Любовні драми у лелечому гнізді: що історія Одарки і Грицика говорить про стосунки лелек
Лелеки Одарка та Грицик, які гніздяться на Полтавщині, стали справжніми зірками. За їхнім гніздом під час цілодобової трансляції стежать сотні людей.
Раніше самка три роки поспіль жила з іншим птахом – Грицьком, однак минулого року він не повернувся до гнізда. Натомість до Одарки приєднався Грицик.
Цього року у зірковому гнізді вирували нові любовні пристрасті – його зайняла інша пара, Лель та Квітка. Однак Одарка відвоювала територію в суперниці.
Лель та Одарка сформували нову пару, та їхнє сімейне життя тривало недовго, бо незабаром Грицик повернув собі "кохану" і "господарство".
Ця бурхлива історія привернула неабияку увагу до життя лелек і того, як влаштовані їхні стосунки. Здавна вважалося, що лелеки – добрі сім'янини, їх вважали символами родинного щастя та нового життя. Та чи справді це так?
Про те, як лелек. обирають собі пару, чи вміють вони кохати і ревнувати та які повір'я про птахів правдиві, розповідає кандидат біологічних наук, орнітолог Віталій Грищенко.
Чи можуть лелеки закохуватися і що вони відчувають?
Те що, лелеки закохуються – людська вигадка, запевняє Віталій Грищенко.
"У них може бути певна прив'язаність чи дружні стосунки, але про закоханість не йдеться. Вони прив'язані до гнізда, до виводку пташенят, їхнього захисту та виховання", – пояснює він.
Водночас, за словами експерта, у лелек існують "шлюбні ритуали", які переважно можна спостерігати на початку створення пари.
Характерна шлюбна поведінка проявляється, коли птахи тріщать дзьобами, кланяються, активно рухаються.
Лелека нахиляє голову вниз, потім різко закидає її назад, іноді торкаючись спини, а в стані збудження ще й розмахує крилами.
Така поведінка є сигналом для інших самців: "це чуже гніздо, від якого варто триматися якомога далі". Для самки ж це демонстрація сили та привабливості: "тут хороше місце і надійний господар".
"Науковці називають таку поведінку "демонстрацією вверх-вниз", коли птах ритмічно кланяється і закидає голову назад. У деяких випадках такі дії можуть перерости навіть в агресію, якщо поруч з'являється суперник", – зазначає Грищенко.
Лелеки – однолюби?
У лелек немає такого поняття, як "партнер на все життя". Склад пар може змінюватися навіть кілька разів протягом одного сезону.
Іноді партнер просто зникає – наприклад, не повертається після відльоту або гине, тому склад пари змінюється.
Експерт розповідає, що сильніший самець може також витіснити іншого птаха.
Так було і цьогоріч у зірковому гнізді: Одарка вже жила з новим обранцем Лелем, допоки "старий" Грицик не прогнав його.
Цікаво, що у вже сформованій парі іноді можна спостерігати поведінку, схожу на ревність. Проте вона більше пов'язана з конкуренцією, ніж із почуттями в людському розумінні.
Окрім цього, якщо лелеки кілька років поспіль гніздяться в одному місці й утворюють ту саму пару, між ними може виникати певна "прив'язаність", але буває й навпаки, коли партнери змінюються без "емоційних" причин.
"Поведінка різниться: одні птахи довше тримаються разом, інші можуть змінювати партнерів навіть протягом одного сезону", – пояснює експерт.
Як лелеки обирають собі пару?
Лелеки обирають передусім не одне одного, а гніздо. Фактично це можна назвати "шлюбом із розрахунку", тому що пара формується вже на зайнятому місці.
"Вирішальне значення має не стільки стан гнізда, як територія довкола, тому що для птахів критично важливі кормові угіддя (місця, де можна добувати їжу)", – розповідає Віталій Грищенко.
Добре розташоване й міцне гніздо втрачає цінність, якщо поруч немає їжі.
Експерт пояснює, що від вдалого місця для гніздування залежить, скільки пташенят зможе вигодувати самка. Якщо нема чого їсти, то маленькі пташенята можуть загинути, або виживе лише декілька.
Також лелекам важлива наявність прісної води: річки, ставка чи артезіанської свердловини.
Зазвичай першим прилітає самець. Він повинен знайти й зайняти вигідне гніздо, як-от цьогоріч на Полтавщині: першим прилетів птах Лель, який почав самостійно хазяйнувати, а вже пізніше до нього прилетіла самка Квітка.
Зазвичай птахи можуть безперешкодно зайняти гніздо, але бувають і випадки, коли лелеки змушені відстоювати його в сутичках.
"Окрім цього, до конфліктів іноді долучаються й молоді птахи, які ще не розмножуються, але вже проявляють інстинкт гніздування. Вони здатні нападати на вже сформовані пари. Під час бійок можуть гинути яйця чи пташенята", – зазначає Віталій.
Як лелеки розуміють, де їхнє родинне гніздо?
Лелеки чудово орієнтуються на місцевості й повертаються на вже добре знайоме місце.
"Вони зазвичай повертаються в місцевість, де народилися чи гніздилися в попередні роки", – пояснює експерт.
Наприклад, Грицько тричі повертався на знайоме місце, де гніздувався і вирощував потомство з Одаркою.
У такому випадку птах добре орієнтується в тому, що розташоване навколо гнізда. Такий лелека вже знає, де знайти їжу, воду, яка небезпека може виникнути.
Натомість молодим птахам знадобиться більше часу, щоб знайти хороше місце.
"Місцевість має прямий вплив на успіх розмноження, тому досвідчені птахи мають кращі шанси виростити більше пташенят. Виживають і залишають більше потомства ті, хто ліпше знає свою територію", – розповідає Грищенко.
Показовою є історія Одарки. Після того, як один зі "старих" самців не повернувся, його місце зайняв інший птах Грицик. Згодом ситуація повторилася: змінювався самець, а самка все одно поверталася саме до цього гнізда.
Це називається філопатрія, тобто "прив'язаність до батьківщини". Але у птахів вона має не емоційне, а більш практичне значення.
Які лелеки сім'янини і чому розпадаються їхні пари?
Зазвичай у лелек спокійні сімейні стосунки, у яких вони допомагають одне одному: самка висиджує яйця, самець може її підміняти, щоб вона поїла, попила води та розім'яла ноги.
"Також перший час, коли пташенята тільки вилупилися, один із дорослих постійно стоїть на гнізді й охороняє своїх дітей", – додав орнітолог.
За період 2022-2024 років Грицько та Одарка стали батьками 12 пташенят, а минулого року у цієї ж самки з новим обранцем Грициком вилупилося 5 лелечат. Цьогоріч у гнізді Одарки і Грицька нещодавно з'явилося перше яйце.
Серйозні конфлікти у лелечій парі – рідкість. Обидва птахи зосереджені передусім на потомстві та догляді за пташенятами. Натомість із сусідами ситуація дещо інша, тому що близько розташовані гнізда часто стають причиною суперечок.
Сім'ї лелек розпадаються одразу після вильоту пташенят.
Батьки деякий час залишаються разом із виводком і навчають дітей базових навичок: як знаходити їжу, ловити комах чи дрібних тварин.
Однак період виховання дітей триває недовго – декілька днів або трохи довше тижня. Після чого батьки розлітаються у різні боки й сім'я розпадається. Вони можуть і на зимівлю летіти в різних зграях, навіть в різних напрямках.
Наприклад, Одарка кілька разів змінювала партнера, і це цілком звична ситуація для лелек.
Якщо ж говорити про "сімейність" у птахів, то кращим прикладом є журавлі (нагадуємо, лелеки і журавлі – це різні птахи).
Наприклад, у журавля сірого сімейні зв'язки зберігаються значно довше – до наступного сезону.
"Під час міграції можна побачити разом двох дорослих птахів і їхніх пташенят, які тримаються разом", – додав орнітолог.
Що символізує лелека у народних повір'ях?
Міфи і повір'я, пов'язані з лелеками, найчастіше є просто вигадками чи спробами людей пояснити те, що вони бачать, зазначає Віталій.
- Ще з античних часів існує повір'я, що лелека є символом турботи про батьків.
Цей образ присутній у притчі "Вдячний Єродій" Григорія Сковороди, де Єродій – це лелека, який дбає про батьків, приносить їм їжу і вчить правильного життя.
Однак у реальності така поведінка не властива птахам. Лелеки не годують своїх батьків і не повертаються до них. Пташенята виростають, залишають гніздо, розлітаються в різні сторони й не підтримують зв'язку з родиною.
- Є повір'я про те, що лелеки приносять дітей, яке пов'язане з давніми уявленнями про перелітних птахів.
Наші предки вірили, що птахи відлітають у вирій, а повертаючись навесні, приносять із собою життя.
"Нібито з їхнім прильотом природа починає оживати: трава зеленіє, квіти розквітають, відновлюється господарство. Тому вважалося, що птахи "приносять" із собою зародки життя", – зазначив орнітолог.
- У деяких народах, лелека – священний птах. Наприклад, турки чи азербайджанці пов'язували його з паломництвом до Мекки, адже напрямок міграції збігався з цим шляхом.
Існувало навіть повір'я, що душі мусульман, які не виконали один із приписів Корану та не здійснили хадж (щорічне паломництво мусульман до Мекки) за життя, після смерті "ітимуть" як лелеки.
- У європейських народів (слов'ян, германців, балтійців) уявлення про лелек формувалися під впливом землеробства і тваринництва.
Птахи почали масово селитися поруч із людьми, коли з'явилися постійні поселення з великою кількістю будівель. Їх приваблювали дахи, господарства та відкриті угіддя.
Лелеки приносили чималу користь, поїдаючи комах, гризунів і навіть сарану, яка завдає шкоди врожаю, додає Віталій.
Вони були дуже корисними для землеробів, тож люди вірили: де поселився лелека, там буде добро.
Більше про народні прикмети щодо лелек та правила турботи про птахів, які сплели гніздо на вашому подвір'ї, читайте тут.
