Що впливає на формування звуків, які видають різні види птахів? Науковці мають припущення
Птахи по всій планеті видають багато різних звуків, за допомогою яких спілкуються. Голодні пташенята дятла дзижчать, коли чекають їжу, гаїчка світлокрила лякає хижаків шумом, а очеретянки співають для розваги.
Науковці з'ясували, що середовище існування, широта, в якій проживають пернаті, форма їхнього дзьоба та розмір тіла впливають на те, як і в яких частотах птахи створюють звуки.
Про це йдеться в дослідженні науковців з Університету Віскосина-Медісон (США), яке опублікували в Proceedings of the Royal Society, пише Popular Science.
У ході роботи команда вчених вивчила понад 100 тисяч записів пташиних звуків, які представляли співи, ґелґотання чи крики близько 77% відомих видів.
Завдяки масштабній роботі дослідникам вдалося виявити фактори, які впливають на звуки, якими послуговуються пернаті.
Місце проживання та широта
Науковці виявили неочікуваний зв'язок між середовищем існування птахів і частотою звуку, яку вони видають.
В екосистемах, де багато бурхливої води, існує майже постійний рівень білого шуму, який виникає на низьких частотах. У таких місцевостях птахи зазвичай створюють звуки на вищій частоті, аби шум води не заглушував їх.
Схожі звуки видають пернаті, що проживають у тих самих широтах, що й ті птахи, які живуть поблизу гучних потоків води. Науковці припускають, що ця закономірність у глобальному масштабі є частиною головоломки про еволюцію звуків птахів.
Питання розміру
Нове дослідження підтвердило гіпотезу про те, що частота звуку птаха залежить від розміру його тіла. Відтак пернаті менших розмірів можуть створюють звуки вищої частоти, а більших – нижчої.
Однак у ході роботи вчені також побачили, що існує зв'язок між звуком, формою дзьоба та масою тіла.
Особливості будови дзьоба впливають на спів птахів, незалежно від їхньої маси тіла. Відтак частоти пташиних звуків зменшуються зі збільшенням розміру пернатого. Однак цей зв'язок руйнується, якщо птахи належать до виду, що має вроджену здатність до співу.
"Птахи, які навчаються співам із великими дзьобами мають нижчі акустичні частоти, але це не працює серед вроджених співаків", – йдеться в дослідженні.
Оточення
Дослідження також допомогло зрозуміти звуковий ландшафт планети. Науковці припускають, що середовище має зв'язок із звуками, які створюють птахи.
Дрібні види птахів зазвичай мають ширший діапазон частот, який працює як механізм захисту. Високі частоти допомагають їм спілкуватися з іншими представниками виду, а низькі – потенційно діють як камуфляж, змушуючи хижаків думати, що птахи більші та грізніші, ніж насправді.
Тому більш вразливі пернаті можуть отримувати користь від такого діапазону звуку.
"У тропіках в усьому світі на більших птахів зазвичай полюють заради м’яса. Тому більші птахи кричать на низькій частоті, і якщо ми не знайдемо жодного звуку на нижчій частоті, ми можемо [зробити висновок], що в цьому ландшафті може бути більше полювання", – пояснив співавтор дослідження Сатья Чандра Сагар.
Також Раніше ми розповідали про незвичайні звуки, які видають птахи.
