"Готовий працювати і надалі": мовний омбудсмен прокоментував скандал щодо свого наступника на посаді
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, термін повноважень якого завершується у липні, заявив, що готовий продовжувати роботу на посаді, хоч його кандидатуру і не висували.
Раніше активісти звинуватили Офіс президента у втручанні в процедуру призначення нового мовного омбудсмена і розкритикували висуванців на посаду.
"Я готовий працювати Уповноваженим і надалі. Сподіваюся, що рішення ухвалять на користь національних інтересів", – прокоментував уповноважений, інформує "Інтерфакс".
У коментарі для видання Тарас Кремінь погодився із думкою активістів про те, що жоден із кандидатів не відповідає вимогам на посаду Уповноваженого.
"Пішло протистояння в суспільстві на порожньому місці, яке вже бʼє по авторитету позитивних здобутків влади. Саме за ці роки створено інституцію та втілено кращі практики захисту мовних прав громадян, що має бути гідно оцінено і продовжено", – додав чинний омбудсмен.
Редакція "УП. Життя" звернулася до Тараса Кременя за коментарем і очікує на відповідь.
Нагадаємо, в липні 2025 року закінчується п’ятирічний термін каденції Тараса Кременя. За три місяці до нього Офіс Уповноваженого з прав людини, Міністерство юстиції та Міністерство культури та стратегічних комунікацій подали свої кандидатури на цю посаду. Наступного омбудсмена на посаду має призначити Кабінет міністрів.
Як з’ясували активісти, на посаду мовного омбудсмена претендують фольклористки Олена Івановська та Ірина Коваль-Фучило, а також посадовець уряду Павло Полянський.
Понад два десятки громадських організацій виступили зі спільною заявою, в якій звернули увагу на те, що кандидати на посаду не відповідають вимогам, серед яких є досвід правозахисної діяльності або захисту державної мови.
Активісти стверджують, що подання неналежних кандидатів є нібито "наслідком втручання Офісу президента" і звинуватили його в спробах послабити інституцію мовного омбудсмена.
"Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі", – вважають автори заяви.
Активісти закликали президента та його офіс не втручатися в процес призначення, а претендентів, які не відповідають критеріям, зняти свої кандидатури.
При цьому в громадських організаціях вважають, що очільники міністерств і відомств мають відкликати свої подання і внести нових кандидатів.
"Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та, відповідно до закону, може бути призначений на посаду.
Закликаємо Кабінет міністрів розглядати лише ті кандидатури, які однозначно відповідають визначеним законом вимогам і призначити людину, яка забезпечить сталість та ефективність роботи інституту Уповноваженого із захисту державної мови в умовах війни", – додали активісти.
