Науковці припускають, що у власників котів може бути вищий ризик розвитку шизофренії

Вчені припускають, що наявність вдома кота може подвоїти ризик розвитку шизофренії у його власника.

Про це повідомляє Science Alert із посиланням на дослідження, опубліковане в медичному журналі Schizophrenia Bulletin.

Група австралійських науковців проаналізувала 17 досліджень, опублікованих за останні 44 роки в 11 країнах світу, зокрема у США та Великій Британії.

"Ми виявили значний позитивний зв'язок між володінням котами та підвищеним ризиком розладів, пов'язаних із шизофренією.

Після коригування коваріантів ми побачили, що люди, які контактують з котами, мають приблизно вдвічі вищі шанси на розвиток шизофренії", – зазначили дослідники.

Власники котів можуть мати більший ризик розвитку шизофренії. Фото: Sonyachny/Depositphotos

Вперше ідею про те, що домашні коти можуть підвищувати шанси мати цю хворобу, висунули у 1995 році. Тоді вчені вважали, що причиною може бути вплив паразита Toxoplasma gondii. Однак однозначних висновків щодо цього припущення немає.

T. gondii – паразит, який передається через погано приготоване м'ясо або забруднену воду. Укус зараженої кішки або контакт з її фекаліями також можуть бути джерелом T. gondii. За оцінками, близько 40 мільйонів американців інфіковані цим паразитом, але не мають жодних симптомів.

Потрапляючи в людський організм, T. gondii може проникати в центральну нервову систему і впливати на нейромедіатори. Деякі вчені вважають, що так паразит викликає зміни особистості, появу психотичних симптомів та неврологічних розладів, зокрема шизофренії.

Інші дослідження припустили, що:

• підвищити ймовірність розвитку шизофренії може перебування в оточенні котів у дитинстві;
• наявність котів пов’язана з вищими показниками на шкалах, які вимірюють риси, пов'язані з шизофренією.

Одне з проаналізованих досліджень простежило зв'язок між наявністю кота у віці від 9 до 12 років і подальшим розвитком шизофренії. Однак у більш загальному віковому проміжку – до 13 років, такої закономірності не знайшли.

Експеримент, проведений за участі 354 студентів-психологів, не виявив зв'язку між наявністю кота і показниками шизотипового розладу. Однак у тих, кого кусали коти, показники були вищими.

Водночас інше дослідження, в якому брали участь люди з психічними розладами й без них, показало зв'язок між укусами котів і вищими балами в тестах, що вимірюють психологічні переживання. Проте вчені припускають, що причиною цього може бути бактерія Pasteurella multocida.

Австралійські науковці кажуть про необхідність проведення якісніших досліджень для остаточних висновків. Однак певний зв’язок між домашнім котом та ризиком шизофренії у його власника простежується.

Нагадаємо, дослідження показало, власники собак більше піклуються про своїх улюбленців, аніж власники котів.

Читайте також: Товсті коти – це мило, але небезпечно. Як зрозуміти, що в улюбленця зайва вага