованої їжі встановити дуже важко", – розповідає Анна Дідик.

Вона – координаторка волонтерів, яких у "Тарілці" вже більше сорока.

Банк їжі – це організація, яка економить продукти, які все ще можна споживати

За словами Анни, організація зараз працює із трьома найбільшими супермаркетами Львова, а також кількома продуктовими компаніями. Вони передають непродані харчі "Тарілці", а та вже поширює їжу в соцслужби та громадські осередки в місті.

"У нас є список організацій, з якими ми працюємо, і вони вже самі розподіляють їжу між своїми людьми.

Наприклад, Спільнота багатодітних дітей, церква, центр для безхатьків та інші – ті, які потребують допомоги", – продовжує Анна.

Важливий крок – це саме партнерство із різними супермаркетами, продуктовими магазинами та виробниками – аби вони погодилися віддавати непродані харчі замість викидати їх.

"У перший місяць заснування "Тарілки" ми ходили від офісу до офісу і представляли цю ідею, пояснювали, що таке банк харчів і що я намагаюся створити", – каже Ростислав.

За його словами, більшість підприємств підтримало цю ініціативу.

"Вони думали, що немає рішення для скорочення харчових відходів, але насправді воно є", – додає він.

Наразі в Україні бракує інфраструктури для переробки та навіть сортування сміття.

Органіка опиняється в баках із іншими відходами, а потім – на сміттєзвалищах, більшість із яких є переповненими і застарілими.

В таких умовах, органічні відходи призводять до виділення метану, який легко займається та шкодить довкіллю.

Окрім цього, ніщо не зобов’язує бізнес не викидати продукти. Відповідно, віддати харчі у продовольчий банк чи відправити їх на смітник - це рішення вже за менеджерами супермаркетів та ресторанів.

Як поширити ініціативу на всю Україну

Під час карантину, "Тарілка" працювала в мобільному режимі – волонтери забирали продукти з магазинів та розвозили партнерам. Зараз планують змінити тип роботи та стати більш сталими.

Для цього організація хоче відкритий власний склад, де буде зберігати врятовану їжу. Львівська влада підтримала проект і дала їм приміщення за символічну оренду в кілька сотень гривень на рік. Зараз там триває ремонт.

Відновлене приміщення перетворять на крамницю, де і буде вся врятована їжа. Поки що ремонт оплачується за кошти донорів, але команда шукає інші джерела для сталого фінансування.

"Можливо, відвідувачам треба буде заплатити 5 гривень, але вони зможуть набрати стільки продуктів, скільки їм треба", – ділиться Ростислав. Такі внески зможуть оплатити оренду приміщення та інші витрати організації.

Супермаркети, як правило, викидають таку продукцію

Далі "Тарілка" планує працювати в інших містах України та рятувати продукти там. Зокрема, запустити цілий рух в інших регіонах, де бракує альтернатив викиданню харчів.

"Люди з інших міст вже горять бажанням відкрити нові осередки, тож продовжувачі справи є", – говорить Анна Дідик.

Організація планує працювати у всіх країні за схожим принципом – створювати мережі волонтерів та співпрацювати із місцевою владою та бізнесом.

"Дуже сподіваюсь, що розшириться і просвітницька діяльність, – продовжує Анна.

Можливо, саме ми станемо поштовхом до свідомішого поводження з їжею, і люди почнуть думати, купити їм ящик фруктів і викинути половину, чи оцінити свої можливості і тим самим допомогти довкіллю".

Як боротися із харчовими відходами

Продовольчі банки – це корисні проекти, але вони борються уже з наслідками проблеми, пояснює Ірина Миронова.

Вона – голова громадської організації Zero Waste Lviv, яка запобігає утворенню відходів. 

"З одного боку, банк їжі – дуже добра ініціатива, але слід розуміти, що першочергова мета – зменшення відходів у закладах торгівлі та громадського харчування", – додає вона.

За її словами, супермаркети не можуть виправдовувати марнування тим, що постачають продукти у банк їжі, а сам банк їжі повинен будувати свою бізнес-модель так аби не залежати від постійного притоку продуктів.

"Продовольчі банки мають бути готовим, що сфери гостинності та торгівлі будуть працювати над скороченням своїх ланцюжків марнування їжі", – додає вона.

На думку Ірини, дуже важливо пояснювати і бізнесу, і владі, і містянам про шкоду марнування харчів та про потребу економити і коригувати порційність та пакування.

Listen to "Food Bank" on Spreaker.

Ростислав погоджується: каже, що рятування харчів – це лише частина роботи "Тарілки".

"Нам потрібні нові технології та переосмислення того, як ми поводимося з харчами, коли їх можна викидати, і коли їх ще можна споживати, – говорить він.

І в нашій організації є окремий напрям, Green Company, який зосереджується на цій проблемі".

За словами Ростислава, мета цього проекту – підвищення обізнаності суспільства щодо харчових відходів аби люди менше викидали та свідоміше споживали.

"Є й інші організації, які працюють з нами, а також пересічні люди, які щодня допомагають нам добровільно.

Вони почали скорочувати харчові відходи та використовувати менше пластикових пакетів та інших речей, бо ми про це часто говоримо", – підсумовує він.

Анна Романдаш, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина wertinio/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як розпізнати фейк-новини та шукати істину. Добірка TED

5 фільмів, які допоможуть відрізняти фейки та менше наступати на граблі соцмереж

20 фейкових статей: як західні науковці рік обдурювали наукові журнали

Фейк на 20 тисяч репостів. Як українець у Facebook експериментував

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua