"Б'ємося за садок вишневий коло хати": як українці у День Шевченка закликають виконувати його заповіт

Яна Осадча — 9 березня 2023, 17:26

9 березня виповнилося 209 років зі дня народження українського поета та художника Тараса Шевченка.

Другий рік українці відзначають народження Великого Кобзаря в умовах повномасштабної війни. Вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт сьогодні є дуже актуальними. Вони надихають на боротьбу з ворогом.

"Дивовижно, як слова з середини 19 століття надихають боротися за незалежність у 2022. Шевченко – наш пророк, це точно",пише депутатка Київської міської рада Ксенія Семенова.

Ксенія Семенова також звернула увагу на те, що 9 березня зранку росіяни привітали українців з днем народження Кобзаря ракетною атакою.

Пам'ятник Тарасу Шевченку у Бородянці

Колега Ксенії Семенової по Київраді – депутат Григорій Маленко також впевнений, що ранкова ракетно-дронова атака – це саме до дня народження Кобзаря.

ВІДЕО ДНЯ

"Бо для них Шевченко – це ще один маркер всього українського. А все українське – вони ненавидять. Як вони не намагалися оголосити Тараса Григоровича "русским писателем" – не виходить забути, що він один із головних ідеологічних ворогів імперії в її історії", – пише Григорій Маленко.

Утім, на думку депутата, жодна ракетна атака не змінить результату, який напророкував Кобзар:

І на оновленій землі

врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люди на землі.

Фото з соцмереж

Поет Володимир Стецюк згадав 9 березня "поетичну істерику" російського поета Йосипа Бродського, який після проголошення Україною незалежності, написав свій відомий українофобський вірш:

Время покажет "Кузькину мать", руины,

кости посмертной радости с привкусом Украины.

…Будете вы хрипеть, царапая край матраса,

строчки из Александра, а не брехню Тараса.

За словами поета, обіцяні поетом-імперцем руїни в Україні здійснилися, бо "московська орда таки прийшла показати українцям "Кузькіну мать".

Малюнок: Oleksandr Grekhov

"Однак у країні, яка бореться за свою свободу, повсюди лунають не "строчкі із Александра", а поезії Тараса, що надихають на боротьбу з імперією всесвітнього зла", – пише Володимир Стецюк.

Викладачка Катерина Хоптинська розповідає, що у 12 років перечитала Олександра Пушкіна і Тарса Шевченка.

"З тих пір, мені все ясно і про Росію і про нас. Саме тому, коли мені щось кажуть про велич росіян, я тихо усміхаюсь у вуса Тараса Григоровича",– каже вона.

Ілюстрація: Баба і кіт

За словами Катерини, творчість Шевченка вразила її тому, що Тарас Григорович тонко підмічав усі соціальні процеси та емоційно описував їхні недоліки.

Малюнок: Нікіта Тітов

"Шевченко живий. Він писав про живе, про болюче, про неминуче. Той, хто каже, що Шевченко – це про образ жертви, взагалі не розуміє нічого. Шевченко той ще троль, та дядько з таким тонким відчуттям світу, долі та місця людини в цьому, що я не знаю чи є сенс взагалі порівнювати його з кимось", – вважає викладачка.

Деякі користувачі на день народження Тараса переосмислюють його образ.

Наприклад, Укрзалізниця зобразила Шевченка мандрівником, який подорожує Україною сучасним потягом.

"Чугунка, кована дорога, залізний шлях – такими словами Тарас Шевченко називав залізницю, яку в його часи тільки почали будувати. А от уявіть, якби Тарас Шевченко подорожував українською залізницею, то скільки б неперевершених поетичних рядків і художніх картин він ще б написав, милуючись краєвидами з вікна вагона", – кажуть в організації.

Ілюстрація Укрзалізниці

Медик Руслан Буяновський пропонує такий образ Кобзаря – молодого і без вусів.

Журналістка Наталя Гуменюк публікує своє фото під бордом у звільненій Балаклії, з якого українські військові відклеювали нагадування про "русскій мір" і побачили шевченкове "Борітеся - поборете".

"Час від час запитую у знайомих, що воюють, про настрої на фронті, уточнюючи питання таким чином: "що кажуть, за що воюють "садок вишневий?". Ага "садок вишневий". І от цих двох слів – з ким би не говорила – достатньо, щоб зрозуміти, про що я. І ми погоджуємося, що попри всю злість до ворога, більшість воює за те, щоб швидше повернутися додому", – каже Наталя Гуменюк.

Фото: Наталія Гуменюк

Військовий Руслан Каганець звертає увагу на те, що у відомому вірші "Заповіт" всі дієслова вжиті у наказовому способі.

Малюнок: Oleksandr Grekhov

"Поховайте, вставайте, порвіте, окропіте". Кобзар знав майбутнє. Кобзар дав наказ. За нами залишилось виконати його волю! "І вражою злою кровю волю окропіте...",– пише він.

Читайте також: "Не читав Достоєвського, але хоче блиснути ерудицією": реакції українців на слова Папи про росіян

Реклама:

Головне сьогодні