Мирне небо, шкільний портфелик і нова лялька: про що мріють українські діти до Першого вересня

1508
20 серпня 2021

Початок осені знаменує початок нового року: завершуються літні канікули, діти готуються до школи, а їхні батьки – хвилюються та сподіваються на легкий навчальний сезон. 

Ми запитали у п'ятьох школярів з непростими життєвими історіями, про що вони мріють перед новим шкільним роком. Це ті бажання, які вони точно загадають під галас дзвіночків на урочистій лінійці.  

Історії дітей зібрані в рамках проєкту "Шкільний портфелик". До 24 серпня кожен небайдужий може "підвісити" шкільні рюкзаки та канцелярські набори для багатодітних та малозабезпечених сімей.

Щоб кожна дитина цього року зайшла у клас з новим портфеликом, повним шкільного приладдя. 

Максим, 8 років

м. Макіївка Донецької області

 Максим виріс під звуки війни у непідконтрольній Макіївці

Максим виріс під звуки війни у непідконтрольній Макіївці. Тому понад усе мріє про мирне небо. 

Найважчою для родини була зима 2015-го, коли місто безперервно обстрілювали. 

"Снаряди падали просто біля нашого дому. Я заколисала Максимчика й вийшла на вулицю. Потім заходжу, він плаче. Я теж злякалася", – розповідає мама. 

Після пережитого хлопчик довго не міг говорити. Навіть зараз, шість років потому, кожне слово дається йому дуже складно. Максим росте замкненим, тривожним і майже ні з ким не спілкується. 

Натомість він малює. Свою мрію про мирне небо він зображує на картинках  найяскравішими фарбами. Нібито за якусь мить історія на папері стане реальністю, і його родина знову заживе звичним життям. 

        

Оля, 7 років

м. Тернопіль

 Дівчинка наймолодша у сім’ї, одна з чотирьох дітей. У неї немає нічого свого

Оля щиро вірить у казку. Вкладаючись спати, вона вигадує оповіді про принцес, зачарованих злими чаклунками, драконів і сміливих принців.

У тих історіях добро завжди перемагає, а сонячне проміння розсіює темряву. 

Втім, реальність, у якій росте Оля – зовсім не казка. Дівчинка наймолодша у сім’ї, одна з чотирьох дітей. У неї немає нічого свого: усе дістається від старших братів і сестер – і одяг, і взуття, і шкільне приладдя.

Родина Олі живе бідно, але дружно. Дівчинка знає, що в мами немає змоги купити нові речі для неї, та потайки мріє про ляльку. Першу ляльку, що буде належати тільки їй. 

Щоб не припиняти вірити в дива і розповідати чарівні казки, у яких завжди світить сонце. 

Настя, 6 років

м. Броди Львівської області

 Таких дітей, як Настя, в Україні десятки тисяч

Шкільний портфелик. Здається, дрібничка, але зараз це найбільша мрія шестирічної Насті, яка цього року йде в перший клас. 

У Насті є старший брат Владислав, що з дитинства має ментальну інвалідність. Родина живе у невеличкій квартирі старого багатоквартирного будинку. 

Мама Наталія виховує двох дітей самостійно і дуже старається забезпечити їм комфортне життя. 

Та попри всі зусилля вона не має змоги купити якісне шкільне приладдя й наплічник для доньки-першокласниці.

Таких дітей, як Настя, в Україні десятки тисяч. Їм ні з чим піти до школи першого вересня, адже їхня родина опинилася в скрутних життєвих обставинах. 

Кожен українець може допомогти дітям і "підвісити" для них благодійний набір до школи на сайті проєкту "Шкільний портфелик".

Владислав, 13 років

м. Полтава

 У хлопця непроста доля: у ранньому дитинстві він потрапив у притулок, і лише нещодавно старша сестра змогла оформити опікунство над Владиславом

"Я стану професійним футболістом і відвезу сестру на найкращий відпочинок", – говорить Владик і мріє про класний футбольний м’яч. 

У хлопця непроста доля: у ранньому дитинстві він потрапив у притулок, і лише нещодавно його старша сестра змогла оформити опікунство над Владиславом. 

Тепер брат із сестрою щодня підтримують одне одного і вірять у своє щасливе майбутнє. 

Влад щодня робить крок до великої мрії: обожнює фізкультуру в школі й кожну вільну хвилину використовує для тренувань з місцевими хлопчаками на спортмайданчику. 

Розбудіть його серед ночі – і він покаже вам ігрові комбінації у стилі Андрія Шевченка чи Марадони. Схоже, зовсім скоро хлопець підкорюватиме футбольні поля світу.

Максим, 9 років

м. Житомир

 Максим знає, що повинен добре вчитися, адже тато завжди спостерігає за ним і тішиться його успіхам

Максим хоче стати військовим, як тато, що кілька років тому загинув на Сході. Він пішов зовсім рано, але встигнув навчити сина бути мужнім і нічого не боятися.

Зараз хлопчик навчається у четвертому класі та найбільше любить математику, інформатику та фізкультуру. А ще уроки природознавства, адже так цікаво досліджувати світ навколо. 

Максим знає, що повинен добре вчитися, адже тато завжди спостерігає за ним і тішиться його успіхам. 

Лишилося ще трохи вирости, щоб стати справжнім охоронцем своєї сім'ї та держави. Тоді татко буде ще більше ним пишатися.

Вас також може зацікавити:

Роби добро добре: як волонтерити ефективно

Якими мають бути подарунки: безцінні, безтактні, "для галочки", "для тих, у кого все є" та інші

Як говорити з дитиною про проблеми у школі в різному віці. Поради психологів 

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua