(Не)страшна старша профільна школа: чи закриватимуть 10-11 класи і коли

14068
1 лютого 2021

"З вересня в нашій школі не буде 10 класу. Вирішуйте, де ви продовжите навчання".

Це смс, які отримали батьки в деяких шкільних чатах.

Такий текст здатен налякати будь-яких батьків та й дітей.

Друга страшилка, яку розігнали ЗМІ – старша профільна школа буде лише в містах з населенням 50 тис+, а в менших населених пунктах її не буде.

На жаль, правда це чи неправда, відповідає це законодавству чи не відповідає, не розбиралися не лише батьки чи користувачі соцмереж, а й журналісти, які почали писати про масове закриття 10-11 класів мало не у всіх школах, та окремі політики, які  під приводом захисту інтересів виборців кинулися лікувати головний біль гільотиною.

Іншими словами – під приводом захисту інтересів дітей зупинити реформу, яка покликана покращити якість освіти, не розбирачись, чи справді нове законодавство про повну загальну середню освіту передбачає щось подібне.

На щастя, не всі депутати такі легковірні і члени комітету освіти і науки від різних фракцій 29 січня виступили із заявою в Верховній раді, де чітко заявили:

✍  Повна загальна середня освіта в Україні обов’язкова, безкоштовна і гарантується Конституцією.

✍  Це відвертий фейк – що в селах і селищах більше не буде старших класів.

✍  Реформа старшої профільної має відбуватися в інтересах дитини, щоб створити умови для якісної освіти дітей і дати їм можливість повноцінно підготуватися для подальшого професійного життя.

Насамперед, невелике засадниче пояснення: трирічна старша профільна школа (10-12 класи) згідно реформи Нова українська школа має з’явитися до 2027-го року.

Вона спроектована з метою дати старшим школярам можливість вибору після закінчення базової середньої школи (9 клас) – продовжити навчання в академічному ліцеї за певним обраним школярем профілем (з можливістю обирати предмети) чи ж піти до професійного ліцею і до моменту випуску зі школи не лише здобути повну загальну середню освіту, а й отримати першу професію.

Щоб дати таку можливість учням, потрібно підготувати відповідні заклади освіти, бюрократичною мовою – реорганізувати чи трансформувати шкільну мережу. Кажучи простіше – створити ці самі академічні та професійні ліцеї.

Це вимагає коштів і часу.

Щоб зробити все якісно до 2027-го року, необхідно починати вже зараз. Але ще раз – це не означає, що вже до наступного навчального року хтось зобов’язує когось перекроїти школи. Закон дає час засновникам шкіл до 2024 року.

До того ж, як з’ясувалося, в багатьох школах, де були смс "в нас закривають 10-11 класи", страшилка з’явилася лише після вивчення департаментами освіти ПОТЕНЦІЙНОЇ МОЖЛИВОСТІ в перспективі залишити в школі лише 1-9 класи після створення окремих профільних ліцеїв.

Але страх і тотальна недовіра, а також відсутність проактивної комунікації з боку місцевої влади роблять свою справу з розгону зради.

Чим же має відрізнятися профільне навчання

в старшій школі від нинішнього?

Зараз діти в 10-11 класі вивчають 20+ предметів, не маючи змоги зосередитись на тому, що їм справді цікаво і потрібно для свого подальшого розвитку.

Відбуваючи обов’язкову програму в школі, учні після уроків вимушені або самостійно опановувати те, що їм потрібно, або звертатися до репетиторів.

Ідея профільного навчання полягає в тому, щоб в самій старшій школі були створені умови для задоволення освітніх потреб учнів та учениць відповідно до їхніх нахилів, здібностей, орієнтації на майбутню професію.

Чи можливо це з матеріальної, кадрової та організаційної точок зору зробити в кожній школі?

Очевидно, ні. В більшості шкіл зараз панує так званий загальний (універсальний) профіль – згадані 20+ предметів, які жодна дитина не може опанувати на високому рівні, та й це не можливо, якщо предмет 1-1,5 години на тиждень.

Зараз діти в 10-11 класі вивчають 20+ предметів, не маючи змоги зосередитись.
Фото Elnur_/Depositphotos

Але щоб дитина могла обрати профіль навчання, влада має цю можливість вибору створити. Саме тому закон про "Повну загальну середню освіту" передбачає, що профільний ліцей має мати щонайменше 4 класи на паралелі, щоб вибір профілю був реальним, а не ефемерним.

Створення таких шкіл нового типу вимагає часу і грошей.

Поява першого 10-го класу, який вже вчитиметься згідно реформи Нова українська школа, передбачене в законодавстві лише з 2027-го року.

Але щоб це було справжнє профільне навчання, в добре обладнаних школах, з фаховими відібраними вчителями, за добре підготовленими освітніми програмами – починати підготовку потрібно вже зараз. 

Ще один міф, що нове освітнє законодавство передбачає "профільні ліцеї можуть створюватися лише в громадах чи містах з населенням понад 50 тисяч мешканців". Це груба і нечесна маніпуляція.

Стаття 32 закону "Про повну загальну середню освіту" передбачає, що "Розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч)".

Ця норма означає, що в громадах менше 50 тисяч профільний ліцей може бути, але створити його має обласна рада.

В цьому є логіка – з обласного рівня краще видно загальну картину, обласний бюджет більший і має більше можливостей для ефективного розподілу коштів, облаштування доріг, закупівлі шкільних автобусів  – за коректної роботи в інтересах громадян.

Але знову ж низький рівень довіри в суспільстві до влади призводить до того, що місцеві громади геть не впевнені, що обласна влада по-справжньому і повноцінно дбатиме про їхні інтереси, і ця недовіра генерує супротив реформі.

Що б мала зробити держава, щоб не допустити згортання

чи імітації реформи?

Зайняти координуючу і підтримуючу роль в питанні трансформації шкільної мережі, щоб інтереси дітей були дотримані, а умови для якісної освіти створювалися не на папері, а в реальності.

Цю роль мало б виконувати Міністерство освіти і науки, як центральний орган виконавчої влади, відповідальний за впровадження освітньої політики.

Конкретно – цим мав би займатися профільний заступник з питань середньої освіти.

За міністра Лілії Гриневич (2016-2019) найбільше за створення старшої профільної школи вболівав Павло Хобзей, навіть лобіював питання прискорення її впровадження, вважаючи, що саме профільна старша школа з реальною можливістю дітям обирати предмети і забезпеченням ліцеїв кращими вчителями зможе якнайкраще показати результати реформи.

За міністра Ганни Новосад (вересень 2019-березень 2020, саме в цей період і був ухвалений закон "Про повну загальну середню освіту") міністерство проводило окремі зустрічі з усіма директорами обласних департаментів освіти і брало активну участь у моделюванні ефективної шкільної мережі.

Також МОН працював над розрахунком спеціальної державної субвенції регіонам на створення старшої профільної школи.

МОН, який очолює Сергій Шкарлет, нині дуже сумбурно коментує тему профільної старшої школи

Наразі про діяльність МОН у цій сфері публічно нічого невідомо.

А обласні департаменти освіти і керівництва новостворених ОТГ потребують роз’яснень з багатьох питань і надати їх може лише МОН: і щодо передачі майна, і щодо особливостей фінансування з обласного бюджету, і найголовніше – від МОН чекають Положення про профільний ліцей, яке мало б надати критерії для такого типу закладу освіти.

Також МОН мав би очолити консультації щодо змісту освіти в профільній школі, визначитись, які профілі навчання можуть бути і почати роботу над державними стандартами та програмами до них.

Звичайно, лікування не повинно бути гірше самої хвороби. Імітація реформи гірше, ніж чесно залишити все як є.

Але українські діти заслуговують кращої освіти. Власне, хороші батьки і зараз шукають для своїх дітей хороші профільні старші школи, для чого возять їх в інші райони міста чи навіть в інші населені пункти, бо розуміють – якісна освіта запорука успішного майбутнього.

Це мала б зробити держава для всіх дітей, незалежно від активності батьків: створити умови для реального розкриття здібностей кожної дитини в сучасному освітньому середовищі.

Без створення повноцінної профільної старшої школи збільшення терміну навчання до 12 років не матиме жодного сенсу.

І якщо справу почати зараз, координувати і підтримувати регіони з рівня МОН, комунікувати з громадами, педагогами, учнями і батьками, чесно розповідаючи про плани і наміри, надаючи раціональну фінансову підтримку з держбюджету, в Україні може бути створена справжня старша школа.

Школа, яка навчить дітей ухвалювати власні рішення, підготує до дорослого життя, дасть знання і компетентності, щоб досягти власного успіху і розвивати країну.

Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Elnur_/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Якою може бути профільна школа: досвід Європи й перспективи України

Міносвіти про те, що змінює нова концепція профільної освіти

10-11 класи в деяких школах закривають? Що відбувається і як пояснює це МОН

У МОН хочуть відновити змішану форму навчання для 9-11 класів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua