У Франції на 24 роки ув’язнили колишнього лікаря, причетного до геноциду в Руанді
Французький суд на 24 роки ув’язнив колишнього лікаря, який був причетний до геноциду, що відбувся в Руанді у 1994 році.
Він став шостим засудженим у Франції, пов’язаним із вбивствами народу тутсі, повідомляє The Guardian.
68-річного колишнього гінеколога Состена Муньєману визнали винним у геноциді, злочинах проти людяності та змові з метою підготовки цих злочинів.
Як встановило слідство, чоловік долучився до написання листа на підтримку тодішнього тимчасового уряду, що заохочував масові вбивства меншини тутсі.
Черепа жертв геноциду 1994 року в Руанді, виставлені на меморіалі в Кігалі. Фото: SIMON WOHLFAHRT/Getty Images |
Він також допомагав встановлювати блокпости, на яких затримували людей. Звідти їх везли в офіси місцевих органів влади, де утримувати їх у нелюдських умовах, а згодом убивали.
Також Муньємана був близьким до Жана Камбанди – голови тимчасового уряду Руанди, який створили після вбивства президента Жувеналя Габ'ярімани.
Під час судового процесу Муньємана заперечував обвинувачення. Чоловік стверджував, що він був поміркованим хуту і намагався "врятувати" тутсі, пропонуючи їм "притулок" в офісах місцевої влади.
Позов на Муньєману подали ще у 1995 році, однак суд відбувся тільки тепер. Державний обвинувач вимагав засудити колишнього лікаря до 30 років позбавлення волі, проте суд призначив лише 24 роки. Адвокати засудженого заявили, що планують оскаржити вирок.
Це вже шостий судовий процес у Франції щодо учасників масових вбивств у Руанді. За даними ООН, у 1994 році за 100 днів солдати з народу хуту вбили близько 800 тисяч людей, більшість з яких були етнічними тутсі.
Щоб сховатися від правосуддя, причетні до геноциду тікали до різних країн. Франція серед них була однією з найпопулярніших.
Нагадаємо, пагорби геноциду 1994 року в Руанді, кладовища часів Першої світової війни в Бельгії та Франції та колишній центр тортур в Аргентині стали об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО.
Читайте також: Уроки Голодомору: як нам зберігати пам’ять про геноцид, не травмуючи себе знову