Як екоактивістка Євгенія Кравченко прийняла рішення йти у владу за одну ніч і що це змінило

5052
19 травня 2021

Євгенія Кравченко – героїня фільму "Один день з життя кандидатки" про участь у місцевих виборах 2020 року чотирьох жінок, який зняли в рамках проєкту #вибориБЕЗсексизму.

Дівчина розпочинала з волонтерства та екологічного активізму, проводила міжнародне дослідження про волонтерство, а нині депутатка сільської ради й змінює рідний Хотів на Київщині.

Розповідаємо, чому це справжня історія успіху і її варто наслідувати. 

Покликання: робити щось прекрасне

Більшість з нас не обирає професію у дитинстві, часто покликання приходить до нас неочікувано та майже випадково.

Десь так Женя стала екоактивісткою. 

"Я родом з Хотова. Це невеличке село, хоча хтось, коли дізнається скільки тут мешканців, то говорить, що це ціле місто, – розповідає дівчина про свій населений пункт за три кілометри від Києва, де живе близько 10 тисяч осіб. 

Я мала звичайне життя, як у всіх: ходила в дитсадок і школу…".

Євгенія Кравченко: Мене завжди тягнуло в різні спільноти і робити щось прекрасне,
це мій стиль життя

А ще мріяла стати журналісткою, але вступати вирішила… на маркетинг. Не дивуйтеся, якщо ви розпитаєте журналістів, як вони прийшли у професію, то це часта історія.

На маркетинг Євгенія не вступила, обрала іншу спеціальність – енергетику та автоматику сільськогосподарського виробництва у столичному аграрному університеті (нині Національному університеті біоресурсів та природокористування).

"Коли я отримала бакалавра, то прийняла рішення, що далі не хочу навчатися в цьому вузі, бо це було нечесно по відношенню до себе, і я займала чиєсь місце, – зізнається дівчина.

Спробувала вступити у Шевченка на журфак і мені вдалося".

Вчилася заочно, а паралельно шукала роботу, де можна було б здобути журналістський стаж.

Доля підтасувала Жені Кравченко вакансію "суспільного репортера-волонтера" у громадській організації "Ресурсний центр розвитку громадських організацій "ГУРТ".

Євгенія Кравченко одна з героїнь фільму "Один день з життя кандидатки". Більше про стрічку тут

Це був далекий 2010 рік. І в Україні набирали популярності громадські та волонтерські рухи.

"Мене завжди тягнуло в різні спільноти і робити щось прекрасне, це мій стиль життя, – пригадує Євгенія.

Волонтеруючи в "ГУРТі" я шукала цікаві історії різних громадських організацій та ініціатив, брала у них інтерв’ю та розповідала про те, як їм вдається змінювати свої села, міста та країну на краще. Мені дуже сподобалося бути в середовищі активних та небайдужих людей".

Через півроку "ГУРТ" запросив дівчину до себе на роботу, вона остаточно осіла у Києві та поринула у громадський сектор.

же тоді, у 2011 році, ми їздили по громадах та вчили їх як стратегувати та вирішувати свої проблеми – від ям на дорогах до більш суттєвих. Вирішувати як самотужки, так і через синергію громада-бізнес-влада, – пригадує вона.

У ГУРТі я також відповідала за створення волонтерської мережі суспільних репортерів України, які писали історії успіху громад та ініціатив".

Євгенія Кравченко дуже хотіла працювати координаторкою волонтерів,
аби збільшувати кількість ініціативних людей

Женя додає, що тоді їй дуже сподобалося "взаємодіяти з волонтерами і бачити як через волонтерство вони змінюються, навчаються бути відповідальними та активними громадянами своєї країни. Тому дуже хотіла працювати координаторкою волонтерів, аби збільшувати кількість ініціативних людей.

Але то була скоріше нездійсненна мрія. Адже в Україні на той час вакансія "координаторка волонтерів" була рідкістю. Загалом майже ніхто не шукав людину на таку позицію за зарплатню".

Ніхто не шукав, окрім Національного екологічного центру України.

"У 2014 році Ірина Бондаренко, на той час виконавча директорка Асоціації велосипедистів Києва, у Facebook поширила вакансію фахівця із залучення членів, волонтерів і прибічників НЕЦУ.

Я побачила кодове слово "волонтер", дуже загорілася, подалася і пройшла", – усміхається Женя Кравченко.

Цінності: більш широкі та зрозумілі

"На той час для мене екологічні проблеми зводилися тільки до сміття, коли навколо брудно", – зізнається Женя.

Але одразу пригадує, що дотичною до екологічного руху насправді була ще до роботи в НЕЦУ – долучалася до толок з прибирання лісів, створювала та розповсюджувала мотивуючі листівки про те, куди правильно викидати сміття.

"Мене завжди дратувало, як люди можуть вільно смітити, – розповідає дівчина.

Коли я бачила, що хтось викидає сміття, займалася просвітою – підходила до людини, вручала листівку і мило спілкувалася, щоб надихати доносити сміття до урни".

Реакції отримувала різні: бувало таке, що люди не жаліли для неї лайливих слів, а було й таке, що дослухалися і знайомилися ближче. "Таких було меншість, але це нормально.

Люди не відразу можуть зрозуміти у чому проблема і змінити свою звичну поведінку. Сьогодні вони отримали листівку. Завтра в новинах почують про негативний вплив сміттєзвалищ на довкілля та здоров’я. А післязавтра стануть адептами ідеї "нуль відходів". На все потрібен час", – вважає Євгенія.

Євгенія Кравченко: Збереження природи та кліматична справедливість це теж моя історія

Коли активістка потрапила у НЕЦУ, то зрозуміла, що екологічні питання більш широкі, це не тільки про сміття.

"Штат НЕЦУ займався "сірою екологією". Питанням того як промисловість, енергетика, транспорт та аграрний сектор впливають на збереження довкілля та зміну клімату. А також надихав наш уряд більш амбітно підтримувати на державному рівні політику у сферах розвитку енергоефективності, відновлюваної енергетики, сталого транспорту і малого та середнього фермерства.

Мені дуже відгукувалися ці масштабні виклики, з якими працювала організація. І, працюючи з ними, я усвідомила, що збереження природи та кліматична справедливість це теж моя історія", – уточнює Женя.

Так для неї відкрився кліматичний рух, який в Україні набирає обертів, а у таких країнах світу як США, Канада, Швеція, Німеччина, Франція, Велика Британія, Португалія та інші вже дуже потужний.

Світовий кліматичний рух – лідерський, сміливий та самоорганізований

Дівчина пригадує, як у 2015 році поїхала в Париж на кліматичний саміт і була здивована тому, який цей рух лідерський, сміливий та самоорганізований.    

"У нас ще дуже мало лідерів у кліматичному русі, які можуть об’єднати велику кількість людей та надихнути їх на сміливі дії задля збереження довкілля, – розповідає Євгенія.

У нас дуже зважають на ризики для життя (і це не безпідставно). Тому більш лояльно ставляться до дій влади та великих корпорацій, намагаються налагоджувати співпрацю з ними та через діалог спонукати до більш рішучих дій у захисті довкілля, хоча це дуже складно. І до влади та корпорацій дуже повільно доходить, чому захищати клімат це також і економічно вигідно.

У
світовому кліматичному русі багато сміливого супротиву активісти безжально критикують владу за дії, які посилюють кліматичну кризу, зривають роботу банків, які інвестують кошти у корпорації, які забруднюють довкілля, блокують теплові та атомні електростанції…".

Намір: розвивати село в якому живемо

Із заголовка статті вам вже відомо, що зрештою Євгенія Кравченко вирішила сама піти у владу у своєму рідному селі Хотів, але від екологічного активізму до цього кроку її дорога була тернистою.

У 2018 році, разом зі своїм чоловіком, який багато років працював у Greenpeace, Женя заснувала ініціативу з розвитку якісного залучення Makitra. Протягом року вони об’їздили зо двадцять країн Європи і Азії, серед яких, зокрема, Греція, Італія, Іспанія, Словенія, Таїланд, Камбоджа, Індія та Шрі-Ланка.

Женя зі своїм чоловіком Денисом за рік об’їздили зо двадцять країн

У кожній з цих держав вони досліджували різні організації, яким вдається залучати велику кількість людей до волонтерства та активізму, і разом із ними змінювати навколишній світ. Проводили інтерв’ю та спостереження, аби вивчити їхні методики.

"Ми виявили спільний підхід, який називаємо "якісне залучення", і зараз популяризуємо його в Україні, – розповідає Женя.

Нерідко можна почути від громадських організацій, що дуже складно залучати волонтерів. Мовляв люди не активні та безвідповідальні.

Та я переконана, що це наслідок того, як організації взаємодіють з волонтерами. На жаль, роль "управління волонтерською спільнотою" часто недооцінюють. І це призводить до неефективного управління волонтери отримують неважливу роботу та нецікаві завдання, які є технічними і не роблять світ кращим, а людей щасливішими".

Ми ж говоримо про те, що люди активні й вони готові діяти спільно з організаціями, тому важливо, яким чином ми їх залучаємо.

Наш підхід: перш, ніж кликати волонтерів, потрібно визначити потребу навіщо нам волонтери і який найбільший внесок вони можуть зробити у місію організації. Потім важливо вибудовувати з ними довіру; дати їм відповідні навички; показати, який вони роблять вплив своєю діяльністю та як вони можуть зростати в організації... тоді людина буде вмотивована".

Женя і Денис заснували ініціативу з розвитку якісного залучення Makitra

Пара повернулася в Україну, продовжувала працювати над своїм проектом на національному і міжнародному рівні, аж ось трапилася пандемія і перший локдаун.

"Ми дуже локалізувалися і виникло логічне питання: а чому ми завжди були сфокусовані на національний рівень? – зазначає Євгенія Кравченко.

Можна ж розвивати село, в якому ми живемо, тут теж достатньо проблем, які нас тривожать".

Разом з друзями вони вирішили створити ініціативу "Еко Хотів". На першу зустріч прийшло понад 30 осіб, хоча скептики говорили, що ніхто не прийде.

"На зустрічі ми зрозуміли, що всіх нас об’єднує спільна історія. Всі ми горіли ідеєю, як зробити своє село кращим. Стукалися до сільської ради за підтримкою, шукали співпраці, але так і залишалися непочутими, зневіреними, а ідеї – не реалізованими. На зустрічі ми виявили проблеми, які тривожать людей, і об’єдналися в групи, щоб потроху їх це вирішувати, – розповідає активістка.

Наша цільова аудиторія – молодь та люди 30+, які обрали це село для життя і їм хочеться жити в гарному місці, екологічно чистому, красивому та комфортному".

Серед проблем, які турбували хотівчан, зокрема, стихійні сміттєзвалища в лісах, відсутність зелених зон та місць для відпочинку. "В центрі, за великим рахунком, одна лавочка, і то вона з’явилася нещодавно", – уточнює Женя.

Серед проблем, які турбують хотівчан відсутність зелених зон та місць для відпочинку

Одне таке захаращене місце було навпроти колишньої сільської ради. Багато людей проходять повз нього, коли йдуть до школи, дитячого садка, магазину чи аптеки, були чутки, що у майбутньому з там планують зробити паркінг.

Активісти спробували перетворити це місце на невеликий сквер – розчистити поляну, поставити кілька лавочок і посадити клумбу.

"На першу толоку прийшло близько 50 людей, і ми зрозуміли, що з такою потужною силою тут можна зробити багато чого, – зізнається дівчина.

У сквері ми не хотіли будувати дитячий майданчик, у нас одразу був фокус, що це місце робимо красивим, бо воно в центрі. Нам хотілося, аби воно було місцем для зустрічей та цікавих подій.

Але в тодішній владі знайшлися противники, які апелювали, що над місцем 10-кіловольтна лінія електропередач і значить там нічого робити не можна (але смітник робити можна було). Хоча, наприклад, тих же екс-депутатів не хвилює, що ця сама лінія проходить над дитячим садком.

Через той опір нам трохи складно зробити так, щоб це місце, наприклад, взяли на баланс сільської ради і виділяли на його утримання кошти. Також ми там не можемо робити роботи з озеленення посадити дерева, кущі, зробити доріжки..

Все, що ми могли зробити самотужки, ми вже зробили і наразі підтримуємо у сквері чистоту. Вірю, що з новим керівництвом громади нам вдасться домовитися і це місце спільно з ними ми перетворимо на справжній сквер".

Активісти зібралися і спробували перетворити захаращене місце на невеликий сквер

Дія: йти у владу

У ніч 7 на 8 серпня 2020 року Євгенія Кравченко вирішила балотуватися на посаду сільського голови та депутата сільської ради.

До того вона з активістами шукала у своєму та семи сусідніх селах активних людей, які були б готові балотуватися у владу.

"Під час карантину ми вирішили всі зустрітися, познайомитися і виявилося, що дуже багато класних людей живе в нашій громаді. Ми об’єдналися у громадську організацію "Мальовниче Передмістя".

Провели декілька стратегічних сесій, випрацювали спільне бачення розвитку нашої громади та зрозуміли, що для його втілення важливо, щоб у 2020 році на виборах обрали гідних людей, – розповідає дівчина.

Так ми почали організовувати зустрічі з активними мешканцями у селах нашої громади, аби знайти тих людей, які готові йти на вибори і втілювати у життя бачення розвитку громади "Мальовничого Передмістя".

Ми зіштовхнулися з тим, що у людей дуже велика зневіра; є переконання, що у владу не можуть йти чесні принципові люди, і почали думати, хто з нас готовий іти. Тоді я вперше задумалася".

 Євгенія Кравченко булотувалася і була обрана депутаткою Феодосійської сільської ради

Переломним моментом стала одна з наступних сільських зустрічей.

На ній були присутні представники сільської ради, які постійно намагалися дискредитувати активістів та ставили каверзні питання.

І після чергового такого питання у залі заговорив сивочолий чоловік, який підтримав активістів, наголосив, що молоді треба обиратися і нехай "стара" влада дасть їм щось нарешті зробити.

"Зазвичай у нас всі мовчать, але коли цей чоловік встав, то після нього уже почали говорити інші. Це було таким натхненним моментом, – пояснює Женя.

Я приїхала додому, не могла заснути, і сказала мамі та чоловіку: "Все, мені здається, я готова йти на голову, тому що тут є люди, які не бояться говорити. В них є голос".

До ранку дівчина не передумала. Обговорили з чоловіком свої плани на наступні п’ять років і кардинально все змінили.

У жовтні 2020 року 32-річна Євгенія Кравченко була обрана депутаткою Феодосійської сільської ради.

Євгенія Кравченко також балотувалася на голову разом з ще 11 чоловіками

На голову не пройшла.

"Нас було 11 кандидатів, всі вони були чоловіки, тобто 10 чоловіків і одна я, і я була наймолодшою, і жінка, і жоден кандидат, мабуть, не отримав стільки тиску на його рішення піти у голови, як я, – каже Женя.

Під час виборчої кампанії у Facebook утворилася група "Розвінчувач міфів". І там про багатьох кандидатів нашої громади з’являлася інформація, часто з різними брудними фактами з їхньої біографії, аби показати, чому цей кандидат не гідний підтримки. І мені було цікаво, що нариють на мене.

Вони так і не створили про мене матеріал. Але і без цієї групи вистачало атак ботів. То розносили, що я занадто молоденька і в мене немає відповідного досвіду. То, що я не господарник, а це село і треба ж мати трактор, щоб бути і депутаткою, і головою. Закидали, що я тинялася по закордонам, а це приїхала село розвалювати.

Також говорили, що я не взяла офіційний шлюб зі своїм чоловіком, що у нас немає дітей – а це ж  нереалізована жінка!    

Атаки ботів продовжуються до сьогодні. Кожна їхня атака робить мене сміливішою і дає мені впевненості, що я на правильному шляху".

Про свій досвід виборчої кампанії Женя розповіла у фільмі "Один день з життя кандидатки", який зняла кінокомпанія DobranichFilm в рамках проєкту #вибориБЕЗсексизму за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Дівчина пригадує, що зйомки були дуже складними, оскільки проводилися у останні дні агітації.

"Тоді для мене це було таким "Ааа, в мене пропадає один день агітації", але після того, як я подивилася фільм, то зрозуміла, що насправді це величезний внесок, тому що він дуже надихаючий, – пояснює депутатка.

Я зрозуміла, що це може бути величезною підтримкою для дівчат і жінок, які в роздумах – варто чи ні йти у владу. Вони зрозуміють, що не самотні на цьому шляху. І що реалізована жінка – це не жінка, яка робить свій вибір під тиском суспільства, а яка його робить із власної волі.

Рада, що все ж таки зробила вибір не відмовити у зйомці, приємно бути дотичною до таких прекрасних проєктів".

Євгенія зізнається, що поки їй складно працюється в раді: "Я ніколи не працювала в такій неактивній спільноті.

Я ж з активістського середовища, у нас нормально сприймається критика, зворотній зв'язок, ми шукаємо найкраще рішення. І це завжди запальна дискусія.

А тут, коли ти піднімаєш руку на сесії і намагаєшся створити дискусію, поставити якесь питання, то ти зразу сприймаєшся як біла ворона, ти тягнеш час, не даєш працювати нормально раді, а їм же треба до внуків, дітей і до сім’ї".

При цьому додає, що відчуває велику підтримку хотівчан.

"Як в депутатки у мене стратегія бути відкритою, комунікувати з мешканцями, підтримувати їхні ініціативи. Я відразу про це сказала своєму округу", – розповідає Женя. 

З колегою вони створили віртуальну онлайн-приймальну в Facebook, де інформують мешканців про рішення ради та важливі питання, які будуть виноситися. Раз на два тижні практикують тематичні відеовключення.

Останнє відеовключення присвятили ефективному озелененню громади, бо переконані, що успішна громада – ефективна в усьому і вже від того, як у цій громаді обрізають дерева, можна визначити, чи працює сільська рада на інтереси громади чи ні.

"До мене часто дзвонять мешканці інших округів, бо їхні депутати або ж не підіймають слухавку, або ігнорують їхні звернення. Хочеться показувати людям, як може бути інакше", – зазначає Кравченко.

Хотівчани громадою відремонтували дитячий майданчик на місцевому стадіоні

Її план на п’ять років розвивати місцеві ініціативи. Зараз громадою ремонтують дитячий майданчик на місцевому стадіоні, ініціювала все активна мешканка Іванна Дяченко, якій "просто боліло".

Також із іншими небайдужими мешканцями об’єднують місцеву молодь, аби просувати її інтереси та відновлюють струмок Віта (річка Хотівка), який протікає в селі Хотів на потерпає від забудов, сміття та розорення узбережжя.

"Для мене важливі такі ініціативи, де мешканці готові щось робити. Вони ще бояться, у них немає досвіду, не до кінця вірять у свої власні сили, але якщо їх підтримувати і показувати, що вони можуть, то в людей з’явиться голос та сміливість діяти!

Працюю на те, аби в нас зародилося локальне громадянське суспільство. Бо знаю, що якщо є сильне громадянське суспільство, то владі вже не так легко буде маніпулювати людьми та ігнорувати їхні потреби, – усміхається депутатка.

Моя стратегія така – якщо не через владу, то через силу людей".

Ольга Ситнік, УП.Життя

Всі світлини надані героїнею публікації

Вас також може зацікавити:

Жінка готує – чоловік заробляє: які гендерні стереотипи процвітають в українському суспільстві

Жінки vs Чоловіки: як виглядають гендерні стереотипи та відмінності в Україні

Чи є гендерна політика на порядку денному в регіонах?

Пандемія може повернути гендерну рівність на 25 років назад

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua