Чому в Києві досі скошують траву? Пояснення "Київзеленбуду"
У 2023 році влада Києва розпочала експеримент з часткової відмови від косіння трави у місті. У перелік ділянок потрапили парки, сквери, ділянки біля шосе.
За рік у застосунку "Київ цифровий" провели опитування щодо ставлення киян до "зарослих газонів". У результаті 66% опитаних проголосували за те, щоб менше косити траву.
Тож у 2025-му, на третій рік експерименту, київська влада вирішила розширити список ділянок, куди впродовж літа не навідуватимуться косарі. Хоча досі у цей список не потрапляють прибудинкові території.
Про які ділянки йдеться та про те, які висновки зробила міська влада за час проведення експерименту – про це "УП.Життя" розповіли у "Київзеленбуді".
Де цьогоріч не коситимуть траву?
У 2024 році влада Києва вирішила не чіпати траву на 60 різних ділянках, загальна площа яких становила 127,94 га. Цьогоріч таких ділянок стане ще більше.
"У 2025 році планується збільшення кількості таких ділянок до 76 площею 207,80 га", – зазначили у "Київзеленбуді".
У переліку передусім парки, сквери, ділянки біля шосе. Найбільше таких ділянок в Оболонському районі (576 000 м2).
Біля багатьох із них встановлюють інформаційні таблички з попередженнями, що траву спеціально не косять задля створення "сприятливого середовища для запилювачів" та "економії ресурсів".
"Відмова від косіння – це свідомий крок до сталого розвитку міста. Нескошені ділянки допомагають зберігати вологу в ґрунті, запобігати ерозії, створювати природну ізоляцію від спеки, особливо в умовах змін клімату.
Також висока трава допомагає знижувати температуру в місті влітку", – пояснили рішення продовжувати експеримент у "Київзеленбуді".
Водночас в установі стверджують, що повністю відмовитись від косіння наразі неможливо: воно необхідне з санітарних та безпекових причин. Перша з них – це захист від кліщів.
"Нескошена висока трава – ідеальне середовище для активного розмноження кліщів, зокрема тих, які переносять небезпечні хвороби, як-от бореліоз (хвороба Лайма). Особливо це стосується зон активного відпочинку, дитячих майданчиків, парків", – зазначили в "Київзеленбуді".
Друга причина – це профілактика пожеж (суха трава легко займається, тому її скошування запобігає швидкому поширенню вогню).
Третьою причиною у "Київзеленбуді" називають боротьбу з небезпечними бур’янами.
"Залишення трави без догляду сприяє поширенню карантинних рослин, таких як: амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, сон-трава, нетреба, повійка. Це інвазійні рослини, які витісняють місцеву флору", – йдеться у відповіді на запит.
Чому варто відмовлятися від скошування трави?
У коментарі "УП.Життя" старший викладач кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Юрій Бенгус зауважив, що надмірне скошування трави, навпаки, сприяє поширенню амброзії.
"Амброзія – "прибулець" з тепліших районів. Вона проростає пізніше наших трав. Тобто, якщо на поверхні землі ростуть наші лучні трави, то амброзії немає місця.
Але коли старанні косарі активно скошують весняні трави, амброзія каже: "Дякую, що звільнили для мене місце". Таким чином вона поширюється все більше і більше", – пояснює Юрій Бенгус.
Науковець додає, що найбільша шкода від скошування трави – це зменшення біорізноманіття.
"Коли ми скошуємо траву і створюємо газон, це гарно для ока, але з погляду біології – це пустеля. Тому що там тільки два види й нічого більше.
Якщо ми скошуємо траву, то там залишається тільки кілька видів злаків, майже немає різних комах, інших тварин, з ними не так багато "дружить" різних грибів. На злаках немає чого збирати бджолам і джмелям", – пояснює Юрій Бенгус.
За його словами, зменшення біорізноманіття негативно впливає на стійкість навколишнього середовища. Ділянки, де росте мало видів трав чи дерев, стають вразливими до будь-яких змін.
"Це біологічний закон: сталий біоценоз – це біоценоз з високим біорізноманіттям. Як тільки воно зменшується, з біоценозом можуть відбуватися будь-які катастрофи", – підсумовує Юрій Бенгус.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, чому зараз у Києві літає багато пуху кульбаби та як це впливає на здоров’я.
