Коли підвищена настороженість перетворюється на хворобу: симптоми

Гіпернастороженість – це стан підвищеної усвідомленості та пильності. Людина може постійно перебувати на сторожі в очікуванні небезпеки, навіть коли загрози немає.

Про симптоми та наслідки цього стану розповіли у журналі Health.

Гіпернастороженість може бути симптомом таких психологічних станів, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і тривоги. Також вона може виникнути через побічні дії медикаментів та наркотиків чи бути одним з симптомів хвороб (наприклад, захворювання надниркових або щитоподібних залоз, хвороби Альцгеймера).

Люди з надмірною пильністю можуть постійно сканувати навколишнє середовище, щоб знайти загрози, і гостро реагувати на повсякденні звуки, видовища та ситуації.

Фото: lightpoet/Depositphotos

Гіпернастороженість може викликати фізичні, поведінкові та емоційні симптоми.

Фізичні симптоми підвищеної пильності можуть включати:

• пітливість;
• прискорене серцебиття;
• швидке, поверхневе дихання;
• підвищений м'язовий тонус;
• розширені зіниці.

Перебування в постійному стані "боротьби або втечі" може з часом призвести до виснаження та втоми.

Поведінкові симптоми підвищеної пильності можуть включати:

• хвилювання і швидкі рухи головою (швидкий погляд вперед і назад);
• надмірна реакція на звуки;
• відволікання від взаємодії з іншими, виконання важливих завдань і розважальних заходів;
• проблеми зі сном;
• конфліктна поведінка;
• вживання алкоголю або наркотиків для придушення симптомів.

Емоційними проявами можуть бути тривога, дратівливість, параноя, страх, гнів, ізоляція тощо.

Гіпернастороженість лікується як медикаментозно, так і через психотерапію. Зазвичай для того використовують когнітивно-поведінкову терапію, експозиційну терапію та методом EMDR (десенсибілізація та повторна обробка рухів очей).

Читайте також: Тривога, відчуття сорому та провини: ознаки психологічної травми у дітей

Також є техніки для самодопомоги. Щоб навчитися справлятися з надмірною пильністю та обмежити її, потрібен час і наполегливість.

Можна застосувати:

• Дихальні вправи

Психологи рекомендують робити повільні, глибокі вдихи, коли з'являється відчуття надмірної тривоги та пильності. Тож варто зробити паузу, перш ніж реагувати.

• Техніки релаксації

Дихальна робота, медитація, йога можуть допомогти заспокоїти розум і тіло.

• Ведення щоденника

Записування думок може допомогти визначити закономірності та почати повільно змінювати власну реакцію на ситуації.

• Регулярні фізичні вправи

Регулярні рухи допомагають підвищити рівень гормонів гарного настрою та знизити концентрацію "гормонів стресу".

• Підтримка

Варто звернутися за підтримкою до родини, друзів або знайти групу з іншими людьми, які мають подібний життєвий досвід, щоб отримати підтримку.

Читайте також: Фізична активність може допомогти при лікуванні депресії. Дослідження