"Перетворити школу на місце, куди біжать діти". Вчителька історії Світлана Стельмах

[L]"Українська правда. Життя" публікує спецпроект "Вчителі мрії".

Це історії успіху 10 фіналістів конкурсу Global Teacher Prize Ukraine. 

Переможця оголосять 7 жовтня. 

Вони змагатимуться за звання найкращого педагога країни, а кожен бажаючий може проголосувати за свого фаворита до 6 жовтня за посиланням.

***

Світлана Стельмах – вчителька історії України, правознавства та громадянської освіти в Херсонському академічному ліцеї імені О. В. Мішукова.

Разом з учнями зробила проект, який починався як історичне дослідження, а перетворився у настільну інтерактивну гру "Патріот".

***

Ніколи не мріяла стати учителем. Хотіла бути психологом у спорті, надихати спортсменів на перемоги.

До Харківського університету я не вступила. Приїхала додому із питанням "Що робити?"

Відповідь з’явилася на порозі мого дому у вигляді незнайомої тітоньки із клітчастою торбиною. Це була заступниця директорки сільської школи, що неподалік від мого міста. Вона приїхала запросити мене працювати у школі. От так, без освіти і досвіду. Сказала, що я їм підхожу.

Так у свої 16 років я стала піонервожатою і вчителькою з усіх тих предметів, які нікому було викладати.

Уроки проводили українською мовою, яку я навіть не знала. Тому мої учні, найстаршим з яких було 16 (як і мені), стали моїми учителями мови. За що я їм дуже вдячна.

Я вибрала непросту професію, у ній багато підводних каменів, але я просто кайфую від неї.

Щодня ти як серфінгіст на хвилі: ніколи точно не знаєш, що нового подарує цей день.

Ця професія – моє захоплення. Як сказав колись Білл Гейтс: "Знайдіть своє покликання, зробіть його своєю професією, і вам ніколи не доведеться більше працювати".

Чим я відрізняюсь від колег? Хочу пригадати крутий вислів колежанки з 4-ї Всеукраїнської (не)конференції EdCamp Ukraine: "Я не краща за інших. Я маю бути кращою за себе учорашню.

Це вчора я боялась, не вміла і не знала, а сьогодні я не боюся, вмію і знаю! Не порівнюйте себе з іншими, порівнюйте себе із собою".

Коли питають, як я вимірюю свої досягнення, пригадую, як у 2014 році, після подій Революції Гідності, в абсолютно російськомовному Херсоні ми з учнями вирішили вийти на останній дзвоник у національних українських костюмах.

Це було неймовірно! Мабуть, тоді ми з дітьми щось змінили у нашій громаді, і... нас підтримали! Зараз це вже для багатьох традиція, а тоді це був урок вибору.

Свої перші уроки у вересні я завжди починаю з мотивації: запитую в учнів, що їм необхідно знати і уміти, щоб стати успішними?

А потім разом із ними гуглю компетенції XXI століття: яких навичок чекають від працівників роботодавці. Обговорюємо, як і де можна набути цих навичок. А потім на уроках над цим працюємо.

Співпраця замість конкуренції, цінності стосунків замість гонитви за кількістю вивчених формул і дат.

Потрібен не тільки результат (ЗНО), необхідно насолоджуватися самим навчанням і перетворити школу, з якої біжать діти, на школу, до якої вони біжать.

Зараз думаю над найбільшим проектом у своєму житті. Хочу долучитися до участі у всеукраїнському проекті "Школа у лікарні": на базі обласної дитячої лікарні відкрити школу для дітей, які тривалий час знаходяться на лікуванні, покращити якість їхнього життя, допомогти підготуватися до

ДПА і ЗНО і просто мати гарний настрій, що сприятиме їхньому одужанню.

Що про мене говорять мої учні? Що я незвичайна (це зі слів їхніх батьків, і, сподіваюсь, у гарному значенні), справедлива і вимоглива. Вірю, що це так.

Не треба боятися змінюватися. Якщо ти про це мрієш, значить, це можливо.

Десятка фіналістів премії виглядає так:

• К — креативність: Юрій Гайдученко

• В — відповідальність: Олеся Браташ

• Н — наполегливість: Олександр Черкас

• Г — гармонійність: Людмила Боднарюк

• С — самовдосконалення: Богдан Портяний

• М — мотивація: Наталія Голоднюк

• І — іноваційність: Олександр Жук

• С — сміливість: Світлана Стельмах

• Д — досвідченість: Олександр Лисич

• Н — небайдужість: Наталія Рудніцька

Загалом цьогоріч організатори конкурсу отримали близько 2000 заявок від вчителів. Конкурс заснувала громадська спілка "Освіторія" у 2017 році.

Текст підготував Михайло Кригель, фото надані героєм публікації