Як налагодити взаємодопомогу між сусідами під час війни – поради

Щоденні тривоги, небезпеки та відсутність звичних благ на зразок світла чи тепла – таким виявилося життя під час війни. З цими труднощами українці намагаються впоратися щодня і при цьому демонструють небувалу згуртованість, допомагаючи одне одному.

Саме взаємодопомога і вміння дати раду собі та найближчим – один з основних внесків цивільного населення в перемогу. Це дає змогу рятувальним службам, медикам, енергетикам та іншим структурам зосередитися на роботі з надзвичайними ситуаціями, яких нині, на жаль, вистачає щодня.

Що робити, щоб налагодити взаємодопомогу між мешканцями громади? І як допомагати екологічно для себе та людей, які поряд із вами? Читайте в матеріалі.

У багатоквартирному будинку

Одне з відкриттів повномасштабної війни – це стосунки між мешканцями багатоквартирних будинків. Якщо раніше навіть сусіди могли бути одне з одним ледь знайомі, то тепер це переважно впливові обʼєднання, що сформувалися за рекордно короткий час.

Разом вони вистежували диверсантів та шукали "мітки" від загарбників у лютому, а сьогодні – діляться зарядними станціями та ліхтариками. Сьогодні створюють чат-боти, щоб сусіди знали, чи є в будинку світло. Залишають у ліфтах набори турботи на випадок, якщо хтось там застряг під час вимкнення електрики.

Якщо ви ще не створили потужну спільноту у своєму будинку, ось кілька кроків, які в цьому допоможуть:

Познайомтеся та обміняйтеся контактами. А ще краще – створіть чат, де всі мешканці ділитимуться важливою інформацією.

Cусіди. Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos

Домовтеся про важливе. Визначте, у кого ключі від приміщень спільного користування та як ви турбуєтеся про безпеку будинку. Домовтеся, як будете підтримувати будинок та прилеглу територію в чистоті, якщо комунальники працюватимуть з перебоями. Перевірте, чи маєте засоби пожежогасіння. Окресліть коло найважливіших питань саме для вашого будинку і спільно знайдіть рішення, визначивши відповідальних осіб на кожній ланці.

Вивчайте потреби одне одного. Дізнайтеся, чи є в будинку старенькі, люди з інвалідністю або інші, що потребують допомоги. Спитайте, які ліки їм потрібні, запропонуйте купити їжу чи інші предмети першої необхідності. Можливо, організуйте взаємопоміч у догляді за дітьми: ви приглянете за сином сусідки, поки та робитиме свої важливі справи, а вона – в свою чергу, за вашою донечкою,при потребі.

Виявляйте ініціативу. Запропонуйте громаді свого будинку разом пройти курси першої медичної допомоги, купити генератор чи встановити протипожежну сигналізацію. Діліться важливою інформацією та обговорюйте засоби, які можуть полегшити життя мешканцям будинку в цей непростий час. Екстрені ситуації легше переживати, коли ви підготовлені.

Читайте також: Сім’ї військових і цивільних полонених можуть отримати психологічну, юридичну і фінансову допомогу: як це зробити

У приватному секторі

Мешканці приватного сектору більш віддалені одне від одного, ніж жителі багатоповерхівок. Це може як спростити, так і ускладнити комунікацію. Зазвичай у невеличких містечках чи селах заведено вважати, що всі одне одного знають. Але тут теж не зайвим буде ще раз зробити зусилля, щоб налагодити співпрацю.

Дізнавайтеся потреби не лише сусідів, а й інших членів громади. Можливо, на сусідній вулиці або у кварталі неподалік живе літня чи маломобільна людина, якій необхідна допомога: доставити ліки, набрати води, закупити дров. Для вас це дрібниця, а для них — справжня проблема. Дізнайтеся в органах місцевої влади, чи є поблизу вас такі люди, і запропонуйте свою підмогу.

Діліться тим, що маєте. Придбати генератор чи зарядну станцію в складчину в приватному секторі може бути важче, адже тут проживає менше людей на більшій території. Але якщо ви маєте альтернативні джерела енергії — запропонуйте сусідам чи знайомим зарядити у вас гаджети, наприклад. У відповідь вони поділяться тим, що мають самі.

Інформуйте громаду про важливе. Дізнайтеся в органах місцевого самоврядування, де розташовані важливі безпекові об’єкти: пункти обігріву, медичні заклади, укриття, соціальні служби тощо. І поділіться цією інформацією з мешканцями вашого району. Для літніх людей запишіть важливі адреси й телефони на папері та повісьте на видному місці. Також не зайвим буде перевірити, чи дотримуються ваші сусіди похилого віку правил безпеки: чи немає тріщин у печі, чи почищені димоходи, чи справні електричні прилади? Допоможіть полагодити те, що зламане чи не відповідає вимогам для безпечної експлуатації.

Що знати, щоб допомагати

Інколи людина не може отримати допомогу не через те, що проблему неможливо вирішити, а через бар’єр у комунікації, який не дозволяє домовитись або прийняти поміч.

Як правильно організувати взаємодопомогу з точки зору психології – розповідає начальник сектору психологічного забезпечення ДСНС Олексій Косолапов.

"Перш за все варто пам’ятати: людина, якій ми хочемо допомогти, має повне право відмовитися. Це цілком нормально. Але варто опиратися на контекст. Бувають критичні випадки, коли людина перебуває в стані шоку, істерики, ступору тощо, коли не може адекватно реагувати на ситуацію і цим наражає себе чи близьких на небезпеку, – і тут ми беззаперечно повинні діяти.

Ще один варіант – коли людина відмовляється від допомоги, тому що думає, що це її якось принижує. Тут важливо розмовляти й пояснити, що приймати допомогу – нормально і в жодному разі не принижує людську", – каже він.

Експерт визначає найбільш уразливі категорії та розповідає про специфіку спілкування з ними.

Вагітні жінки. Варто одразу чітко проговорити, що найголовніше зараз — малюк. Отже, необхідно зробити максимум для його безпеки. Домовитися, що слід мінімізувати хвилювання та стрес для вагітної жінки, адже це погано впливає і на дитину. Визначити, що може гарантувати фізичну безпеку майбутній мамі, і разом про це подбати.

Потім – впевнитися, що жінка може безперешкодно отримувати медичну допомогу та супровід: знає, де народжуватиме, і має доступ до медичного закладу. Дуже важливо також намагатися зберігати звичний режим життя для вагітної: продовжувати виконувати знайомі дії та ритуали. Добре, якщо в колі її спілкування будуть вагітні жінки.

Люди з інвалідністю, пенсіонери, самотні люди. На думку психолога, люди, яких часто називають "вразливі верстви населення", окрім фізичної та матеріальної допомоги, потребують саме психологічної підтримки. Найголовніше у спілкуванні – дати зрозуміти, що ця конкретна людина для нас має цінність, значущість і гідність. Сьогодні ми щодня чуємо, як багато різних людей роблять значний внесок у майбутню перемогу: бабусі та дідусі виготовляють окопні свічки, а люди з інвалідністю плетуть маскувальні сітки і багато іншого.

Маючи достатньо підтримки, вони здатні не лише приймати допомогу, а й посильно надавати її іншим. Бо якщо людина про когось піклується, робить важливу (на її погляд) справу – це дає величезний ресурс для її психічного здоров’я. Підтримуйте та заохочуйте, якщо вони можуть робити щось корисне за своїми можливостями.

Діти. Експерт зазначає, що це одночасно найпростіша і найскладніша категорія для психологічної підтримки. Якщо дитина маленька, то звичайна гра, малювання допоможуть впоратися та підтримають психічне здоров’я в оптимальному стані. Якщо дитина доросліша, то слід спершу чесно поговорити про війну (з огляду на її вік). Це допоможе прийняти всі рішення та зміни, пов’язані з непростою ситуацією.

Ця публікація була створена в межах кампанії "Безпека (Ци)Вільних". Кампанія "Безпека (Ци)Вільних" реалізується ГО "Інтерньюз-Україна" та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID "ГОВЕРЛА". Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

Нагадаємо, війна вплинула на особисте життя українців, зокрема військових.