Люди можуть бути "жайворонками" завдяки успадкованим генам неандертальців – дослідження

Вчені припускають, що схильність людини до раннього пробудження та засинання може бути успадкована від неандертальців.

Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі Genome Biology and Evolution.

Група американських вчених виявила, що успадкована від неандертальців ДНК може бути причиною що деякі люди є "жайворонками" – рано просинаються та засинають.

Більшість генів, які сучасні люди отримали в результаті давніх схрещувань, відсіяла еволюція. Однак невелика їхня частина все ж залишилася. Ймовірно, саме ці гени допомагали Homo sapiens адаптуватися до нового середовища, коли близько 70 000 років тому вони мігрували з Африки до Євразії.

Реконструкція обличчя найстарішого знайденого неандертальця. Фото: BART MAAT/Getty Images)

На той час там вже проживали пристосовані до життя у більш прохолодному кліматі неандертальці. Завдяки схрещуванню між цими видами сучасні люди мають до 4% ДНК останніх. Зокрема, йдеться про гени, пов'язані з пігментацією шкіри, волоссям, жиром та імунітетом.

Дослідники проаналізували ДНК сучасних людей та неандертальців і виявили, що в них різні циркадні ритми. Також вони звернулися до UK Biobank, який зберігає генетичну інформацію, дані про здоров’я та спосіб життя пів мільйона людей. За допомогою цього науковці побачили, що багато людей були носіями генетичного варіанту, пов'язаного з раннім прокиданням.

Однак гени неандертальців не обов’язково потрібні, що бути "жайворонком". На це впливають сотні різних генів, навколишнє середовище та культура.

За словами співавтора дослідження Джона Капри, багато сучасних людей є носіями генів неандертальців, які допомогли нашим предкам пристосуватися до життя у вищих широтах.

"Ми не вважаємо, що ранковий підйом – це те, що насправді було корисним. Скоріше, це сигнал того, що "годинник" працює швидше і краще пристосовується до сезонних коливань рівня освітленості.

У вищих широтах корисно мати більш гнучкий "годинник", який краще пристосовується до сезонних змін рівня освітленості", – каже науковець.

За словами професора Марка Масліна, який не брав участь у дослідженні, тепер у вчених є генетичні докази того, що деякі люди дійсно є "жайворонками".

"Коли люди розвивалися в тропічній Африці, тривалість дня в середньому становила 12 годин. Зараз мисливці-збирачі витрачають лише 30% свого неспання на збирання їжі, тому 12 годин – це дуже багато часу. Але чим далі на північ, тим коротшими стають дні взимку, коли їжі особливо бракує. Тому неандертальцям і раннім людям було доцільно починати збирати їжу, як тільки з'являлося світло, при якому можна було працювати", – пояснює він.

Нагадаємо, дослідження показало, що гени вошей можуть пролити світло на історію міграції людства.

Читайте також: У Китаї знайшли череп, який може належати невідомому роду людей