"Втрачені Помпеї" відтворюють у 3D: вчені відкрили невідомі факти про місто, поховане Везувієм
Майже 2 000 років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто, науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї". Дослідники відкривають нові дані про фрагменти міського життя, які раніше ніколи не фіксувалися археологами.
Про це пише CNN.
Помпеї почали розкопувати ще у 1748 році. За століття дослідники відкрили вулиці, будинки, фрески та рештки мешканців. Але багато архітектурних деталей, особливо верхні поверхи, дерев'яні конструкції та декоративні елементи, зникли назавжди. Це залишало низку загадок: яким насправді було місто до дня катастрофи? Тепер цифрова археологія дає шанс побачити Помпею такою, якою її могли бачити давні римляни.
Команда проєкту Pompeii Reset використовує для дослідження LiDAR-сканування, детальну фотограмметрію, аналіз стін, ніш та отворів та класичні археологічні методи.
На основі отриманих даних фахівці створюють точні 3D-копії будівель. За слідами від колишніх балок та сходів вони встановлюють, де розташовувалися верхні поверхи, перегородки й навіть цілі архітектурні надбудови, які були втрачені для науки після розкопок XVIII століття.
"Відтворюючи зниклу архітектуру, ми отримуємо точнішу та реалістичнішу картину життя давнього міста", – пояснює професорка Гумбольдтського університету Сюзанна Мут.
Одне з найвражаючих відкриттів стосується Casa del Tiaso – розкішної резиденції, знайденої нещодавно. Аналіз слідів на стінах показав: у будівлі, ймовірно, була вежа на три поверхи – це щось раніше небачене у міській римській архітектурі.
До цього вважалося, що вежі були притаманні лише заміським віллам римської еліти.
Команда продовжує пошуки слідів інших баштоподібних конструкцій у Помпеях. Деякі археологи припускають, що такі елементи могли бути значно поширенішими, ніж вважалося.
"Ілюзійні" мурали, на яких зображені міські вежі, можливо, не були фантазією художників, а реальними елементами міського ландшафту.
Дослідження також підтверджують, що через кілька десятиліть після вибуху 79 року його мешканці повернулися в руїни. Верхні поверхи будинків стирчали з попелу, утворюючи сірі пагорби. Колишні перші поверхи стали підвалами, де люди облаштовували печі та кам'яні млини.
Зрештою, місто знову було покинуте після нового виверження у V столітті.
Крім того, науковці створюють так звані digital twins – цифрові копії будівель, де можна "додавати" втрачені елементи, досліджувати конструкції з різних ракурсів, влаштовувати віртуальні екскурсії кімнатами та відтворювати сценки давнього життя.
Нині створені моделі дозволяють навіть "прогулятися" верхніми поверхами давно зруйнованих будинків.
