Як змінилась релігійність українців під час великої війни? Опитування
26% опитаних українців заявили, що від початку великої війни стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж раніше.
Водночас 4% з лютого 2022 року стали менш релігійними, а 65% заявили, що жодних змін у їхньому ставленні до релігії і віри не сталося.
Про це свідчать результати опитування соціологічної служби Центру Разумкова.
Серед старших респондентів більше тих, хто укріпився у вірі з початком війни (34% серед опитаних віком 60+, тоді як серед людей до 30 – таких 18%).
Частка людей, які стали більш релігійними, найвища на заході: цей показник становить 31%, а в інших регіонах – від 22% до 24%.
"Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади", – кажуть соціологи.
Читайте також: Як змінюються дати інших свят, якщо відзначати Різдво 25 грудня
Скільки українців вірять у Бога
 |
| Фото: stillfx/Depositphotos |
Загалом у 2022 році 74% українців вважали себе віруючими. Наприкінці 2021 року таких громадян було менше (68%).
"Зростання частки віруючих порівняно з 2021 роком відбулося насамперед за рахунок Центрального регіону – тут частка віруючих серед дорослого населення зросла з 63,5% до 76%", – кажуть соціологи.
Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими.
Найменше віруючих серед людей віком 18-24 років – 61%. Однак у цій віковій групі їх частка найбільш помітно зросла порівняно з 2021 роком, коли вона становила лише 48%.
Членство у релігійній громаді визнали лише 26,5% опитаних, утім, останні роки число таких людей зростає (у 2021 році було 21%, у 2020 – лише 16%).
Найбільше членів релігійних громад (46%) проживає на заході України. У центральному регіоні та на сході таких 20%, на півдні – 15%.
Чим старші респонденти, тим частіше вони називають себе членами релігійної громади. Таких людей від 18% у віковій групі 18-24 роки, але до 33% серед тих, кому 60+ років.
Сільські жителі частіше є членами релігійної громади, ніж міські (відповідно 37% і 21%), а жінки – частіше, ніж чоловіки (відповідно 31% і 21%).
Читайте також: Чи гріх бажати смерті Путіну? Інтерв'ю з главою УГКЦ Святославом Шевчуком
Як українці ставляться до церкви
47% респондентів повідомили, що відвідують церкву, як і раніше, 11% стали відвідувати церкву частіше, а 12,5% – рідше.
Ще 27% відповіли, що раніше зовсім не відвідували і не відвідують зараз.
У 2022 році після початку повномасштабної війни 59% відзначали позитивну роль Церкви в українському суспільстві – це найвищий показник з 2000 року. У 2021 році так думали про церкву 49,5% опитаних, а у 2020 – 40%.
Порівняно з 2021 роком частка таких зросла у всіх регіонах, крім східного (у західному – на 7%, у центральному – на 8%, у південному – на 19%).
У східному регіоні на позитивну роль церкви вказує значно менша частка респондентів порівняно з іншими регіонами (на заході – 78%, у центрі – 54%, на півдні – 60%, на сході – 41%).
26% опитаних дотримуються думки, що Церква не відіграє помітної ролі (у 2021 року таких було більше – 33%).
Зараз таку позицію найчастіше поділяють жителі східного регіону (36,5%), а найрідше – жителі західного (12%).
Про негативну роль церкви не йдеться: частка тих, хто поділяє таку думку становить лише 3%.
74% опитаних кажуть, що релігійна громада, до якої вони належать, з початку широкомасштабної війни надавала матеріальну допомогу біженцям, а 73,5% – що надавала допомогу Збройним Силам України.
Також 59% повідомили, що їхня громада надавала прихисток біженцям, 41% – залучала чи розподіляла гуманітарну допомогу з-за кордону, 38% – надавала допомогу медичним та соціальним закладам, 35% – надавала допомогу жителям деокупованих і прифронтових територій, 28% – облаштовувала у приміщенні храму бомбосховище, 27% – допомагала в евакуації жителів із окупованих територій та територій, що перебувають під обстрілами.
54% членів релігійних громад зазначили, що отримували під час війни від релігійної громади, до якої вони належать, моральну підтримку, 47% – психологічну підтримку, а 22% – матеріальну підтримку.
Нагадаємо, раніше соціологи виявили, що лише 12% українців негативно оцінюють розпад СРСР. Також за час війни українці стали більш впевнені у своїх силах.
А нещодавно УГКЦ перейшла на новий календар для свят.
Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 4 по 11 листопада 2022 року.
В опитуванні взяли участь 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичніі відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідкими російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Читайте також: Віряни і мобілізація: чи можна уникнути мобілізації через релігію чи пройти альтернативну службу під час війни?