У NASA зафіксували, як чорна діра поглинає зірку. ФОТО

За допомогою обсерваторії Neil Gehrels Swift вчені виявили чорну діру, яка неодноразово поглинала зірку, схожу на Сонце.

Фіксація такої події стала можливою завдяки новому методу аналізу даних рентгенівського телескопа супутника (XRT), пишуть в NASA.

Астрофізик з Університету Лестера у Великій Британії та член команди Swift очолював дослідження зірки та її "голодної" чорної діри під загальною назвою Swift J023017.0+283603. Його детально опублікували 7 вересня в журналі Nature Astronomy.

Коли зірка наближається занадто близько до чорної діри, гравітаційні сили створюють інтенсивні припливи. Вони розбивають її на потік газу. Передній край обертається навколо чорної діри, а задній – виходить за межі системи.

Фото: Neils Bohr Institute/Daniele Malesani

Це астрономічне явище зветься припливним руйнуванням. Вчені бачать їх як спалахи багатохвильового світла – вони виникають, коли уламки зіштовхуються з диском матеріалу, який уже обертається навколо чорної діри.

Останнім часом дослідники вивчають варіації цього явища. Їх називають частковими або повторюваними припливними руйнуваннями.

Назва цілком відображає суть, адже у цьому випадку орбітальна зірка проходить поблизу чорної діри, зірка випирає назовні, викидає матеріал, але все одно виживає.

Такий процес триває до тих пір, поки вона не втратить занадто багато газу та врешті-решт розпадеться. Системи зірок і чорних дір із певними характеристиками разом створюють широкий спект поведінки для класифікації.

Власне Swift J0230 вперше зафіксували 22 червня 2022 року за допомогою XRT. Вона розташована на відстані понад 500 млн світлових років. XRT Swift фіксував по 9 спалахів кожні кілька тижнів з моменту виявлення.

Еван з командою припускають, що вони бачать повторювані припливні руйнування сонцеподібної зірки, яка обертається навколо чорної діри з масою в 200 тисяч разів більшу за масу Сонця. За оцінками вчених, зірка втрачає близько 3-х земних мас свого матеріалу під час кожного припливу.

Відкриття Swift J0230 стало можливим завдяки новому автоматизованому пошуку спостережень XRT, розробленому Евансом, під назвою Swift X-ray Transient Detector.

Після того, як прилад спостерігає за частиною неба, дані передаються на землю, і програма порівнює їх із попередніми знімками XRT того самого місця. Якщо ця частина рентгенівського неба змінилася, вчені отримують сповіщення. У випадку Swift J0230 Еванс і його колеги змогли швидко скоординувати додаткові спостереження в регіоні.

Swift спочатку розробили для вивчення гамма-спалахів, найпотужніших енергетичних викидів у космосі. Однак після запуску супутника вчені визнали його здатність вивчати цілу низку небесних об’єктів, як-от припливні руйнування і комети.

Раніше ми розповідали про виявлення найближчої до Землі чорної діри.

Читайте також: Чорні діри "викидають" зірки, які вони колись знищили. Вчені не знають, чому