"Це наш хліб": організатори джипінг-турів у Карпатах просять створити офіційні маршрути поїздок

Анна Коваленко — 28 липня, 11:15
Це наш хліб: організатори джипінг-турів у Карпатах просять створити офіційні маршрути поїздок
Організаторів катання горами на джипах та квадроциклах публічно звернулися до влади
Фото: Національний природний парк "Синевир"/Facebook

Організатори турів джипами та квадроциклами в Карпатах закликали створити офіційні маршрути для поїздок дозволеними територіями і посилити контроль за порушниками.

Про це йдеться у звернення представника асоціації власників джипів і квадроциклів Романа Андрійовича.

Відкритий лист понад 300 власників джипів і квадроциклів адресували громаді Яремче, Державній екологічній інспекції Карпатського регіону, Карпатському національному природному парку, Національній поліції та органам прокуратури.

Власники джипів і квадроциклів просять створити дозволені маршрути поїздок повз рекреаційні зони, а також посилити контроль для тих, хто порушує природоохоронне законодавство, "через яких страждаємо ми і наші Карпати".

"Ми – велика частина Яремчанської громади – більше 300 людей, які організовують тури на джипах та квадроциклах, показують найкращі локації в Карпатах і розвиваємо туризм. А ще маємо значну частку в поповненні місцевого бюджету, надаємо роботу багатьом людям, зокремо які переселилися з міст, де проходять військові дії.

РЕКЛАМА:

Також допомагаємо чинним військовим і проводимо ретрити для людей з інвалідністю, бо не всі можуть побачити красу Карпат, самостійно піднявшись на вершини [...] Це – наш хліб та хліб наших дітей, а ще це одна з ланок туризму, розвинута в багатьох країнах світу", – йдеться у зверненні.

Раніше міський голова Яремче Андрій Мироняк заявив, що його позиція щодо джипінгу "не є категоричною", а організація турів має бути "легальною і контрольованою".

"Позашляховики повинні пересуватися лише визначеними дорогами, аж ніяк не природними територіями. Адже найбільшої шкоди природа зазнає тоді, коли авто рухаються по рослинності, а не дорогою.

Потрібно облаштувати інфраструктуру, визначити місця для зупинок, забезпечити належне прибирання територій", – йшлося в дописі Яремчанської міської ради.

Чому українці б'ють на сполох через швидкісні катання Карпатами і як реагує влада?

Нагадаємо, цього літа у соцмережах українці масово скаржилися на джипінг у Карпатах, популярність якого значно зросла.

Користувачі ділилися знімками, як гірські маршрути перетворилися на місиво через регулярний проїзд транспорту. Інші – розповідали, як позашляховики, які рахуються на великій швидкості, здіймають куряву, чим заважають пішим мандрівникам.

"Вчора була вперше і востаннє на Драгобраті, бо такої кількості машин в горах я ніде не бачила. Зі стежки мусиш сходити, бо вони їдуть. Дихати нема чим після них. Так у тих машинах привезли дітей, які могли самі йти. Потім всі дружно купались в озері, а супроводжуючі цих дітей фотографували", – писала користувачка Вікторія Шумада.

У коментарі для "УП. Життя" природоохоронний діяч і еколог Олексій Василюк пояснював, що масштабний джипінг у Карпатах може мати катастрофічні наслідки.

Серед шкоди – розширення доріг, зокрема на полонинах, ерозія ґрунтів та паводків, знищення рідкісних видів рослин і тварин, а також руйнування екосистеми.

У поліції Івано-Франківської області повідомляли, що упродовж 2025 та початку 2026 року отримали лише 15 скарг на механічних засобів пересування на території нацпарків. При цьому правоохоронці не карали жодного водія.

Після масових скарг на джипінг у горах нацпарк "Синевир" оголосив сувору заборону на джипінг та посилення контролю за порушниками.

Днями в Яремче відбулися протести після рейдів для пошуку порушників.

Лише в одному випадку фахівці Державної екологічної інспекції Карпатського округу зафіксували збитки на 300 тисяч гривень. Від початку року сума шкоди для природи може сягати 1,4 мільйона гривень.

"Ми просимо людей не підтримувати цю діяльність. Якщо немає попиту, не буде й пропозиції. Важливо, щоб туристи думали не лише про розвагу, а й про збереження природи та власну безпеку", – наголосив очільник відділу державного контролю Держекоінспекції Михайло Півторак.

Він додав, що інспектори продовжуватимуть патрулювати території природно-заповідного фонду, щоб виявляти порушення.

Реклама:

Головне сьогодні