Жінки vs Чоловіки: як виглядають гендерні стереотипи та відмінності в Україні

Чи погоджуєтесь ви з тим, що для жінки важливіше підтримувати кар’єру чоловіка, ніж робити власну?

Якщо так, то ви належите до 44% українців, які так думають.

"І це вже оптимістична цифра як для нашого патріархального суспільства", – переконана Ірена Карпа, письменниця і авторка курсу "Як вийти заміж і не шкодувати".

Такі гендерні стереотипи та відмінності залишаються потужними в Україні, як показало нещодавнє дослідження Українського центру європейської політики.

Він зростає, вона чекає

З часом гендерний дискурс стає більш активним в Україні, але гендерні стереотипи залишаються на місці чи навіть поглиблюються.

Число тих, хто підтримує пріоритетність кар’єри чоловіка, як у 2005 році, так і у 2018 році становило 44%.

Водночас, число тих, хто не погоджується з цією думкою, зменшилось. Якщо у 2005 році 37% чоловіків були проти того, щоб жінка ставила їхню кар’єру на перше місце, то у 2018 році таких чоловіків стало лише 20%.

Серед жінок динаміка ще гірша. Із 50% жінок, які не вважали кар’єру чоловіка першочерговою у 2005 році, залишилось тільки 29% у 2018 році.

Ірена Карпа, письменниця і авторка курсу "Як вийти заміж і не шкодувати"

"Жінка вкладає всі свої сили в чоловіка, створюючи йому комфортне середовище для досягнення успіху, але при цьому жертвує рядом своїх інтересів, – пояснює Ірена Карпа і звертається до жінок.

Не забивайте на себе. Сродна праця необхідна всім. Пам’ятайте, що стосунки – це партнерство, а не муж – центр всєлєнной, а жона – вєдічеська женщіна з торсіонними полями, прости Господи".

Змінювати цей стереотип рекомендує і Андрій Куликов, телеведучий і журналіст: "Жінки, заявляйте про свої прагнення. Іноді нам, чоловікам, потрібно нагадувати про важливе. А ви, чоловіки, спробуйте уявити себе на місці жінки".

[BANNER1]

Він працює, їй не дають?

З такими гендерними стереотипами не дивно, що в Україні склався суттєвий розрив у кількості працюючих – жінок на 12% менше від чоловіків.

Така відмінність також існує у країнах ЄС. Але там кількість працюючих жінок постійно зростає, а в нас – зменшується.

Частково пояснити таку ситуацією в Україні можна складністю для жінок повертатись на роботу після відпустки по догляду за дитиною. І тут, як не дивно, проблема в дитячих садочках, доступ до яких в Україні ускладнений.

Допомогти жінкам могли б чоловіки, поділивши з ними відпустку по догляду за дитиною.

Необхідні умови для цього скоро з’являться в законодавчому полі України. Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт, який забезпечує рівні можливості матері і батька на догляд за дитиною.

Катерина Левченко, урядовий уповноважений з питань гендерної політики, ділиться своїм досвідом: "З декретної відпустки вийшла викладати, коли старшій дочці виповнилося півроку.

Мені допомагала підтримка всієї родини, де ніхто не вважав, що догляд за дитиною – це виключно мамина справа".

Катерина Левченко, урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Крім цього, велике значення має корпоративна культура роботодавців.

"Проблема в тому, що роботодавці дуже часто дискримінують жінок з маленькими дітьми чи дітьми взагалі.

Є сфери, де шукають саме бездітних жінок, щоб отримувати 200% віддачу", – пояснює Ярослава Кравченко, засновниця Дикого театру та адвокатка руху HeForShe в Україні.

Про гендерну дискримінацію на роботі розповідає Ірена Карпа із свого досвіду служби першою секретаркою з питань культури у Посольстві України у Франції: "Там мене дуже дратувала фраза "ми покуримо, а дєвочки нарєжуть" про бутерброди від колеги.

Коли я намагалась щось змінювати, з мене глузували. Там існувала ідіотська традиція визначення належності до клубу самців, так, наче колега-жінка й колега-чоловік – це щось нерівнозначне".

[BANNER2]

Він заробляє, вона освічена

В Україні також поширений такий типовий прояв гендерної дискримінації, як нерівна оплата праці чоловіків та жінок. Це при тому, що у нас рівень освіченості жінок вищий, ніж чоловіків.

Згідно з останніми даними середньомісячна зарплата жінок на 23% нижча від зарплати чоловіків.

Хоча в Україні прослідковується тенденція до поступово скорочення розриву, але це відбувається дуже повільно.

"Стать не має впливати на рівень доходів чоловіка і жінки, – вважає Алекс Ліссіста, генеральний директор ІМК.

Український бізнес демонструє позитивні зміни в цьому питанні. Я особисто знаю велику кількість жінок на керівних посадах у бізнесі".

Алекс Ліссіста, генеральний директор ІМК

Одним із прикладів таких жінок є Катерина Левченко, урядовий уповноважений з питань гендерної політики.

"Я побудувала свою кар’єру сама, – розповідає пані Катерина. – Гендерні стереотипи по відношенню до мене спонукали мене зайнятися захистом прав жінок.

Більше двадцяти років я працювала над цим у громадській організації "Ла Страда-Україна", а сьогодні займаюсь цим питанням в Уряді України".

Трансформація гендерних відносин в Україні є важливою частиною Угоди про асоціацію.

Для успішної євроінтеграції нам потрібно поступово позбуватись гендерних стереотипів та працювати над усуненням гендерних відмінностей.

І це є нашим спільним завданням. Держави і суспільства.

Любов Акуленко, виконавча директорка аналітичного центру "Український центр європейської політики"

Марія Довбенко, комунікаційний менеджер аналітичного центру "Український центр європейської політики"

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина HayDmitriy/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Гендерний баланс у бізнесі: від світового досвіду до практики в Україні

Як Covid-19 змінив жіноче підприємництво і гендерну рівність в Україні

Секрет успіху серіалу "Ферзевий гамбіт" – гендерна втома

11 фото про те, як гендерні стереотипи доходять до абсурду

Гендер для всіх: 10 фільмів про боротьбу жінок за свої права

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".