Як прибирають, сортують, переробляють сміття в Україні, та де навчитися цього самостійно

Переповнені баки, пластик на узбіччі та імпровізовані звалища можна зустріти в багатьох українських регіонах.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, українці уже повідомили про утворення понад 12 тисяч стихійних сміттєзвалищ.

Проте є чимало забруднених маловідомих локацій, стан яких наразі не контролюються.

Водночас в Україні починає розвиватися культура свідомого ставлення до відходів та забруднення довкілля.

Вже чотири роки поспіль у вересні проходить всеукраїнський день прибирання, який організовує молодіжний рух Let’s do it Ukraine.

За 7 років існування в Україні, волонтери змогли залучити до своїх проектів понад 3 млн українців.

Цього року вони поставили за мету 18 вересня об'єднати 5% населення країни, щоб очистити країну від сміття.

Детальніше про культуру прибирання, досвід українських міст та поради початківцям щодо сортування поспілкувалися із засновницею міжнародного рух Let’s Do It World Юлією Мерхель.

Далі – пряма мова.

"Проблема в нас і нашій культурі"

Завдання нашого руху – сформувати культуру чистоти і правильного поводження з відходами, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Для цього потрібно бути екологічно відповідальними споживачами і громадянами.

Якщо говорити про культуру прибирання та сортування сміття в Україні, то її швидше немає.

З одного боку, еко-тренди стали модними, а з іншого – збільшилась кількість сміттєзвалищ.

Люди продовжують залишати сміття там, де проводять час, не заносячи його до сміттєвого баку.

Тих, які почали сортувати сміття, в країні стало трохи більше. Проте їх досі настільки мало, що ми не можемо дуже довго подолати цей бар'єр.

"Навіть, коли маємо 5 тисяч координаторів, все одно не вистачає рук"

Проблема – в нас, в нашій культурі.

Для того, щоб жити чисто та екологічно, потрібно опанувати нові навички поводження з відходами та не смітити. Бо жодних комунальників і техніки не вистачає, щоб прибирати за всіма.

Не вистачає також волонтерів і просто активних громадян, які допомагають нам реалізовувати проекти.

Ситуація з пандемією та економічна криза вплинули на те, що соціальні проекти відійшли на другий план, тому отримують малу ресурсну підтримку від партнерів.

Незважаючи на те, що ми є найбільшим рухом в Україні, наш проект щодня посилюється.

Тому навіть, коли маємо 5 тисяч координаторів, все одно не вистачає рук, щоб зробити проект якіснішим. Людський ресурс дійсно відіграє важливу роль.

Що таке всеукраїнський день прибирання

Це вже 4 міжнародний день прибирання, який ми організовуємо в Україні.

До цієї акції може долучитися кожна людина у будь-якому регіоні – індивідуально поприбирати забруднене місце і донеси сміття до баку.

Якщо більш глобально і системно підходити до завдання, то варто об'єднуватися з волонтерами на місцях та формувати еко-ком'юніті в громаді.

Для цього потрібно заповнити анкету на сайті або звернутися до обласних координаторів проекту.

Офіційно торік у акції взяло участь 140 тисяч – це люди, які подавали звіти про діяльність та результати.

Насправді, учасників зазвичай набагато більше, тому що не всі координатори, які долучаються, подають дані в організаційний комітет.

Цьогоріч йдемо до мети – об'єднати понад 5% населення, щоб подолати бар'єр і зробити попит на культуру правильного поводження з відходами.

У 2020 році учасники очистили понад 2 тисячі локацій, на яких зібрали майже 765 тонн сміття.

Ми закликаємо ділитися такою інформацією, щоб мати розуміння, куди рухаємося та скільки нас є. Важливо, щоб зворотний зв'язок давали люди, які приєднуються з новими локаціями, компаніями, організаціями, закладами освіти.

Торік у акції взяло участь 140 тисяч людей.

Локації часто визначають волонтери та координатори на місцях. Вони знаходять забруднене або проблемне місце – парк, сквер, пляж, і збирають навколо нього людей, які живуть поблизу.

Найперше це робиться для того, щоб люди могли підтримувати чистоту на цій локації протягом року. Бо якщо один раз прибирав, то точно не будеш смітити, крім того, хотітиметься зробити зауваження іншим.

Трапляються випадки коли організатором прибирання є сама громада. Наприклад, у Києві так було, що частину локацій запропонували громадяни, а інші проблемні території рекомендували в адміністрації.

Крім того, можна встановити безкоштовний мобільний додаток EcoHike та відмічати забруднені й очищенні території самостійно.

Централізовані локації, куди можна приєднатися на прибирання 18 вересня, уже опубліковано на сайті.

Частина сміття з локацій буде здавати вторинну сировину переробку, де це можливо.

А інша – поїде на централізоване сміттєзвалище. Тому ми закликаємо, щоб люди самостійно доносили відходи в баки або в попередньо обумовлені з координаторами місця.

Наше основне завдання полягає в тому, щоб більша частина сміття пішла на переробку, а не переносилась з малого сміттєзвалища на велике. У 2020 році на вторинну переробку відправили 182 тонни сміття, зібраного під час акції.

Щоб полегшити цей процес, створили національну карту прийому вторинної сировини. На цій мапі можна знаходити пункти прийому в різних регіонах.

Крім того, можна самостійно додавати чи прибирати пункти з мапи, щоб вона не втратила своєї достовірності.

Уже формуєм стратегічний підхід до підготовки акції у 2022 році.

Цього року офіційно оголосили про роботу Національного організаційного комітету, куди увійшли міністерства, відомства, обласні держадміністрації, громадські організації, об'єднання, Всеукраїнська асоціація громад.

Для того, щоб об'єднати мінімум 5% населення України, нам потрібно 12 місяців підготовки і абсолютно всі "на борту".

"Еко – це зараз модно і популярно"

Школярі, студенти, громадські активісти показують, як можуть формувати справжні еко-ком'юніті.

Привід і попит є, бо еко – це зараз модно і популярно.

Осінь для нашого руху – це період активностей та марафонів у школах.

Я є лідером міжнародного руху School Recycling World, і в Україні він дуже специфічний, тому що на 99% працює саме із школами.

Для них цьогоріч запускаємо спонсорську програму під час всесвітнього дня прибирання, коли будемо визначати школи, які організують найбільше активностей, зберуть найбільше сміття, чи віддадуть його на вторинну переробку.

Школярі, студенти, громадські активісти показують, як можуть формувати справжні еко-ком'юніті.

Після цього організуємо фестиваль соціальної реклами, коли школярі будуть самі створювати відео-постери, щоб закликати доросле населення бути екологічного відповідальними.

Мене тішить, що все більше шкіл не чекають від когось допомоги, не збирають гроші з батьків, а просто продають свою вторинну сировину, знаходять гранти, роблять дуже круті проекти не лише всередині шкільної екосистеми шкільної, а й в громаді.

2021 рік у нас закінчиться національним рейтингом "Еко-школа року", який створимо спільно з Міністерством довкілля і за підтримки Міністерства освіти і науки.

Раніше робили "Еко-школу року" в окремих містах, національний рейтинг сформуємо цьогоріч вперше.

Кожен заклад має шанс завоювати собі такий титул і стати амбасадором еко-культури в Україні. Детальніше ознайомитися з умовами конкурсу можна на нашому сайті.

Щоб підтримати школи, також зняли курс про те, як можна запровадити систему сортування у навчальному закладі. Він невеликий, всього 10 відеороликів про основи процесу.

Кому і як вдалося налагодити сортування в Україні?

До нас часто звертаються за допомогою школи або громади, які хочуть запустити сортування.

Є активні регіони – Закарпаття, Львівська область, Харківщина, де цим займаються багато громад.

У менш активних областях в цьому процесі можуть бути добре активізовані школи і навчальні заклади. Тому кожен регіон має унікальний підхід.

Зараз на Закарпатті 5-6 громад будуть запускати сортування в своїх навчальних закладах.

Зі свого боку допомагаємо в таких випадках інформаційно і експертно. Вже 7 років куруємо сортування в школах Миколаєва.

Це перше місто в Україні, де всі школи сортують сміття і здають його на переробку.

Таким чином школярі поповнюють бюджет учнівського самоврядування. Це для них додаткова мотивація. Наприклад, якщо вони хочуть купити проектор, то знають, що для цього потрібно здати 2 тонни макулатури, або 1 тону пластику.

Навіть під час карантину в деяких школах постійно проводився збір, щоб батьки могли прийти і залишити вторинну сировину.

Ми готові до співпраці на рівні громад, щоб ділитися досвідом, документальною базою, програмами, які допомагають запустити цей процес за 6-12 місяців.

Як самому очищати довкілля? Розпочніть зі свого телефону

Найважливіше в цій справі – не відкладати, тому почати потрібно просто зараз.

Тим, кому подобається така ідея, рекомендую розпочати із цифрового прибирання, яке можна проводити щодня. Для цього потрібно очистити свої пристрої від цифрових відходів: зайвих файлів, програм, фото чи відео.

Таке прибирання дуже актуальне в сучасному світі, бо практично 80% населення планети навіть зараз сидять на відеоконференціях чи відправляють повідомлення онлайн.

Люди думають, що від цього немає ніякої шкоди. Насправді, це не так.

Наприклад, для того, щоб відправити один емейл без додатків, ми викидаємо в атмосферу 0,03 грами вуглекислого газу, якщо додаємо якийсь додаток до емейлу – це 50 грам в атмосферу лише на старті відправлення.

Якщо одна людина вмикає відеоконференції щодня протягом двох годин, то за рік вона використовує стільки електроенергії, скільки б вистачило, щоб проїхатися на мопеді 4 тисячі кілометрів.

Тому коли близько 6 млрд людей одночасно користуються гаджетами – це якраз найбільший завод у світі по викидах в атмосферу.

Звичайно, це не лише віртуальне сміття, бо воно ще десь накопичується, зберігається на величезних серверах, які потім стають металобрухтом.

Якщо пощастить, його здають на переробку, а ні – то буде складатися в якійсь країні на сміттєзвалищі і забруднювати навколишнє середовище.

Кожного ранку я відводжу приблизно 5-7 хвилин, щоб очистити свій гаджет від непотрібного цифрового бруду.

Якщо ви хочете займатися прибиранням і сортуванням більш глобально, то почати потрібно зі збору інформації.

Не у всіх громадах зараз є сортувальні станції чи пункти прийому вторинної сировини.

Знаю випадки, коли громадяни самі створювали сортувальні станції, а потім відвозилии накопичені відходи в сусідній населений пункт.

Тому спершу вам потрібно дізнатися, куди і що ви можете здавати, в якому вигляді в це потрібно робити. Наприклад, чи потрібно розділяти відходи на фракції, чи достатньо просто зібрати всю вторинну сировину в один пакет. Всі ці нюанси можна дізнатися на пункті прийому вторинної сировини.

Важливо також взяти контакт у пункті прийому, тому що вони дуже часто закриваються чи переїжджають.

Тому і виникла ця ідея з картою – зазначаємо там контактний телефон пунктів.

Я "за" пункти прийому, бо якщо вам дали хоча би 50 копійок за вашу вторинну сировину – це однозначно бізнес і гарантія того, що вона не піде на сміттєзвалище.

Зі свого боку, будемо продовжувати роботу над цією мапою. Закликаємо всіх: якщо поблизу ви знайшли пункт прийому, то його потрібно намітити на карті.

Під час дня прибирання координатори будуть проводити місцевим жителям майстер-класи, як відбувається процес здачі відходів. Можливо, для когось це стане першим кроком, щоб продовжувати самостійно.

Світлина про ініціативу Let’s do it Ukraine одна із 30, які представлені на фотовиставці "Незалежність – це я. Незалежність – це ми. 30 історій змін до річниці відновлення незалежності", яка демонструватиметься у Києві на пішохідному мосту між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів до 1 жовтня 2021.

Фотовиставка стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку в межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України", а також у межах проєкту "Європейський Союз для сталості громадянського суспільства України", що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Дарія Поперечна, УП. Життя.

Вас також може зацікавити:

Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

У гори без сміття: як за допомогою додатку EcoHike зробити природу чистішою

Сортувати сміття можна навчитися у Telegram. Поради дасть бот

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.