Як ходити в гори взимку: історії туристів та поради експертів

4447
8 січня 2022

Похід в гори взимку може подарувати неймовірні враження та можливість перевірити себе, а також стати чудовою альтернативою традиційним застіллям з алкоголем та ситною їжею.

Але одного бажання піти в гори взимку –  замало. Природа може бути не тільки красивою, але й жорсткою, особливо для тих, хто ігнорує правила безпечної поведінки в горах.

Зокрема, за 2021 рік гірські підрозділи Державної служби надзвичайних ситуацій ГУ ДСНС України врятували 732 людини. Дані стосовно смертей за минулий рік наразі не озвучили.

"Українська правда. Життя" запитала у туристів, як це – ходити  в гори взимку.

А як підготуватися до походу, про небезпеки, які можуть очікувати на шляху, який обрати маршрут та що з собою взяти, розповідають досвідчені гіди Костянтин Балабанов та Орест Кінаш і гірський рятувальник Петро Лазорович.

Говерла як незакритий гештальт

Журналістка з Києва Марічка Паплаускайте вперше потрапила у гірський похід у 2 роки.

"Батьки ходили в серйозні категорійні походи. А нас з сестрою брали в легші. Мені було 2, а сестрі 4, коли батьки-відчайдухи вперше пішли з нами в горах. Тато ніс величезний рюкзак, верхи на якому сиділа я. А сестра трошки ображалася, що їй доводиться йти своїми ногами", – згадує Марічка.

Зараз, після тривалої перерви, журналістка повертається у гірський туризм: ходила у походи навесні та влітку, а у 2021 році на День гір (11 грудня) вирішила вперше піти в гори взимку.

 Марічка Паплаускайте в першому зимовому поході. Фото з Facebook-сторінки

Марічка та її хлопець побачили в соцмережі пост гіда, який водить групи в походи різної складності, та обрали варіант подорожі на три дні.

"Ми б не ризикнули йти без провідника, бо  досі не мали подібного досвіду. Довкола гіда зібралася дуже класна компанія, що важливо, коли йдеш в гори", – розповідає журналістка.

Перший день мав бути адаптивний та прогулянковий, на другий – підйом на гору Петрос, а на третій – на Говерлу. Ночували  комфортних будиночках, а не в наметах у снігу, як свого часу тато Марічки. 

Туристи подбали про добрий одяг, лижні костюми, взуття, яке не намокає і не тисне, та навіть про бахіли на ноги (високі чохли з тканини, яка не промокає) для захисту від снігу.

В оренду взяли трекінгові палки та альпіністські кішки (металеві пристосування для руху по льоду), які не знадобилися, бо на горі не було сильного обледеніння.

 Фото Костянтин Балабанов

"Важко було йти в гору по коліна в снігу — сильне навантаження на ноги. Тепер я розумію, що до таких походів треба краще готуватися.

Тому раджу всім, хто хоче йти в гори, особливо взимку, тренуватися та тримати себе у формі", – каже туристка.

У день підйому на гору Петрос учасники групи прокинулися в 6 ранку, а повернулися на базу тільки о 17-й. Марічка говорить, що холодно в горах не було. А навпаки – під час підйому навіть жарко.

"Краса довкола вартує усіх зусиль! Тобі поступово відкривається краєвид, ти бачиш все більше гір та хмари, які розлилися внизу в долинах. Фантастичний вид", – описує журналістка свої враження від підняття на Петрос.

А ось на другий день на Говерлу пара йти не ризикнула – погода зіпсувалася та і самопочуття підвело.

За словами Марічки, до вершини Говерли добралися не всі, хто таки вирушив у похід. Поки йшли через ліс, було легше, а коли вийшли на полонину, опинилися по пояс у снігу.

Керівник групи, який йшов першим та тропив (прокладав стежку) групі, буквально розгрібав сніг руками. До того ж через негоду була дуже погана видимість.

"Під час подорожі в гори повертатися та не йти туди, куди запланував через певні обставини – нормально. Як вдало пояснив наш гід Орест, гори мільйони років стояли і будуть стояти. І якщо цього разу не вдалося зійти, то завжди можна повернутися пізніше і спробувати ще раз", – розповідає туристка.

 Фото Костянтин Балабанов

Тепер Марічка має незакритий гештальт – хоче зійти на вершину Говерли на День гір у 2022 році.

"Піднявшись на хребет, ми опинилися вище хмар"

Мешканець Житомирщини Віталій Будишевський ходить в карпатські гори 4 роки. Зазвичай з другом, з яким познайомився під час походу.

Віталій пригадує похід у гори у лютому 2019 року. Друзі вирішили йти з села Ділове до села Кваси Закарпатської області Карпатськими хребтами: мармароським та чорногірським, подолали приблизно 110 км.

Хлопці планували, що похід триватиме 14 днів, але пройшли маршрут за 11.  Ночувати туристи збиралися в наметах, а відпочивати вдень в колибах – господарських спорудах місцевих жителів, які тимчасово є вільними для відвідування.

Готувалися заздалегідь, але під час зборів допустилися деяких помилок.

 Віталій Будишевський. Фото з Facebook-сторінки

"Не відкладайте на потім підготовку до серйозних виходів. Ми хотіли замовити снігоступи, але відкладали, тому що бажана модель недорогих снігоступів була на багатьох сайтах.

Але коли за два тижні до виїзду зібралися купити, то виявилося, що в жодному магазині їх немає, там просто забули оновити інформацію. Замовляти снігоступи було безглуздо, вони б не встигли прийти.

Тому ми пішли ми без них. Про що шкодували добру половину шляху!" – говорить Віталій.

Також хлопці взяли в похід багато зайвого, не могли правильно розрахувати свої потреби.

"Це стосується деякого одягу, зокрема, шкарпеток брали пару на день. Дарма, зараз би взяв у три рази менше, бо можна в колибі випрати. Півкілограма би заощадив!

Взяли 6 балонів газу по 450 г на двох, потрібно було брати в 2 рази менше. Ще ми брали каталітичні грілки та 2 літри бензину. Зараз кажу, і смішно від цього. Бо це все зовсім не потрібні речі в горах, а важать достатньо", – згадує мандрівник.

 Фото Віталій Будишевський

А ось з їжею туристи не прогадали: не голодували в поході, і зайвого не лишилося. Розраховували по 700 грамів на людину на добу.

Похід видався дуже важким, а в кінці ще й погода зіпсувалася.

Без снігоступів та з важкими рюкзаками хлопці іноді пересувалися по снігу зі швидкістю 600 метрів за годину. Тропили по черзі, постійно провалюючись у сніг по пояс.

З гори Петрос йшли "зигзагами", бо стежку в одну мить замело снігом. Врятувало те, що хлопці навчилися відрізняти свіжий сніг від втоптаного. Сніг, який щойно випав, був світлішим, і його можна було розгледіти в борозні стежки.

"Йшли дуже швидко та вибралися. А через день, два, з іншого боку чорногірського хребта, на горі Піп Іван чорногірський, загинули двоє досвідчених туристів", – розповідає Віталій.

Утім, навіть така пригода не відбила у друзів бажання ходити в гори. Минулого року вони опинилися в екстремальній ситуації: через погану видимість заблукали на Чорногірському хребті, але успішно вибралися.

Віталій каже, що перед тим, як йти в гори, треба перш за все зрозуміти свої можливості, як фізичні так і психологічні.

Чоловік часто ставить собі в горах питання "Що я тут роблю?", особливо тоді, коли навколо не бачить нічого, окрім засніжених черевиків товариша, що йде попереду.

"Але варто піднятися, озирнутися... І ти отримуєш відповіді. Я не міг стримати захоплення, коли ми піднімалися на Мармароський хребет з полонини Струнга.

Небо чисте, сонячно, тріщить мороз, трохи вітер. Піднявшись на хребет, ми опинилися вище хмар, які були з боку Румунії, і не окремих хмар, а цілого моря хмар, карпатського моря! Це неймовірно!" – ділиться враженнями Віталій.

 Фото Віталій Будишевський

Провідник Орест Кінаш вважає, що в зимові гори можна йти з друзями, але тут важливо, щоб хоча б мінімум один з них мав достатній досвід автономних зимових походів.

А ось ходити взимку в гори одному Кінаш категорично не рекомендує.

 Орест Кінаш. Фото з Facebook-сторінки

"На один день можна вийти в гори і не повернутися ніколи", – каже він.

Як і куди піти в гори взимку?

Якщо ви взагалі ніколи не ходили в гори, але вирішили дебютувати взимку – краще відкладіть похід до весни.

"Важливо не просто хотіти в гори, але й знати свої можливості та мати знання. Якщо не знаєш, краще не пхатися. А люди думають, ми йдемо походити, попотіти, подивитися на красу. А тут ще й відповідальність є", – каже Петро Лазорович, начальник відділення рятувальної служби в місті селищі Ворохта Івано-Франківської області.

🏔️Беріть із собою провідника

Для тих, хто йде в гори вперше, варто брати з собою в похід або провідника, або досвідчену людину, яка розуміє ситуацію, радить Лазорович. Петро Лазоривич працює рятувальником вже майже 30 років. Він каже, що закони гір, як і правила дорожнього руху, написані кров’ю.

"Головне, не піти в гори, а повернутися звідси", – каже він.

Провідник обов’язково потрібен тим, хто хоче в гори, але сумнівається у своїх знаннях.

"Провідник – це людина, яка розуміє, що відбувається на маршруті, вміє працювати з туристами в різних умовах та в різному фізичному і моральному стані. Вона може надати і першу медичну допомогу", – розповідає гід Костянтин Балабанов.

 Костянтин Балабанов. Фото з Facebook-сторінки

А ще дуже важливо слухатися провідника під час пересування в горах.

"Не треба збирати "консиліуми" у групі, гуглити маршрути. Просто слухати провідника і пам’ятати, що демократія в горах у нас закінчується", – каже гід.

За словами Балабанова, надзвичайні випадки частіше стаються в слабко підготовлених групах, які відмовилися слухати поради гіда та вирішили робити по-своєму.

"Люди губилися, потрапляли в неприємні погодні умови, не могли спуститися з маршрутів, травмувалися. Група чомусь вирішувала, що треба розійтися в різні сторони, щоб знайти дорогу.

А цього у жодному разі не можна робити в горах. Ніколи група не розлучається. Завжди діє організовано і сполучено", – розповідає гід.

  Фото Костянтин Балабанов

🏔️Взимку йдемо тільки туди, куди ходили влітку

Костянтин Балабанов радить: взимку треба прямувати лише тим маршрутом, який детально вивчений в інші пори року.

Турист має знати місцезнаходження евакуаційних точок, де у разі потреби можна втекти з маршруту та розуміти, як скоротити дорогу. Маршрут треба знати не на мапі, а на місцевості.

Зимові гори дуже відрізняються від літніх. Орест Кінаш каже, що, наприклад, той самий маршрут Мармароси-Чорногора взимку і влітку відрізняється як небо від землі.

"Якщо людина не була влітку в горах,хоче екстриму та адреналіну і піднімається  взимку вперше, то це схоже на самогубство", – каже Орест.

Навіть досвідчені мандрівники не впізнають добре знайомі маршрути взимку у снігу.

  Фото Костянтин Балабанов

"Гори, дерева, камені – все на своєму місці, але сніг дуже сильно змінює сприйняття людини. Ми не бачимо на землі стежки, звичної для нас, і це значно ускладнює пересування горами. 

Окрім того, пересування зимою в горах значно складніше, ніж влітку. Воно забирає більше сил та енергії", – говорить Костянтин Балабанов.

🏔️Для зимового походу обирайте легкі маршрути

Орест Кінаш радить новачкам обрати маршрут, який можна подолати протягом одного світлового дня.

Для першого походу краще обирати гори, які знаходяться поблизу населених пунктів, і де є марковані маршрути з протоптаними стежками. Для відпочинку можна обрати Яремче, Татарів, Верховину і Ворохту.

А такі вершини, як-от  Чорногірський хребет, Свидовецький чи Мармароський масиви, Горгани, вимагають дуже серйозної підготовки. За один день там важко впоратися, а якщо спробувати, то виснаження на кінець дня – гарантовано.

  Фото Костянтин Балабанов

🏔️Перед походом перевірте, як працює спорядження

Костянтин Балабанов також вважає, що до подолання гірських вершин треба підходити поступово. 

Спершу треба перевірити у безпечних умовах, як працює спорядження.

"Тестувати спорядження треба недалеко від міста на невеликих висотах та недовгими маршрутами, де ми можемо швидко повернутися в безпеку або відносно швидко за нами прибуде допомога від ДСНС або друзів", – радить Балабанов.

  Фото Костянтин Балабанов

🏔️Повідомте рятувальників про похід та завантажте на телефон мапи

Перед тим, як йти в гори, варто попередити рятувальну службу. 

Зробити це можна на сайті ДСНС. Тут також можна знайти інтерактивну карту точок порятунку, телефони підрозділів у 4 гірських областях України – Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій. 

У разі реєстрації рятувальники будуть знати, куди ви пішли, що спростить ситуацію, коли треба буде допомога.

Зокрема в Івано-Франківській області Зараз це можна з допомогою мобільного додатку ДСНС "Допомога в горах".

Нещодавно Асоціація гірських провідників "Ровінь" презентувала керівникам ДСНС чотирьох карпатських областей інформаційну систему з мобільним додатком "Порятунок".

Програма передбачає швидкий пошук людей, які загубилися в лісі чи горах.

Також треба заздалегідь завантажити та протестувати мапи, які працюватимуть без інтернету. Паперові мапи та компас також ніхто не відміняв. Бо на морозі техніка розряджається швидко.

  Фото Костянтин Балабанов

Важливо сказати рідним або друзям, куди і на скільки днів ви йдете та коли плануєте повернутися. Варто сповістити саме тих друзів, які знають маршрут. Треба повідомити їм, з якої точки ви плануєте стартувати, куди спуститися, назвати дати та обговорити варіанти швидкого спуску, у разі якщо щось трапилося. 

"Важливо, щоб окрім рятувальників у вас були люди, які можуть прийти вам на допомогу. Тобто треба мати людину внизу, яка чітко розуміє, що ви робите угорі", – каже Костянтин Балабанов.

Як одягтися та що взяти з собою в гори

Неважливо, скільки триває похід, йдете ви з друзями, в групі з гідом чи самостійно, ви маєте бути готові до нього.

"Підготовка обов’язково має бути, і ставитися до неї треба серйозно. Не можна так, щоб вийшов, скажімо, з готелю, випити пива в барі, а опинився в гірському поході", – каже Орест Кінаш.

🧤Список речей, які треба взяти з собою в гори:

  • трекінгові черевики;

Якщо ми літом теоретично можемо пересуватися у трекінгових кросівках, то взимку тільки у спеціальних черевиках для високогірного трекінгу.

  • гетри, бахіли або "ліхтарики";

Це такі чохли з тканини, яка не боїться води, вони захищають ногу від потрапляння снігу крізь шнурівку або через верх взуття.

  • трекінгові шкарпетки;

Не прості бавовняно-паперові або вовняні, а саме трекінгові.

  • термобілизна (верх-низ);

Її перше завдання – це відводити піт від тіла, тобто залишати тіло сухим. Якщо тіло не спітніле, воно витрачає значно менше енергії для свого охолодження. Взимку термобілизну бажано брати шерстяну.

  • флісова кофта або утеплена тоненька курточка, пухова або з синтетичним наповнювачем для другого шару одягу;
  • мембранна куртка;
  • ходові штани, мембранні штани (краще –  штани "самоскиди", які можна одягнути, не знімаючи взуття)
  • шапка;
  • дві пари тоненьких флісових рукавичок, утеплені рукавиці;
  • сонцезахисні окуляри (мінімум 3 категорії захисту) та сонцезахисний крем на гарну погоду;
  • лижна маска – на погану погоду;
  • два бафи або баф (багатофункціональний головний убір без швів), лижна балаклава, яка захищає наше обличчя від обмороження;
  • тепла (оптимально пухова) куртка для стоянок (відпочинку та ночівлі);
  • гігієнічна губна помада.
  Фото Костянтин Балабанов

Якщо ви вибираєтеся на середньогір’я висотою 1500 метрів і вище, зі спеціального спорядження обов’язково треба мати:

  • снігоступи;
  • "кішки";
  • трекінгові палиці.

Також бажано мати з собою ліхтарик, аптечку та газовий пальник з необхідною кількістю зимового (чи всесезонного ) газу, якщо збираєтеся готувати їжу на маршруті. 

🍫Що їсти?

У невеличкий похід в гори треба брати щось солодке, а також гарячій напій в термосі. Простий шоколадний батончик з чаєм миттєво відновлять енергію.

Якщо мова йде про похід в декілька днів, то обов’язково треба передбачити приготування гарячої їжі. 

Тут декілька варіантів. Якщо дозволяють фінанси, можна купити сублімовану (заморожену та позбавлену вологи) їжу. Але одна порція на двох може коштувати 10-12 доларів.

Є багато виробників, які випускають сушену їжу та їжу швидкого приготування, для приготування її достатньо залити лише на кілька хвилин кип’ятком. 

Готувати в горах гіди рекомендують на газовому пальнику, тож не забудьте взяти в дорогу і його. 

За словами Ореста Кінаша, в горах також дуже гарно йде сало.

Якщо ви йдете групою, то краще скласти меню. Бо важливо, щоб і калорії поповнювалися, і нести було неважко.

  Фото Костянтин Балабанов

В автономних  походах можливі варіанти з дворазовим або трьохразовим гарячим харчуванням. 

"Трьохразове харчування більше підійде для літнього походу, коли світловий день довгий, що дозволяє зробити тривалий привал на обід.

Для походів взимку краще підійде формат дворазового гарячого харчування", – каже Орест Кінаш.

На обід підійдуть висококалорійні бутерброди з салом, ікрою, сирокопченою ковбасою з чаєм та шоколад. 

Крім цього, в кожного учасника для оперативного поповнення енергії на маршруті має бути так званий "кишеньковий перекус":  енергетичні батончики, цукерки, горіхи, сухофрукти тощо. 

Дуже важливо вживати достатню кількість рідини. Навіть взимку треба пити через певні проміжки часу, коли здається що не хочеться. 

Бо коли настає справжня спрага, то погана ознака. Внаслідок такого водно-сольового дисбалансу можуть виникати судоми м'язів.

Яка небезпека може очікувати в зимових горах

❄️Лавини

Деякі райони в Карпатах особливо після потужних снігопадів стають лавинонебезпечними. Найбільш небезпечним періодом вважаються перші дні після того, як випало багато свіжого снігу.

І якщо туристи обрали неправильний маршрут або тактику, можна викликати лавину на себе.

"Лавина легко з’їжджає з гори, і у людини небагато шансів врятуватися. Часто не встигаєш зорієнтуватися та викликати рятувальників", – каже Орест Кінаш.

За його словами, єдиний шанс вижити в цьому випадку – це якщо товариш товариш встигне знайти і  відкопати тебе протягом перших 10-15 хвилин.

Тому краще бути обачливим і лавинонебезпечні райони не відвідувати. Найнебезпечнішими в Карпатах вважаються Боржава, Чороногірський хребет, Свидовець, Мармароси тощо.

У жодному разі не можна ходити поперек схилів (траверсувати), підрізати їх після сильних снігопадів. 

  Фото Костянтин Балабанов

🚫Поворот не туди

Взимку орієнтуватися на місцевості важче, бо все засипане снігом, а також часто буває туман та хмарність, які погіршують видимість.

Навіть досвідчені альпіністи можуть заблукати, повернути не туди, або не дійти до потрібної точки.

Як би вам не здавалося, що ви добре знаєте маршрут, обов’язково для страховки у вас мають бути навігаційні засоби.

🌡️Переохолодження

Йдучи в гори взимку, треба бути готовим до низьких температур.

Мороз, підвищена вологість, сильний вітер можуть призвести до переохолодженням організму.

А коли переохолодження нашаровується на втому, може настати смерть. Можна просто сісти, заснути та не встати.

"Особливо якщо не розрахували із запасом продуктів та гарячим чаєм, хочеться сісти і нікуди не йти. Це такий хибний внутрішній стан, коли вже не хочеться нічого. Але йти треба. Навіть травмованому, не очікуючи допомоги.

  Фото Костянтин Балабанов

Шукайте річку, за течією завжди можна вийти до дороги, до населеного пункту. Треба обов’язково боротися за життя. Важко йти? Треба лізти на колінах, повзти, але не здаватися. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки великі в людини ресурси. Шанси є завжди", – говорить Орест Кінаш.

Ходіть в гори весело і відповідально!

Вас також може зацікавити:

"Як я пройшов 30 км, щоб прибрати гори", або Чому варто ходити в еко-походи

Навіщо йти в похід у засніжені Карпати

Як цікаво та небанально відпочити на Закарпатті восени. Поради туристичних гідів

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.





Головне на сайті