"Діти в окупації ловили інтернет на кладовищі": які виклики війна ставить перед освітянами і школярами

Олена Барсукова — 29 серпня 2023, 21:20

Окупація, зруйновані школи, відсутність колективу та дистанційка. Усе це – реалії, з якими зіштовхнулись наші педагоги та школярі.

У новому випуску "УП. Чату", приуроченому до початку нового навчального року, обговорили освіту та виклики 2023 року.

Про найбільші проблеми в освіті та шляхи їх вирішення головній редакторці УП Севгіль Мусаєвій розповіли:

  • співзасновниця благодійного фонду savED та міністерка освіти у 2019-2020 роках Ганна Новосад;
  • директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко;
  • учень 10 класу Катюжанського опорного ліцею Кирило Гарнага.

НЕ очне навчання

На думку Ганни Новосад, основною проблемою в освіті є те, що настав четвертий навчальний рік, коли українські діти фактично не підуть до школи.

"Було два роки ковіду, постійні карантини і так далі. А зараз у нас кожна десята школа знищена, величезна кількість дітей в окупації, щонайменше 700 тисяч дітей навчається онлайн, і дуже часто це означає, що не навчаються взагалі.

Фактично, ми живемо у форматі, коли навчання як такого немає. І це по нам вдарить дуже скоро", – сказала ексміністерка освіти.

Фото: AndrewLozovyi/Depositphotos

Є велика кількість дітей, які перебувають за кордоном, і не завжди зрозуміло, наскільки вони інтегровані в українську систему на дистанційному навчанні.

Та навіть для дітей, які перебувають в Україні, дистанційне навчання важке. Десятикласник Кирило Гарнага поділився і своїм досвідом навчання у такому форматі.

"Вчителі начебто якось і виходять в ці зуми, і викладають, і час віддають, і знання передають, а ніхто ці знання не забирає.

Перший урок – хтось зайшов в зум, поклав телефон і спить далі. Навіть в моїй школі більшість вчителів хочуть, щоб вмикали камери, а є такі вчителі, що просять просто бути на уроках", – вважає підліток.

Психологічний стан дітей

Величезна кількість дітей і підлітків має психологічні травми, визнає Ганна Новосад.

Тому навіть попри фізичний зв'язок дитини зі школою, травматичний досвід може заважати дітям сприймати освітній матеріал і бути частиною освітнього процесу.

"Вони виходять першого вересня і мають долати, окрім очевидних труднощів адаптації, ще й труднощі, пов'язані зі зміною місця проживання тощо. Це точно буде непростий рік", – вважає колишня міністерка.

Проблеми з укриттям

У багатьох школах якісно обладнаного укриття просто немає – як-от у ліцеї №55 у Миколаєві.

Та на думку Анни Новосад, укриття мають стати освітніми центрами, а не просто місцем, де можна сховатися.

Очільниця фонду savED пригадує з досвіду роботи в деокупованих громадах, що дітям дуже важливо просто бути разом, а не лише отримувати академічні знання.

"Я бачу дітей, які не вміють розмовляти, просто банально спілкуватися з дорослими чи між собою, бо в них цього досвіду просто не було за півтора року.

У нас є досвід на Чернігівщині, ми робили класні укриття, освітні простори в підвалі, бо це єдиний простір, де діти можуть прийти і разом побути", – каже Ганна Новосад.

Тетяна Вакуленко додає, що більшість батьків хочуть, щоб діти навчалися офлайн. Це також підтверджують опитування, зокрема, від фонду "Демократичні ініціативи", результати якого показали, що 60% українців проти онлайн-навчання.

"Цікаво, що це не залежить від того, про яку частину України ми говоримо. Тобто і на заході, де умовно ситуація дещо краща, безпекова, і на сході, де вона гірша.

Звичайно, якщо є шанс безпечного офлайн-навчання, то мені здається, що за нього будуть голосувати і батьки, і учні. Тому що ми говоримо про ті предмети, які дуже складно засвоїти онлайн.

Ми говоримо про комунікацію, так звані м'які навички, групове навчання, лідерські навички", – каже директорка УЦОЯО.

Читайте також: Ніде сховатися від ракет. Миколаївським дітям потрібна допомога, аби повернутися до школи

Окупація та зруйновані школи

Фото: Українська правда

Російські окупанти зруйнували багато шкіл на Київщині, Чернігівщині, Миколаївщині, Харківщині, Дніпропетровщині. Ганна Новосад каже, що у Миколаївській області ситуація значно гірша.

"Якщо на Київщині, Чернігівщині хоч десь щось вціліло, то в Миколаївській області, де окуповані громади, освітні заклади зруйновані всі", – каже Ганна.

Фонд savED допомагає відбудовувати зруйновані школи, зокрема у деокупованих населених пунктах. Ганна Новосад каже, що сім’ї та діти попри розруху прагнуть мати бодай якусь освіту та активність.

"Наш "краш" – це Снігурівка, де ми проводимо дуже багато часу, тому що там багато чого є відновлювати. Діти там якісь безстрашні, вони ходили на кладовище ловити інтернет. Вони були 9 місяців в окупації.

Директорка школи о четвертій ранку виходила десь біля смітника, вночі ловила інтернет. Вона виходила фотографувати документи, пересилати у відділ освіти на вільних територіях, щоб передавати інформацію про те, як там у них все. Тобто люди ризикували заради хоча б якоїсь освіти своїм життям. І учні, і вчителі. І це просто нереально", – сказала очільниця фонду.

Кирило Гарнага також розповів про досвід життя в Катюжанці під час окупації.

"Це був, напевно, один із таких жахів, який не забудеться ніколи. Зачепило дуже сильно і мою сім'ю. Грабували будинки, до абсурду маленькі речі крали. У нас були всі. У нас була Чечня, р*сня, ОМОН", – пригадує Кирило.

За його словами, російські окупанти облаштували у школі штаб. В одному з класів росіяни допитували людей, катували у підвалі.

"На дошці було написано крейдою "Не ври" і висів здоровенний портрет Януковича", – розповідає десятикласник.

Погіршення успішності дітей

Фото: ALesik/Depositphotos

Тетяна Вакуленко відзначає, що ще в перший рік карантину, до початку великої війни, УЦОЯО зафіксував суттєве погіршення здібностей до математики та читання.

Вона каже, що зараз не варто аналізувати успішність дітей за результатами національного мультипредметного тесту, адже його мета – прозорий і об'єктивний відбір до закладів вищої освіти.

Однак погіршення таки відбулося ще за часів пандемії, і воно – "абсолютно неоднорідне", каже очільниця УЦОЯО.

"Втратили найбільше ті діти, які належали до певних категорій. Зокрема, дівчата з сільської місцевості. У нас і так багато нерівностей в освіті. А тут це погіршилося і вже на рівні четвертого класу.

Ми змогли провести другий цикл міжнародного дослідження якості освіти PISA. Будемо презентувати результати 5 грудня. До цього моменту я не можу говорити про результати, але це дозволить нам доволі точно говорити про те, що сталося в математичній, природничо-науковій і мовній освіті. Я думаю, що це будуть дуже показові результати", – каже Вакуленко.

Детальніше про відбудову шкіл, нові формати навчання та команду школярів, які переробляють пластик на деталі для дронів ЗСУ – дізнайтеся зі спеціального випуску "УП. Чату"!

Нагадаємо, також "Українська правда" спільно з фондом savED відкрила збір на укриття для микоївського ліцею №55. Ця школа має стати опорною для великого району міста.

"Ми збираємо 4 мільйони гривень на укриття. Якщо у вас є бажання підтримати збір, робіть це. Навіть якщо навчальний рік не почнеться, це укриття стане освітнім центром, де діти зможуть готуватися, зокрема до НМТ.

Такий освітній центр потрібен у Миколаєві…Туди потихеньку повертається життя, це прифронтове місто і там дуже багато дітей, зокрема ВПО. Тому підтримати цей проєкт – дійсно важливо", – наголошує Севгіль Мусаєва.

Посилання на банку:

https://send.monobank.ua/jar/9n5fV5yaRX

Номер картки банки:

5375 4112 0721 7238

Додаткове посилання на збір:

https://pay.fondy.eu/s/6HgD

Реклама:

Головне сьогодні