У міста є я. Як діти беруть участь у прийнятті рішень в громадах

1524
26 жовтня 2021

На один день стати мером великого міста, отримати 300 тисяч гривень і реорганізувати їдальню у простір, в якому діти не тільки їдять, а й навчаються, відновити скейт-парк і бути радниками посадовців.

Усе це роблять діти.

Вікторії Кравець – 16. У 2019 році на один день вона стала мером Львова.

Про це вона розповіла на Міжнародному Саміті мерів (IMS), де молодь вперше в історії самітів спілкувалася з мерами й експертами бізнесу.

Йшлося про те, як діти й молодь можуть долучатися до важливих рішень і змін – й робити громади кращими. Діалог із молоддю організував Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який вже 75 років працює в Україн.

"Усе починалося так: коли мені було 13, я зайшла в міську раду й мені стало страшно. Коли я щось пропонувала, поважні високопосадовці казали: "Я тебе почув". І все. Мовляв, йди й насолоджуйся дитинством", – розповідає Вікторія.

 Вікторія Кравець

Коли в місті запрацювала ініціатива ЮНІСЕФ "Громада, дружня до дітей та молоді", Вікторія з командою долучилася до проєкту, ідея якого, щоб діти на один день стали міськими посадовцями. Вікторія радить втілити його у всіх містах.

"Мені випала честь бути на місці нашого мера. Я підписувала документи, мені пояснювали, як відбуваються всі процеси, зрештою, як стати міським головою. Я зрозуміла, що це дуже важко.

Класно, що посадовці не противилися того, що діти будуть працювати з ними. Вони сприймали нас на рівні, пояснювали, не боялися підтримувати й показувати, як правильно", – каже дівчина.

Ініціатива "Громада, дружня до дітей та молоді" впроваджується з 1996 року, її підтримали понад 3 000 муніципалітетів у 38 країнах. В Україні ініціатива реалізується з 2018 року, і в ній беруть участь 35 міст і громад, у яких мешкає більш ніж 9 мільйонів людей.

Нині Вікторія – віцеголова Дитячої дорадчої ради при Львівській міській раді. Пояснює, що міська рада – велика й складається з дорослих, а дитяча дорадча рада – маленька й складається з дітей. І це – можливість для дітей впливати на рішення у місті.

"Дітям треба давати право впливати, бо вони бачать ширше. Люди дорослішають, і в них з'являються кордони....

У дитини цього всього немає. Вона бачить ті речі, які не помічають дорослі, закуті в рамки. Вони не розуміють, що думка дитини може перерости в інновацію, яка потім може змінити світ", – впевнена Вікторія Кравець.

Організувати територію правильного харчування й оновити скейт-парк

Анна Крижанівська – з Вінниці, і їй 16. Нещодавно вона отримала 300 тисяч гривень на реалізацію проєкту "Cool food. Територія правильного харчування" за Бюджетом участі.

Усе почалося у 2019 році, коли в місті вперше провели конкурс "Бюджет шкільних проєктів".

Тоді виграш складав 1 мільйон гривень, і учні могли реєстрували малі й великі проєкти для покращення своїх шкіл. Тоді Анна щойно стала президенткою школи, вперше почула про таке й не наважилася написати проєкт.

Утім, вирішила податися на посаду в координаційну раду й оцінювати проєкти інших. Це був її перший крок до змін у школі.

 Анна Крижанівська

У 2020 і 2021 році бюджет шкільних проєктів складав 2,5 мільйони гривень. Цього разу Анна стала авторкою проєктів на конкурсі.

У 2020 дівчині не пощастило, але вона не шкодує. Каже, спробувала, отримала досвід і зрозуміла, як все зробити правильно. У 2021 зібрала всі сили й подала ще один проєкт. Йшлося про оновлення їдальні.

"Але не оновлення штибу "ми купили стільці й столи, сидіть і їжте в гарній атмосфері".

Мета проєкту – підвищити рівень культури харчування та етикету учнів, створити в їдальні освітнє середовище, де учні можуть здобувати знання.

Коли ми захищали ідею, це був найбільш хвилюючий момент. Треба було так розказати, щоб люди, які сидять і слухають тебе, зрозуміли всі тонкощі, наскільки важливо це для автора проєкту і для дітей, які хочуть змін", – пояснює Анна.

Команда виграла й отримала 300 тисяч гривень на реалізацію ініціативи. З 1 вересня у школі почала функціонувати оновлена їдальня – учні були в захваті. Вони допомагали з реалізацією, аби все якомога швидше почало працювати.

"Аби почати, треба проаналізувати всі проблеми й потреби, а далі брати участь у проєктах, як-от бюджет шкільних проєктів.

Я дуже рада, що наше місто надає такі можливості для молоді, щоб реалізувати себе і своє середовище".

Заступник голови молодіжної ради Біляївської ОТГ Олексій Бойчук каже, що один із секретів успіху – це бажання робити щось. А потім – діяти.

"Спочатку в людини з'являється мета, тобто вона повинна чогось захотіти. Згодом ця мета перетворюється в ціль. А щоб досягти цілі, людина повинна зробити реальні кроки", – говорить Олексій.

 Заступник голови молодіжної ради Біляївської ОТГ Олексій Бойчук

Йому випала можливість стати заступником молодіжної ради. Тоді в місті відбувався конкурс "Зроби своє місто кращим" й команда запропонувала відреставрувати скейт-парк.

Пропозиція сподобалася громаді, депутатам і меру. Парк оновлять наступного року.

Підлітки – про сучасну освіту

"Нині освіта доступна майже всім, але вона недостатньо якісна. В сучасному світі більше цінується емоційний інтелект.

А нам, на жаль, нав'язують, що людина, яка знає всю табличку множення чи всі терміни, буде успішна. Насправді, успішним буде той, хто вміє говорити, вміє донести свою думку й має лідерські якості. У школі цього не навчають", – говорить Віра Даузе з Харкова, учасниця проєкту "UPSHIFT".

Віра впевнена, що молодь може змінювати, створювати простір й організації, які будуть давати підліткам те, що їм потрібно.

 Віра Даузе з Харкова, учасниця проєкту "UPSHIFT"

"А хто, як не ми, знаємо, що нам треба? Тільки молодь зможе зрозуміти молодь. Ми маємо донести дорослим, які в нас потреби, – що нам треба для того, щоб в майбутньому горіти своєю справою, мати життя, від якого кайфуєш", – пояснює Віра.

А в Новоукраїнській ОТГ був проєкт "Мейнстрім". Це – навчання для людей 14-35 років, аби потім вони стали радниками структурних підрозділів Новоукраїнської міської ради.

Це, каже учасник Парламенту дітей та молоді Новоукраїнської міської територіальної громади, а також молодіжний радник Іларіон Серцій, працює як профорієнтація для дітей. І допомагає молоді обрати шлях. Таку практику хлопець пропонує розповсюдити в Україні.

"Наприклад, я як радник працюю в службі у справах дітей. Я бачу, як функціонують правоохоронні органи, суд, що робити з документами. Я усвідомлюю плюси й мінуси цієї професії і розумію, чи захочу після школи навчатися на юриста",  – пояснює 14-річний Іларіон.

 Учасник Парламенту дітей та молоді Новоукраїнської міської територіальної громади, а також молодіжний радник Іларіон Серцій

Зеновій Літинський, активний громадський діяч з Тернопільської міської територіальної громади, підсумовує, що не слід чекати на покращення освіти у школі. Натомість треба самому шукати можливості для додаткового навчання.

"Почнемо з того, що учнівські самоврядування не мають бути формально створеними, а повинні впливати на конкретні рішення.

Молодіжний голова Тернополя є офіційним радником голови Тернополя з питань молоді.

Він отримує за це заробітну плату й може впливати на рішення, виділення коштів з бюджету. Тож треба виявляти ініціативу й шукати важелі впливу на освіту, а не чекати, поки вона стане кращою", – говорить Іларіон.

Потреби молоді з усіх куточків країни й світу – однакові

Один із проєктів ЮНІСЕФ "U-Report" запитав молодь, які проблеми в громаді турбують їх найбільше.

У великих і малих містах молоді люди говорили про ті самі речі: не вистачає якісної освіти й можливостей, доступу до професійного розвитку, турбує зміна клімату, екологія, можливість участі через волонтерські й інші проєкти.

"Перед тим, як приїхати до України, я 3 роки був у Косово. Там середній вік – це 26 років. Коли приїхав до Києва, то побачив, що 1/5 частина населення – це молодь.

Молодь хоче, щоб їх чули, щоб вони були частиною рішень, які впроваджуються. Їхні питання однакові в Косово, Києві чи Нью-Йорку.

Коли на сході були великі пожежі, 3 дівчини 14 років висадили 1000 дерев, уявіть. Бо вони знали, що це їхнє місто, й вирішили мобілізуватися", – каже Мурат Шахін, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Марія Марковська, спеціально для УП. Життя

Вас також може зацікавити:

Що таке громадянська освіта і чому вона потрібна

Хороший приклад – заразний: 5 бібліотек, що змінили життя громади

6 книжок, які вчать спілкуватися та володіти словом

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua