Вам вимикають світло, а їм ні! Чому світлячки "сяють" і де їх можна побачити
Світлячки – дивовижно красиві комахи, які точно не потерпають від відключень електрики, адже джерела світла завжди носять із собою.
Як світлячки миготять, для чого їм це потрібно і де можна побачити цих дивовижних комах?
"Українська правда. Життя" спробувала відповісти на ці запитання та зібрала цікаві факти про світлячків, скориставшись матеріалами National Geographic, A-Z Animals, Firefly.org та Scientific American.
Хто такі світлячки?
Світлячки – це комахи з родини світлякових (Lampyridae) і ряду жуків (Coleoptera). Як і деякі види мікроорганізмів, водоростей та грибів, ці жуки здатні до біолюмінесценції – виділення світла внаслідок хімічної реакції в тілі.
У світі існує понад 2 тисячі видів світлячків. Вони мешкають по всьому світу, крім Антарктики: у Європі, Америці, Азії, Африці, Австралії та Океанії. Найбільше видів фіксували у Центральній і Південній Америці та Азії (приблизно 50% світового різноманіття світлячків). Водночас і в Україні є багато дивовижних комах, що належать до родини світлякових.
У 2024 році українські вчені опублікували у "Слобожанському науковому віснику" результати дослідження фауни Гетьманського національного природного парку, що на Сумщині. У Гетьманському нацпарку нарахували 120 видів світлячків, 13 з яких – не були зареєстровані в Сумській області до дослідження території парку.
Як "сяють" світлячки?
Біолюмінесценцію світлячків забезпечують дві хімічні речовини: люциферин та люцифераза (фермент, що працює як каталізатор). Світло виділяє спеціальний орган внизу черевця жука, де й відбувається окиснення люциферину за участі люциферази та аденозинтрифосфату (АТФ).
Усі личинки світлячків можуть виробляти світло (ймовірно, для відлякування хижаків), але деякі види втрачають цю здатність у дорослому віці. Натомість вони використовують феромони для пошуку партнерів.
Дорослі комахи, які світяться, використовують світло, щоб ідентифікувати собі подібних, комунікувати між собою та приваблювати представників протилежної статі.
Кілька досліджень показали, що самки світлячків обирають партнерів залежно від специфічних характеристик їхнього світла. Вища частота й інтенсивність спалахів виявилися більш привабливими для самок двох різних видів світлячків, розповів професор з систематики та таксономії комах Університету Флориди Марк Бренхем.
Кожен вид має власну схему миготіння світла, яка контролюється нервовою системою. При цьому світлячки не виділяють тепла, тому вчені називають їхнє світло "холодним".
Що ще роблять світлячки?
Їдять одне одного
Зазвичай личинки світлячків – м'ясоїдні, харчуються равликами, черв'яками та іншими комахами. Дорослі особини травоїдні, споживають нектар і пилок.
Водночас інколи світлячки вдаються до канібалізму. У деяких видів самиця з’їдає самця після спарювання, щоб отримати з його крові речовини, необхідні для захисту себе і потомства.
У Північній Америці є два види світлячків, самиці яких практикують поїдання "коханців", тому вчені називають їх "фемме фатале".
Пускають кров для самозахисту
При нападі світлячки вдаються до так званої "рефлекторної кровотечі". Їхня кров містить хімічні речовини, які мають гіркий смак і можуть бути отруйними для деяких тварин.
Тому власникам ящірок, змій та інших рептилій категорично не радять годувати домашніх улюбленців світлячками.
Економлять енергію
Біолюмінесценція світлячків має майже стовідсотковий коефіцієнт корисної дії, тобто на виробництво світла витрачається мало енергії. Для порівняння, лампочка має лише 10% ККД – тобто 90% енергії втрачається у вигляді тепла. Розробники деяких LED-ламп навіть заявляли, що у розробці своїх енергоощадних ламп "надихалися" світлячками.
Влаштовують світлові шоу
У мережі можна побачити багато відео, як світлячки синхронно злітають у повітря та одночасно миготять яскравим світлом. На такі "світлові шоу" у деяких американських лісах навіть з'їжджаються туристи.
Навіщо і на якому етапі еволюції комахи опанували такий талант – науці точно невідомо. Дослідниця світлячків та фахівчиня Міжнародного союзу охорони природи Сара Льюїс вважає, що ця здібність могла виникнути як випадковий побічний ефект від спроб самців конкурувати за увагу самок.
А нейробіолог з Університету штату Коннектикут Ендрю Мойсеф припускає, що синхронне миготіння знадобилося світлячкам для комунікації – щоб члени однієї групи знаходили одне одного.
Де можна побачити світлячків і як їх приманити?
Світлячки надають перевагу вологому і теплому клімату. Найчастіше їх можна зустріти у лісах чи на узліссях біля водойм. Літніми ночами їх можна помітити біля боліт чи озер, у садах чи парках.
Утім, світлячків можна побачити все рідше. Їхні популяції скорочуються по всьому світу, а у США вже 18 видів перебувають під загрозою зникнення.
Основні причини зменшення кількості світлячків — знищення їхніх природних середовищ (водно-болотних угідь, лісів, парків) та використання пестицидів, пояснює Сара Льюїс.
Також світлячкам шкодить "світлове забруднення" (засилля штучного світла вночі), яке ускладнює комахам шлюбний ритуал. В оточенні багатьох штучних джерел світла самиця може не помітити вогників самця, відповідно, вони не зможуть спаруватися і дати потомство.
Отже, важливо заощаджувати світло не лише у воєнний час. Так ви не тільки полегшите роботу працівникам ДТЕК, а й підвищите ймовірність того, що світлячки прилетять "закохуватися" саме у ваш сад.
