4 проєкти українських школярів, які допоможуть щонайменше відтермінувати екологічну катастрофу в Україні

4 проєкти українських школярів, які допоможуть щонайменше відтермінувати екологічну катастрофу в Україні

В Україні вже сортують сміття, але досі є проблеми з його переробкою.

Досі не заборонили використання поліетиленових пакетів.

А столиця – дванадцята в світі і третя в Європі за кількістю заторів.

Через ці та інші екологічні проблеми незабаром ми будемо потопати у смітті та у вуглекислому газі.

І якщо ми не почнемо протидіяти кліматичним змінам зараз, нинішнє століття може виявитися останнім століттям для людства.

РЕКЛАМА:

Так вважає Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Українські школярі намагаються з цим боротися. Вони придумують проєкти і технології, які допоможуть зменшити кількість пластику в довкіллі, а також зменшити викиди вуглекислого газу.

"Всі проєкти по своєму важливі, адже всі вони стосуються теми боротьби зі зміною клімату, а на сьогодні це одна з тих проблем, які дуже гостро стоять перед людством і стосуються буквально кожного з нас", каже менеджерка TEDx JAS Countdown в Україні Анастасія Отрошко.

17 жовтня відбудеться онлайн-конференція TEDx JAS Countdown, і на ній школярі поділяться своїми розробками. Про 4 з них розповідаємо детальніше.

[BANNER1]

Єлизавета Столярчук: Переробка майбутнього від утилізації відходів до створення нового джерела енергії

"Проєкт Єлизавети унікальний.

По-перше, пропонує рішення переробки відходів, які донині вважалися неперероблюваними, а відтак все одно опиняються на звалищах та отруюють довкілля.

По-друге, цей метод переробки є ще й енергоефективним, тобто сам по собі не шкодить довкіллю", розповідає Анастасія Отрошко.

Єлизавета Столярчук:

Йдеться про переробку полімерних та органічних відходів за допомогою сонячної енергії.

Це технологія, що дозволяє економічно вигідно та безпечно для середовища переробляти полімери, пластик та інші органічні відходи у паливо.

Полімерні відходи переробляють у дизельне паливо, а органічні – у біопаливо.

Як працює ця технологія?

В основі технології – піроліз. Це хімічна реакція, під час якої органічні сполуки за нестачі кисню і при температурі 500-600°C розпадаються і переходять у стан палива чи газу.

Для того, щоб за цією технологією переробити відходи у паливо, потрібно сконструювати установку.

Її основні складові – це сферичний сонячний колектор, який забезпечує високі температури та піролізна камера, в яку складають відходи.

Завдяки тому, що сонячне проміння буде концентруватися в одній точці, тобто на цій камері, воно буде нагрівати її.

Такою установкою можна користуватися на всій території України, проте найефективнішими будуть південні регіони.

Чому обрали саме піроліз? Він має дві головні переваги.

Одна з яких – це те, що для цього процесу майже не потрібне сортування.

Тобто ми можемо переробляти будь-які види сміття, навіть те, що лежить на смітниках десятки років.

Але у цього процесу є недолік.

Коли ми запускаємо процес, у в камері разом зі сміттям є також повітря, тобто є також оксиген.

Через те, що там є кисень, з підйомом температур спершу починається горіння – спочатку згорає 20% сміття і виділяється жахлива кількість шкідливих речовин у повітря.

І тільки потім, коли кисень закінчується, починається сам піроліз.

Для того, щоб вирішити цю проблему, потрібно прибрати кисень, оскільки горіння існує тільки там, де є кисень.

Можна використовувати пресування, але для цього потрібна велика кількість енергії, і після цього все одно залишається певний відсоток кисню, тобто горіння все одно буде.

Ми пропонуємо додавати до камери перед початком процесу рідкий азот. Коли ми додаємо його в саму камеру, він розширюється близько в 500-600 разів і за рахунок цього витісняє повітря разом з оксигеном. Тобто в нас перед початком процесу в камері залишається лише азот та сміття.

Оскільки азот є інертним газом, тобто він взагалі не бере участі в хімічній реакції, він виконує роль вакууму.

Завдяки цьому ми повністю випускаємо стадію горіння з нашого процесу, при цьому відсоток виробленого дизельного палива зросте близько на 5-8%.

Скільки палива можна виробити завдяки цій технології?

Дизельного палива можна виробити 25% від маси відходів, а газу – 20% від маси.

Тобто якщо в нас є 10 кг пластику, то з нього вийде 2 кг дизельного палива.

Як і де можна використовувати цю установку?

Її можна використовувати на самих сміттєвих звалищах і переробляти пластик звідти у паливо.

Діаметр такого сонячного колектора – близько 2 метрів, а камера – на 100 кг – і її можна використовувати на невеликі міста або села. Дві установки вистачатиме з головою.

Наскільки це дорого?

Приблизна вартість однієї установки має становити близько 20 тисяч доларів, і вона окупить себе приблизно за два роки експлуатації.

Фотографії з експериментів

Поліна Деркач: Додавання відпрацьованого поліетилену до деталей для машин

"Поліна Деркач пропонує переробку поліетилену, якого сьогодні неймовірно багато у кожного в побуті, для його подальшого використання у виготовленні деталей для сільськогосподарської техніки.

Тут також дві переваги одночасно: боротьба з поліетиленом, який довго розкладається, і створення нового покоління деталей", – розповідає менеджерка TEDx JAS Countdown в Україні Анастасія Отрошко.

Поліна Деркач:

У нас дуже багато поліетилену в Україні, і він ніде не переробляється.

Це велика проблема, тому що в нас переповнені звалища.

І я подумала, що в поліетилені є одна хороша річ – це те, що він довговічний, тому його можна додати будь-куди.

Тому ми вирішили додати відсортований поліетилен до деталей посівних машин.

І ці деталі почали працювати краще, ніж звичайні, тому що їх не потрібно так часто замінювати. В нас навіть є рекорд України, який встановив, що ці деталі працюють довше, ніж звичайні.

Це шестерні та інші деталі, які можна заміняти в посівних машинах.

В перспективі – це можуть бути не лише машини, а й літаки.

Ми дуже довго знаходили саме ту кількість поліетилену, який можна додати до деталей, аби вони працювали не гірше, ніж звичайні, і знайшли, що деталі саме з 10% поліетилену працюють краще, ніж звичайні.

Як працює ця технологія?

Процес загалом не складний.

Потрібно, щоб поліетилен був чистим, його треба зібрати, помити, подрібнити на гранули.

Потім додати його до конструкційних пластиків і з них виготовити деталі.

Скільки деталей можна виробити?

З 10 кілограм поліетилену може вийти 100-200 деталей невеликого розміру.

Зараз ми випробовуємо ці деталі в машинах кількох підприємств. Вони готові використовувати в себе ці деталі.

Але є одна проблема.

Таке виробництво не хочуть запускати саме через те, що ці деталі довго служать – і їх рідше купуватимуть. А це – не вигідно.

Деталі для посівних комплексів

Едуард Шкуліпа: Удосконалення системи регулювання світлофорів у містах

"Проєкт Едуарда Шкуліпи пропонує рішення для світлофорів, які б ефективніше регулювали дорожній рух і тим самим оптимальніше б використовували час, протягом якого машини стоять у заторах.

Звичайно, в ідеальному майбутньому ми всі б мали пересісти на електрокари чи інші екологічні види транспорту, але ситуація, яку ми маємо сьогодні вказує на те, що ще принаймні років з 10 цього не буде, а діяти потрібно вже зараз.

Його ідея актуальна в контексті Smart city і допоможе крім екологічної складової вирішити ще й проблему комфортного пересування містом", – розповідає Анастасія Отрошко.

Едуард Шкуліпа:

Цей проєкт спрямований зменшити час, який витрачають машини на перехрестях, і таким чином зменшити кількість викидів вуглекислого газу у містах.

Як працює механізм?

Механізм складається із віртуальних смуг на дорозі, які зчитують масу та швидкість усіх машин, які їдуть у кожному з напрямків.

І потім, коли комп’ютер має ці всі значення – кількість машин, усі їхні швидкості та маси, він вирішує, який з напрямків краще пропустити, щоб зменшити викиди вуглекислого газу. Це такий собі розумний світлофор.

Зараз працюю над удосконаленою версією, в якій замість цих смуг будуть електромагнітні датчики на машинах, які будуть передавати необхідну інформацію.

Як це можна реалізувати?

Через специфіку механізму потрібна не просто якась приватна компанія. Це потрібно реалізовувати на загальнодержавному рівні.

Наприклад, датчики можна прикріпляти до номерів машин.

Чи є схожі проєкти?

Такі проєкти, звісно, є. Вони вже стоять на перехрестях в США та Норвегії, проте вони працюють за іншим алгоритмом.

Поки це не випробуване в реальному житті, тільки у лабораторних умовах.

Тамара Паламар: Your turn – вибір на користь екологічних пакувань та екопродуктів

"Проєкти, які стосуються власного еко вибору та екоосвіти на перший погляд легші до втілення, адже все тут залежить від самих нас.

Однак, як показує практика людям часто складно змінити свої звички і перебудувати свій побут, адже зміни перший час завжди незручні", - розповідає менеджерка.

Тамара Паламар:

Проєкт називається Your turn або "Ваша черга".

Він про те, щоби приносити бонуси людям, які вибирають продукти, які виростили екологічно або доставили їх в упаковці, яку можна переробити.

Як це працює?

На упаковках або ж на зворотній стороні меню в ресторані буде QR-код, через який люди потраплять на нашу сторінку.

На цій сторінці буде їхня знижка, яка залежатиме від закладу, з яким ми домовимося, від продукту і ще багатьох факторів.

Також на цій сторінці буде інформація про те, яким людям чи якій екосистемі вони допомогли.

Наприклад, ми розповідаємо, скільки дерев людина може врятувати, якщо буде користуватися цією програмкою упродовж певного часу.

Наприклад, за статистикою, щороку одна людина в Україні утворює 300-350 кг побутових відходів.

І якщо кожен раз, ідучи в якийсь заклад чи в супермаркет, люди зможуть користуватися нашим додатком, це означає, що вони будуть купувати продукти в еко-упаковці.

Так вони зможуть скоротити значну кількість сміття.

Ця ініціатива насамперед про те, що навіть якщо люди не зацікавлені тим, щоб зберігати нашу планету, і, зокрема, екологію нашої держави, вони хоча би можуть бути зацікавлені в тому, щоб зберегти свої гроші.

І, як показує практика, це найбільш ефективно працює – коли ми даємо якесь фізичне заохочення. Тобто це ініціатива про те, що ми можемо поєднувати приємне з корисним.

Скільки це коштуватиме?

Це залежатиме від тих партнерів, яких ми зможемо знайти.

Зараз проект тільки в процесі розробки. Створити сам сайт не складно, але буде достатньо складно знайти людей, які будуть зацікавлені в цьому, тому що, на жаль, в Україні ця тема не настільки розповсюджена, як про це говорять за кордоном.

І ресторани і торгові центри будуть більше зацікавлені в тих продуктах, які принесуть їм більший достаток.

Тому ми будемо працювати на ті заклади, які просувають екологічні продукти. Це будуть ринки, фермерські магазини, це також будуть ресторани.

Також можуть бути свої тонкощі у втіленні ідеї у більшому масштабі, оскільки я підозрюю, що навіть якщо виробникам буде подобатися ця ідея, їм буде достатньо складно кооперуватися з нами щодо знижок, оскільки вони будуть більше зацікавлені в прибутку, аніж в знижках.

Більше про екологічний спосіб життя та про проєкти, які допоможуть зберегти довкілля, підлітки розповідатимуть на онлайн-конференції TEDx JAS Countdown 17 жовтня, де серед організаторів - Мала академія наук України під егідою ЮНЕСКО.

Катерина Хорощак, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

На переробку можна здати майже все. Що, де і за скільки

Що насправді відбувається з пластиком, який ми викидаємо – відео TED

Секонд-хенд: можливість заощадити, жити екологічно, а може й підзаробити. Досвід студентки

Вам пакет точно потрібний? Еко-життя на одному прикладі

Як розвинути у дитини екосвідомість

Пилові бурі, смог та пожежі: в чому причина екологічних катастроф України

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні